Das naren shif (корабель блазнів)

Корабель блазнів (не дурнів і не безумців, їх там не було) письменниці  Кетрін  Портер,  перетинаючи тривалий час  Атлантику  нікому не загрожував.  Його пасажири , як актори,  щасливі, спілкуючись між собою, у якійсь мірі вимушено, на обмеженій території, просторово відображали благородне, по відношенню до інших і себе життя,  абсолютно  протилежне до їхньої дійсності і це, повторюсь, нікому  в  світі не шкодило.

Наш корабель, не ставши символом для захисту незалежності  України  небезпечний, хоч нібито мирно пливе у Галактиці, що зараз почала визначати проти нас психологічні і географічні границі. Тепер (на жаль), після  чергових канікул, корабель  із  щасливими пасажирами повернувся від островів  у океанах (краще б не повертався),  для  продовження  таких "реформ",  тим більше в умовах війни (чого не знає історична практика), загострення політичної і економічної  ситуації  всередині  та зовні. Таке враження,  пасажири корабля, чіпляючи на себе лаври, перебувають в інших вимірах і не зважають, що у його фарватері тоне українське суспільство та держава.

На це уже звернув увагу світ і практично не реагує на українську владу, від чого страждає держава та народ. Єдине, що змушує займатись нами, неспокій за своє благополуччя, знаходячись поряд із воюючою країною і застосовує санкції проти  Росії у той час, коли у нас із нею найбільший товарооборот. Про це свідчать зібрання у Давосі, особливо у Мюнхені, де на безпековій конференції не було Глав МЗС Німеччини та Франції. Питання України згадувались тільки фрагментарно.

Коли від часів другої світової війни вибухнула  хвиля ненависті до України з боку поляків, я надіючись на реакцію парламенту, інших гілок влади та політиків, у липні 2016 року писав про вічну і незагоєну рану між українцями і поляками ( блоги  "ФІртки", " ВІчна і незагоєна рана"). Дехто назвав статтю каламбуром, не запропонувавши альтернативу чи дискусію.  Тоді у вересні, зібравшись після відпочинку, внаслідок "каторжної праці" перед  тим, "найкраща" Рада практично не прореагувала на вибух шовінізму з боку Польщі.

Як наслідок, тепер появилась ще одна, більш жорстока хвиля, навіть із висловами про східну малопольщу, як свою, колись завойовану територію.  Іде мова про Галичину, уже давно пошматовану в результаті польсько-радянської операції  "Вісла", із вигнанням, знищенням корінного українського народу - лемків, бойків, які уже не мають перспективи повернутись на свою рідну землю. Може знову не прихована ідеологія  від "можа до можа" або аналогія політики східного ворога України під гаслами "русского міра" та Новоросії.

Тепер на колінах, також боязлива, млява, а від інших ніяка, боячись запізнитись на сніданок до Трампа, реакція вимушених "пасажирів" одного корабля, на радість не тільки полякам та іншим амбіційним  сусідам, і уже, майже не прихованим у парламенті прихильникам "русского міра", чи прямо сказати ідеології відновлення імперії внаслідок розколу України. Через кілька хвилин, після проголошення заяви в українському парламенті, президент  Польщі  підписав Закон проти України і направив до Конституційного суду аж для роз"яснення  застосування, а не скасування.

Справа не в цьому, навіть якби Закон був скасований, пташка вилетіла і показала вороже шовіністичне мислення про  українців з боку поляків, що практично влились у колону росіян. Не встигли поляки прийняти названий Закон, як появилась перша ластівка його виконавця. У селі Микуличин, біля  Яремчі  (Прикартаття),  поляк виліз на українську  хату  та зірвав один із наших національних прапорів. Не у Польщі, а в Україні!!!

Треба сказати, що в цьому контексті  поведінка, відсутність категоричної  позиції більшості українських політиків, експертів,  хай не гніваються, це не їхня, а спадкова вина і є наслідком багатовікового, планомірного, свідомого вимивання  національного інтелекту українців, заселення і розмивання цілісності території "чужими", із одночасним вивезенням та просто знищенням мільйонів  українців.

Це проявилось зараз у Криму та Донбасі, шляхом  агресії  і  захоплення територій під видом захисту "русскоязичного  населения". Терпець у них  урвався, або страх, через Україну,  не відновити імперію, чи імовірність розпаду теперішньої.  Дивує  інше, чому  у цій колоні знову хоче  іти  нібито європейська Польща  - на словах адвокат України?  Загарбницька генетика не втрачена!

Австрія, володіючи  Галичиною, не проводила політику знищення  ідентичності  українців, як і інших націй на Балканах. У нас, крім того, у певній мірі завдяки Греко-католицькій церкві, що функціонувала в одному просторі  із австрійцями на теренах впливу  Ватікану.  Шовіністичні Польща і Радянський союз не встигли вихолостити  внутрішню  наявність прагнення  до свободи та незалежності у західних  українців.  Не стало часу для зміни психології  і  тому навіть зараз не можуть з цим змиритись, а  Галичина стала П"ємонтом  української  свободи.

Щодо угорців, які нібито на рівних правах входили до складу австо-угорської імперії.  Переселившись, мігруючи із-за Уралу, генетично не стали європейцями, внутрішньо залишились завойовниками. Особливо їх жорстокість  відчули у 20-х роках і другої світової війни українці та зараз, зазіхання на територію Закарпаття, під видом захисту  "своїх".  Висновок висить у повітрі.

Президент  Польщі, підписуючи Закон (названий не по друкованому  антибандерівськм) посилався, крім іншого, на загибель у період  другої світової війни понад шести мільйонів поляків не зазначивши, що більшість  з них були євреї  (тому така негативна реакція Ізраїлю та США).  Треба  признати, що поляки понесли значні жертви у 1939 році, прийнявши на себе удар гітлерівської  Німеччини, коли почалась друга світова війна. Після війни Польща одержала частину територій Німеччини і  України та користується ними до нині.  

У цьому контексті,  якщо загинуло так багато поляків,  не зрозуміло до чого тут  Степан Бандера, який із своїм братом впродовж війни знаходився у німецькому концтаборі, звідки не міг керувати визвольною боротьбою, а його дві сестри у радянських концтаборах Сибіру і не знищували поляків. Чому поляки так не хочуть, забороняють навіть говорити про концтабори, що залишились у спадок від німців і не вважають концтабором жорстоку "Березу Картузьку",  де  в основному перебували засуджені польською владою українські націоналісти.

Якщо у них національним героєм є Пілсудський, який проводив політику знищення ідентичності українців, чому українці не мають права вважати національним героєм, що так не подобається  полякам,  Бандеру,  який  боровся (Ідеологічно) за незалежність України. Давно знищений Москвою, навіть символ Бандери, для певної частини політиків обох шовіністичних сусідів є таким ненависним.

Ще  одне. Відносно заробітчан українців у світі і особливо у Польщі та Росії. Якщо українська влада буде вести економічну політику на користь розвитку і зміцнення України, забезпечення відповідного рівня соціального захисту, а не підвищення цін і тарифів, податків, знищення малого та середнього бізнесу, найкращий потенціал українців не буде залишати  Батьківщину.  Може їх не треба?  Крім того, щодо сусідів - Польщі, Румунії, Угорщини, Росії. Чому вони так інтенсивно видають свої паспорти громадянам України?  Яка мета?

Оцінку владі уже дають теперішні майдани, не дивлячись на їх блокування та заходи, здійснювані в регіонах для перемоги  у  наступних виборах і свого збереження знаючи, що втрачати  свої преференції і перспективою відповідальності за певні дії небезпечно,  з  таким  рейтингом  у  суспільстві.  Не треба називати протестні  громадські  акції, за висловленням  одного  із  "слуг всіх господ", що рух тисяч людей у колонах, "як водіння кози по Києву" (коментар 18 лютого ц.р. каналу NewsOne). Дивлячись на обличчя і очі людей, які вийшли на спротиви, інакше, як цинізмом це не назвеш.

Прикро слухати та дивитись колишніх політв"язнів, які боролись за Незалежність України будучи на волі та у радянських тюрмах і засланні, тих хто залишився, слава богу, ще живий. З радістю, надією і щасливі, разом з українським народом,  вони зустріли Незалежність України, а зараз у розпачі від небезпеки втрати її  державності. Невже повернулась Зима надії.

І знову епілог. Як пояснити створення нових формувань, їх показовий,  з якою метою,  парад  на Хрещатику. У прекрасній формі,  якої не мають наші захисники в окопах, без пояснень  хто за ними стоїть та фінансує. Якщо вони патріоти, чому не на службі у збройних силах України або органах внутрішніх справ, де так бракує людей.  Думаю скоро, із наближенням   виборів стане зрозуміло.


22.02.2018 Костишин Антон 3696
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

673
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2782
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2657 4
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2321 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3051
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2850 2

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

640

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1297

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1394

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

2207
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

815
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

525
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

885
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

393
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43718
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3254
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1218
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35439 1
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

397
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

510
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

725
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

861