Сьогодні все частіше в шкільному середовищі звучить слово «булінг». У перекладі з англійської воно означає знущання, цькування чи залякування.
Булінг відрізняється від звичайної суперечки між дітьми тим, що супроводжується фізичним чи психологічним насиллям: дитину висміюють, залякують, б'ють, псують речі. За даними міністерства освіти, тільки минулого року шкільні психологи отримали близько 109 тисяч звернень через цькування учнів. Проте лише третина з них була від дітей, частіше про проблему булінгу наважувались говорити вчителі або батьки. Як розпізнати, що дитину ображають у школі, і як вирішується проблема дитячої жорстокості на державному рівні, досліджували наші експерти.
Стоп булінг
У серпні цього року в рамках проекту «Я маю право!» міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей і їхніх батьків. Головна мета – розказати суспільству про види булінгу і його протидію.
Найбільш поширені різновиди цькування: психологічне і фізичне. Вони відрізняються за низкою ознак. До психологічних прикмет того, що дитина зазнає булінгу належать: відсутність у дитини друзів, страх ходити до школи, занижена самооцінка. Ознаками фізичного булінгу можуть бути зламані іграшки, зіпсовані особисті речі, брудна шкільна форма, синці. Через поширення ролі Інтернету і соціальних мереж з'явився новий вид цькування – кібербулінг. Один із його проявів – це надсилання погрозливих та образливих текстових повідомлень.
Фахівці радять, що дитині не варто намагатися вирішити ситуацію самостійно. Краще звернутися до батьків, вчителів або дорослих, яким дитина довіряє.
«Надзвичайно важлива небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації, настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт із класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі», – радять у міністерстві юстиції.
На думку психолога Катерини Данилевської, для вирішення проблеми з цькуванням у школах повинна проводитись системна робота з батьками, вчителями та самими учнями.
Відповідальність за цькування
Над вирішенням проблеми працюють і в парламенті. Так, 2 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №8584 про протидію булінгу у школах. Згідно з документом, в українському законодавстві вперше з’являється таке поняття як «булінг», а також штрафи за знущання над школярами.
У рамках цього закону до відповідальності можуть бути притягнені діти, їхні батьки, вчителі та директор школи. За моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі кривдникам загрожуватиме штраф на суму від 340 до 850 грн. Якщо правопорушення вчинив малолітній і ще не може відповідати перед законом, стягнення очікує на батьків.
За повторне порушення або вчинення дій із особливою жорстокістю будуть штрафувати від 1700 до 3400 грн. Будуть карати і вчителів – за приховування булінгу передбачається штраф від 850 грн до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їхніх батьків і за потреби звертатись до правоохоронців.
«Ініціатива ввести такі штрафи хороша – коли вдарять по гаманцю батьків, вони поміняють підхід у вихованні свого чада», – вважає психолог Лілія Вороніна.
Схвалюють законодавчу ініціативу і юристи. Адже на сьогодні змусити відповідати за знущання у школі вкрай складно.
«Батьків притягують до відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою санкція, знаєте яка? 51 гривня! Багато разів у нашій практиці було, коли спілкувалися з батьками з приводу того, що з дитиною треба спілкуватись, відвести до психолога, бо вона б’є дітей, а натомість чуємо: «Ми віддали дитину в школу – займайтесь!». І коли ця дитина завдає іншій шкоди, виписується протокол, у суді виносять санкцію у 51 гривню. Батьки приходять і буквально в обличчя кидають цю сплачену квитанцію», – розповідає начальник відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції міста Києва Сергій Безпальчук.
Аби нові штрафи запрацювали, Верховна Рада повинна ухвалити закон у другому читанні, після цього його має підписати глава держави. Потім Кабмін і профільні міністерства (МВС і МОН) матимуть три місяці, аби підготувати необхідну нормативну базу.
Крім інформаційних та законодавчих ініціатив, проблема булінгу в українських школах порушується на міжнародному рівні. Так, у рамках візиту Президента Петра Порошенка в США для участі в 73-й сесії Генасамблеї ООН перша леді Марина Порошенко обговорила питання протидії булінгу з керівництвом Департаменту освіти Нью-Йорка. На зустрічі йшлося про вивчення досвіду США з профілактики цієї проблеми.
«Оскільки булінг в освітньому середовищі негативно впливає на розвиток особистості дитини і на формування її системи цінностей, дуже важливо своєчасно і ефективно протидіяти жорстокій і насильницькій поведінці школярів», – заявила Марина Порошенко за підсумками зустрічі.
Вчителі, психологи і правники погоджуються, що повністю викорінити булінг зі шкільного середовища майже неможливо. Але звести випадки знущань до мінімуму можна шляхом спільних зусиль батьків і вчителів, а також за належного контролю з боку держави.
- Кожна друга дитина зазнає знущань у школі. Більшість дітей про це не розповідає, а вчителі дізнаються лише про 4% цих випадків;
- 8 із 10 українських дітей стикаються із булінгом у школі;
- 48% із тих, кого цькують – мовчать про це;
- 22% – вважають це нормою.
за матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю
