Чорнобиль та прикарпатці

Друга половина 80-х років для працівників органів внутрішніх справ Івано-Франківщини та усієї України стала періодом великих випробувань та напруженої праці.

 

Сумнозвісна аварія, яка сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, на тривалий період змінила розмірений ритм роботи численних трудових колективів, органів та підрозділів МВС і загалом населення нашої держави.

 

Волею службового обов’язку першими прийняли на себе удар атомного монстра черговий персонал АЕС та працівники пожежної охорони міст Прип’яті і Чорнобиля, для яких він став непередбачуваним іспитом на мужність, стійкість, героїзм і вміння професійно виконувати свої завдання в екстремальних умовах.

 

Потім було багато днів і ночей, тижнів і місяців важкої і небезпечної для життя і здоров’я людей роботи щодо ліквідації наслідків аварії та зменшення її шкідливого впливу на навколишнє середовище.

 

З перших хвилин після виникнення катастрофи працівники органів внутрішніх справ Прикарпаття брали активну участь у ліквідації наслідків цієї жахливої аварії.

 

Підняті за сигналом тривоги, вони кинулись на бій з невидимим підступним ворогом. Вони, БОЙЧУК Михайло Степанович, ГРИШКО Дмитро Дмитрович, ГУРТОВСЬКИЙ Зіновій Миколайович, ДЗЕМ’ЮК Юрій Іванович, ІВАНЕЦЬ Петро Якович, ЄФІМОВИЧ Олег Миколайович, МАНДАР Михайло Михайлович, МЕНДЕЛЮК Іван Іванович, МАТУЛЯК Петро Ярославович, МИРОНОВ Микола Михайлович, МЕЛЬНИК Андрій Данилович, ТАРАСЕНКО Олександр Георгійович, РИБАК Іван Васильович, ОСІДАЧ Роман Степанович, КАСІЯНЧУК Василь Васильович, КОРИЗМА Петро Михайлович, КРЕЧКО Михайло Михайлович, КРУЛЬ Михайло Франкович, СЄРИЙ Ігор Павлович, СЕНИЧ Юрій Ярославович, ПРОКОПІВ Юрій Степанович, РОМАНЧИЧ Микола Миколайович, ( помер у 2005 році), ЯКОВИШИН Петро Володимирович, - це перші прикарпатські, тоді ще такі молоді, міліціонери, які з 26 по 30 квітня 1986 року стали на охорону громадського порядку в 30-кілометровій зоні навколо джерела біди і отримали невідомі дози опромінення.

 

Не було чіткого алгоритму щодо дій за даних обставин, та час вимагав від них негайних рішень. Тож часто доводилося діяти не за службовими інструкціями, а за велінням власного сумління і обов’язку.

 

Вони, ліквідатори тієї страшної катастрофи, досвіду та навичок боротьби з радіаційним лихом набули вже там, в Чорнобилі, залишивши на цій землі частку власного здоров’я.

 

Так, у книзі “ Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей ” головний оперуповноважений інспектор ГУКР МВС України підполковник міліції Калашник П.С., який на той час був заступником командира зведеного загону УВС Київського міськвиконкому в зоні аварії на ЧАЕС, розповідає, що вже менше, ніж за добу після евакуації міста Прип’яті, а точніше о 1 годині 20 хвилин 28 квітня, підлеглий йому слухач навчального центру УВС Київського міськвиконкому міліціонер Коломийського МВВС Івано-Франківської області старшина міліції Романчич М.М., виявивши пильність, винахідливість і сміливість, затримав під час патрулювання по місту та доставив до Прип’ятського міськвідділу раніше двічі засудженого З., який скоював крадіжки з спустілих квартир.

 

У складі 25-ї бригади хімзахисту Міністерства оборони протягом 48 діб – з 18 липня по 3 вересня 1986 року – у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС також приймав участь батальйон протипожежної служби Івано-Франківської області, сформований із військовозобов’язаних запасу Прикарпаття.

 

У ньому налічувалось 269 чоловік, в тому числі 10 осіб начальницького складу пожежної охорони та УВС області.

 

Наказом УВС Івано-Франківського облвиконкому від 16 липня 1986 року №062 командиром батальйону було призначено заступника начальника відділу пожежної охорони УВС області підполковника внутрішньої служби Романа Антонюка, а начальником штабу (він же заступник командира батальйону) – начальника відділення служби і підготовки ВПО УВС майора внутрішньої служби В.В. Павловича. Заступниками командира батальйону були: - з політико-виховної роботи – старший лейтенант внутрішньої служби Василюк Я.Д.; - з тилового забезпечення – капітан внутрішньої служби Горчилін В.С. Цим же наказом медико-санітарне забезпечення батальйону було покладене на начальника поліклініки медслужби УВС І.М.Чоповського (нині покійного) і лікаря-терапевта В.Ф.Андрусяка Основними завданнями Івано-Франківського батальйону протипожежної служби були дезактивізація приміщень і обладнання 2 реакторного цеху, 3-го та 4-го енергоблоків АЕС, забезпечення безперебійної роботи насосів і стрічкового транспортера, які подавали бетонний розчин на спорудження т.зв. саркофагу та стіни між 3-м і 4-м енергоблоками станції, гасіння пожеж та загорання на ЧАЕС, у населених пунктах і лісових масивах 30-ти кілометрової зони відчуження. Чорнобильська катастрофа ще тривалий період вимагала залучення значних сил для ліквідації її наслідків. Протягом 1986-1990 років із Івано-Франківської області з цією метою були відряджені більше 400 працівників органів внутрішніх справ, переважна більшість яких в екстремальних умовах виконувала різні завдання щодо здійснення охорони громадського порядку, недопущення та припинення злочинних проявів, охорони зони по її периметру, недопущення випадків проникнення злочинного елементу в евакуйовані міста Прип’ять, Чорнобиль та інші населені пункти, охорона державного та особистого майна, надання практичної допомоги при евакуації мешканців з населених пунктів, розташованих у 30-ти кілометровій зоні, організація роботи з розкриття та розслідування злочинів на території, де розміщені громадяни, які евакуйовані з 30-ти кілометрової зони, заходи з безпеки дорожнього руху у зоні аварії та прилеглій до неї території, контролю за протипожежним станом об’єктів та гасіння пожеж. 26 квітня 1986 року – ця чорна дата, що позначає одну із найтяжчих трагедій в історії України, провела у людській свідомості болісну межу, що розділяє наше буття на до і післячорнобильське.

 

Чорнобиль – біль України. І біль цей неперебутній. 25 років пролетіли над зболеною українською землею після планетарної Чорнобильської катастрофи. Ще й сьогодні ми не можемо сповна оцінити чи бодай осмислити наслідки фатального вибуху. Знаємо тільки – це назавжди.

 

Кажемо, що від аварії на ЧАЕС в Україні постраждали 3,2 мільйона чоловік, серед них понад 1 мільйон дітей, і водночас розуміємо, що трагедія зачепила долю кожного українця, сколихнула життєве дерево українського народу і що ця лиховісна подія завжди об’єднуватиме усіх живих одними спогадами, одним сумом, однією надією.

 

Залишилася пам’ять, залишився біль, що пронизує серця тих, хто там був, і тих, хто через Чорнобиль зустрічає цьогорічний Великдень у смутку.

 

Згідно з архівними даними, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяли участь 472 працівники органів внутрішніх справ Прикарпаття.

 

Станом на квітень 2011 на обліку служби медичного забезпечення УМВС перебувають 312 ліквідаторів, із них інвалідів -103. Перебуває на пенсії 296 учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

 

За час з 1986 року вже пішло з життя 55 чорнобильців, 24 з них внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Хотілося би розповісти про особистий внесок кожного з них у загальну, величезну за своїми людськими і матеріально-технічними затратами роботу щодо ліквідації наслідків аварії та зменшенню її екологічно-шкідливого впливу на довкілля. Адже в пам’яті усіх тих, хто брав тоді безпосередню участь у виконанні невідкладних і вкрай важливих завдань в особливих умовах, ці події залишаться на все життя. Чорнобиль для нас ніколи не стане минулим. Величний подвиг здійснили всі, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на 4-му блоці Чорнобильської АЕС. З часів аварії залишилися в основному документальні свідчення, які сухою мовою дозволяють відтворити події тих днів. Однак саме це дає змогу показати справжнє обличчя учасників двобою – розбурханого атома, який в своїй люті намагався знищити все навкруги, та тих, хто став на перепоні його свавіллю, ціною власного здоров’я чи й життям заплативши за це. Ті, хто вижив в тому страшному пеклі, які зараз це усвідомлюють, нині діляться спогадами про пережите та побачене, розповідаючи правду про ті дні, не намагаючись її прикрасити.

 

І нехай ці розповіді дещо сухуваті: правда в основному такою і буває – без лакування, жорсткою та гіркою. У 25 роковини, котрі віддаляють нас від тих подій, поклик нашого сумління – скласти данину пам’яті героям і жертвам Чорнобиля. Всі працівники органів внутрішніх справ, котрі пройшли через горнило Чорнобиля, не лише очевидці лиха, яке чорним рядком вписане в історію, а й герої свого часу, мужність та героїзм котрих гідні бути увічненими.

 

Час лікує рани, та не повинен розгладжувати закутків нашої пам’яті. І нехай спомини про страшну квітневу ніч 1986 року, боротьбу з наслідками катастрофи стануть останніми жахливими сторінками в нашій історії…

 

Володимир Числов, директор музею історії міліції Прикарпаття, голова Асаціації спілки “Чорнобиль” ОВС Івано-Франківської області.


Коментарі (0)

08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

1666 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1101
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

4857
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

13894 1
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3265 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3095

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

752

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2214

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

2239

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

2794
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1199
04.06.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1013
30.05.2024

Кулінарний хаб, де навчатимуть шкільних кухарів, запрацював на Прикарпатті.  

802
13.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

329
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

390
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

732
01.06.2024

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком. Так, священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

687
13.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21667
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

680 1
04.06.2024

Питання розбудови демократичних інституцій залишається одним із пріоритетів для українців. Адже понад 90% громадян віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

503
29.05.2024

"Українська правда" дослідила, як Офіс президента України впливає на інформаційну політику медіа, зокрема через інформаційне агентство "Укрінформ".  

958
26.05.2024

Російські окупаційні війська не досягли заявленої кремлівським правителем Владіміром Путіним мети щодо створення "буферної зони" на півночі Харківської області.  

844