Чому ввечері немає маршруток?

 

/data/blog/69691/7c68949c6141e7341bf18787da7eae96.jpg

 

Вечірнє очікування на громадський транспорт в Івано-Франківську для багатьох містян вже стало своєрідним ритуалом. Вагатися і думати - приїде чи не приїде, постояти ще 20 – 30 хвилин, іти пішки чи викликати таксі… А якщо приїде, то чи довезе до потрібної зупинки? Бо може з’їхати з маршруту... Як от було на минулому тижні, коли водій маршрутки №11 незаконно висадив дитину вночі на півдорозі на вулиці Набережній, бо йому треба додому. Водія того врешті звільнили, але «осадочок то залишився»…

 

В Департаменті комунального господарства, транспорту і зв’язку запевняють, що такі випадки поодинокі, а більшість водіїв закінчують робочий день згідно з графіком.

 

Знаєте, у франківського автотранспорту є одна велика проблема — містяни, які постійно обурюються і не хочуть або не можуть платити за проїзд у маршрутках стільки, скільки вимагають перевізники… А ще – пенсіонери, але то вже зовсім інша історія…

 

Грошима, точніше їх нестачею, франківські перевізники аргументують усе - від хамства водіїв до стабільних порушень графіків руху.

 

Тариф на перевезення в міських маршрутках підвищився до 2-х гривень 75 копійок. Спершу містяни обурювались, а згодом і до цього поставилися з розумінням.

 

Іванофранківці сподіваються, що бодай щось зміниться у сфері перевезень: може, перевізники помиють та відчистять маршрутки, водіїв переодягнуть пристойніше, а останні - ввічливіше ставитимуться до пасажирів і, як мінімум, дотримуватимуться графіків руху.

 

 

Пішки здоровіше

«У нас ніби маршрутки ходять до 23-ї години, – каже франківчанка Ірина Дригубець. – Але дочекатись ввечері автобуса на деякі напрямки – нереально. Наприклад, того ж 86-го, 31-й, 70-ки, 25А. Після 20-ї – натрапити на маршрутки – величезне щастя».

 

Тож жінка обурюється, для чого брехати, що в Івано-Франківську громадський транспорт ходить до 23-ї години, якщо це не так? Мовляв, хай на сайті міськради чи ще якомусь розмістять реальний графік – скільки маршруток ходить та в який час.

 

«Якщо ввечері на певному маршруті є тільки дві чи три машини, то хай так і скажуть. А то не розберешся, чи то водій сам вирішив закінчити свій робочий день завчасно, чи він у нього насправді закінчився. А запитаєш – то часто-густо у відповідь – хамство».

 

Незадоволена графіком маршруток і жителька міста Марія Сахнович. Мовляв, навіть дочекавшись свого автобуса, доводиться ще кілька пропустити, бо водій попереджає, що через три зупинки з’їжджає з маршруту.

 

Пані Марія іронізує: якби влада міста сама користувалась маршрутками, а не автівками, то може б краще розуміла настрої і ставлення пересічних жителів до міського транспорту.

 

«Я працюю у «Велесі» на Вовчинецькій. Закінчую в 22.00. Деколи швидше. Живу на Лепкого, тому чекаю на 60-ку, або все, що їде до вокзалу. Нерідко моє очікування завершується дзвінком в службу таксі або поїздкою 23-маршрутом через Івасюка до Драмтеатру, звідки йду пішки вночі ще хвилин 10», - розповідає жінка.

 

 

А винні хто?

«Щоб не виникало запитань, варто стежити за графіками руху транспорту», - кажуть в Департаменті комунального господарства, транспорту і зв’язку. - Вони вивішені майже на кожній зупинці. Не може водій працювати довше, аніж визначено графіком». А коротше?)

 

Натомість перевізники не бачать людей на зупинках після 22.00. Водії кажуть, що їздити їм у вечірній час не вигідно. 

 

У місті існує 46 маршрутів, які обслуговують кілька десятків приватних перевізників. У кожного маршруту свій графік, та, здебільшого, автобуси містом починають курсувати з 6.00, 6.05. Максимум до 6.30 на вулицях є вже кілька десятків маршрутів.

 

Останній же рейс мав би бути приблизно 22.00 - 23.00. Але в такий час маршруток на дорогах обласного центру Прикарпаття практично не знайти. Найпроблемніші маршрути: від зупинки «Сільпо» - будь-куди, від зупинки «Велес» - до залізничного вокзалу, з вулиці Тролейбусної та від обласної лікарні – в центр, від онкодиспансеру до центру.

 

Водії дочасно з’їжджають із маршрутів, а перевізники заплющують на це очі. Мовляв, не рентабельні ті вечірні рейси, а нічні – узагалі утопія.

 

«Як не дивно але головна причина це нестача коштів і ресурсів, - розповідає «Фіртці» один із перевізників. - Так, можна казати, що вам перевізникам тільки одні гроші в голові. Але хамство водіїв, протистояння з пенсіонерами, недотриманню графіків та взагалі якість перевезень є прямими наслідками нерентабельності, або мінімальної рентабельності всіх маршрутів міста. Здається є певний дохід коштів, але на даний час він покриває тільки найосновніші витрати перевізника. Тому звичайно водій старається виїжджати в години пік та в інший час, коли є прийнятний пасажиропотік, щоб забезпечити покриття витрат на автобус, інші години при даному тарифі є прямим збитком для підприємця і тоді в кінці дня не вистачить не тільки на запчастини, але і на пальне. Як не прикро констатувати, але маємо те що маємо. І перевізники і водії є такі самі люди як і пасажири, вони вклали власні кошти і брали кредити, щоб забезпечити якісні перевезення міста і їх покращувати, але дана економічна ситуація змушує нас шукати компроміс і чи ми будемо працювати на ринку чи інші ситуацію це не змінить».

 

До слова – ще до 1 вересня 2014 року перевізники мали встановити у всіх маршрутках відеореєстратори, gps-навігатори, компостери і забезпечити пасажирів квитками. Натомість, місто мало встановити на кінцевих зупинках туалети, на решті - таблички з розкладом руху. Зрештою, у перших в наявності тільки квитки, у других – таблички з розкладом руху.

 

 

Нічні маршрути наразі не варіант

Про нічні маршрути наразі в Івано-Франківську поки можна лише мріяти. У міськвиконкомі це питання опрацьовували, але зіткнулися з багатьма труднощами.

 

Перевізники не погоджуються їх створювати через фінансові проблеми: незадовільний для них тариф на перевезення, зростання цін на автозапчастини, паливо тощо. Також їх хвилює організація безпеки водіїв…

 

Проте, як каже франківець та держслужбовець Ростислав Микитюк, щоб уникнути проблем з хуліганами треба просто дотримуватися правил перевезення. «Найперше не впускати людей в нетверезому стані в автобус. Крім того, за порядком може стежити громадська дружина, оскільки міліціонерам буде накладно їздити в кожній маршрутці», – вважає начальник управління молоді та спорту Івано-Франківської облдержадміністрації.

 

А щодо необхідності таких маршрутів, то тут він переконаний, що громадський транспорт в нічний час таки потрібен. «Як мешканець Івано-Франківська я вважаю, що нічні маршрутки це плюс для міста. Але ціна на них має бути менша ніж на таксі, наприклад, вдвічі. Це можуть бути маршрути кожні півгодини, але в усі головні напрямки міста: Каскад, Позитрон, Пасічна, Крихівці, Коновальця і тд. Тому, що дуже часто у нас відбуваються різні концерти та культурні заходи, які закінчуються пізно, після десятої чи одинадцятої години вечора. Не всі мають змогу викликати таксі, а якщо люди знатимуть, що до дванадцятої ночі курсує громадський транспорт для них це буде дуже зручно.

 

Голова Асоціації перевізників Василь Бамбуза каже, що у всіх перевізників є договори в яких вказаний час, коли вони повинні здійснювати перевезення. Нічний час в цих договорах відсутній.

 

А що у нас в інших містах України? Львів. Там нічних маршрутів немає, але є автобус який перевозить пасажирів з центру міста до торгового центру Ашан. Їздить не до ранку, але дуже довго. Київ – сім нічних маршрутів. Дніпропетровськ – три, Вінниця – три. Тариф подвійний, але все одно – дешевше за таксі…

 

 

Замість епілогу

Перед тим, як сiсти в маршрутку, іванофранківкець має в середньому її почекати близько 10-20 хвилин. За день набігає до півгодини. Якщо франківець працює п'ять днiв на тиждень, то за мiсяць, а це в середньому 26 робочих днiв, доводиться простояти на зупинках близько 10 годин. За рiк набігає до 100 годин.

 

Якщо франківець за життя 40 рокiв їздить на роботу, то на чекання маршруток витрачає за цей час 4000 годин – 160 дiб.

 

Отже виходить, що дехто з франківців витрачає по півроку життя в очiкуваннi громадського транспорту…

 

Ростислав Ковтун


Коментарі (0)

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

981
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8980 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1632
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8273
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10533
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2278

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

345

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

783

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1918

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4945 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2687
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1701
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4052
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1442
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9240
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13825
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5103
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13092
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1344
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1309
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1283
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1879