Чому Янукович такий

 


Виктор Янукович6

 

Президент Украины тянет с освобождением Тимошенко, рискуя сорвать договор об ассоциации с ЕС. «Донецкие» не хотят делиться властью и собственностью ни с кем. Иначе стоило ли выживать в 90-х, отправлять на покой конкурентов и запоминать хруст ломаемых костей.

Украинская власть упорно не хочет принимать закон, позволяющий отпустить Юлию Тимошенко на лечение за границу – главное условие Евросоюза на пути подписания соглашения об Ассоциации с Украиной. Глава фракции Партии регионов Александр Ефремов заявил, что все четыре предложенных законопроекта противоречат юридической логике и провластные депутаты за них голосовать не будут. Европейские дипломаты второй день ведут переговоры с властями, дедлайн истекает во вторник. Но за закрытыми дверями кабинетов они обсуждают не будущее страны. Там обсуждают будущее Виктора Януковича.

Для него не существует дилеммы между »европейской» и «таможенносоюзной» Украиной, для него не существует цивилизационного выбора. То, что сейчас происходит в Киеве – всего лишь метания украинских элит между двумя разными стратегиями сохранения власти.

Одна стратегия связана с попыткой получить деньги для затыкания бюджетных дыр. Деньги можно получить  в Москве или в Брюсселе. Вторая стратегия — это сохранение всех рычагов управления в руках украинских элит. Любая интеграция, с западом или востоком, означает передачу части полномочий на наднациональный уровень.

А власть для «коллективного Януковича» может быть только абсолютной. Он не намерен ею делиться ни с Путиным, ни с ЕС, ни с Тимошенко. «Государство – это я», никаких компромиссов. Потому что компромисс – это рамки, рамки – это ограничения, ограничения – это несвобода. Несвобода быть самодуром. Сегодня ничто Виктора Януковича не ограничивает, и ради этого он вполне может заявить европейцам: «Знаете, ребята, идите-ка вы. Оставим все как есть. Никуда не пойдем. А будете счета арестовывать – вам же хуже, отдам Украину Путину. Мне лично денег и так хватит». И даже рискованное балансирование с точки зрения сохранения полноты власти в стране — это все равно оптимальный вариант.

Украинские политики по большей части хорошие тактики и никудышные стратеги. Возможно, кто-то усмотрит в этом логичную проекцию многолетнего «промежуточного» положения страны, отыщет в ней корни «хатакрайности» и «казаччины». Скажет, что настоящий стратег отказался бы от синицы сегодня ради журавля завтра. Но есть нюанс, имя которому – недавнее прошлое нынешней украинской элиты.

Чтобы понять природу украинской власти, нужно учитывать, откуда она появилась. «Коллективный янукович» — это люди, прошедшие естественный отбор в 90-е, они заплатили за свое право быть на вершине. Для этого им пришлось довольно последовательно нарушать все возможные заповеди. Для них нынешняя реальность – компенсация за полтора десятилетия жизни под угрозой внезапной и нередко болезненной смерти. Они зубами вырвали себе право быть там, где они сейчас. И, чтобы сместить их с вершины пирамиды, нужны усилия, сопоставимые с теми, что они сами потратили на собственное восхождение.

Виктор Янукович такой, как он есть, потому что для него Украина – это ООО «Украина». Одна большая персональная автобаза. В этом, кстати, как мне кажется, его отличие от того же Путина. Потому что Путин при всех своих персональных особенностях вряд ли воспринимает Россию как эдакий исторический выкидыш, пришедший из неоткуда и имеющий шанс уйти в никуда. А для коллективного Януковича Украина – это нечто вроде курицы, которое может нести золотые яйца, но если обстоятельства заставят, то эту курицу вполне можно и прирезать. Или уморить голодом. Главное – успеть набрать лукошко с золотыми яйцами.

При этом украинская власть – чрезвычайно персонифицирована. Это первое поколение баловней судьбы, они до сих пор не могут наесться. Персональный опыт крайне важен: не существует абстрактных матриц и универсальных типажей. Бизнес и политика всегда субъектны и персонифицированы. Одинаковое стремление к самоуважению заставляет одного покупать золотой унитаз, а другого – строить собственный университет. Одни и те же амбиции приводят к тому, что кто-то мечтает попасть в учебники истории, а кто-то – превратить страну в Межигорье. Поэтому «коллективный янукович» ведет себя не только по логике своего класса, но и по логике персонального опыта.

Переговоры Киева с Москвой и Брюсселем — очередное доказательство того, насколько важны образование и интеллект. Именно они позволяют не переоценивать собственное значение, могущество и влияние. В конце концов, они помогают понять, что ты не являешься всеми востребованным центром вселенной. А если образования и интеллекта нет, то ты останешься в иллюзии, что ты — вишенка на торте этого мира. И что за тебя обязан бороться каждый, кому под силу кроить этот пирог по собственному разумению.

Глупый человек плох тем, что не способен понять этих очевидных вещей. Опасен тем, что не способен оценить границ своей компетенции. И страшен тем, что достучаться до него со столь простой истиной практически невозможно. Украина для «коллективного януковича» – это что-то вроде приусадебного участка, с которого он собирает на стол. Можно поторговаться с соседями по поводу объединения огородов, постараться под этой маркой выпросить деньги на покраску сарая, занять на новые обои в кухню. Но ведь все эти операции не должны согласовываться с дождевыми червями, верно? Их задача – всего лишь делать почву плодородной, не более.

А потому сторонникам европейского выбора Украины не стоит заламывать руки. Вы впустили «коллективного януковича» в дом в 2009 году. Позволили ему укрепить частокол на парламентских выборах 2011-го. Молчали, когда он заливал огород пестицидами новых налогов. Вы согласились, что он главный, а все остальные – биомасса. Так что теперь не жалуйтесь. Сегодня вам остается лишь надеяться на соседей. Возможно, они лучше вас понимают природу того, кто владеет приусадебным участком под названием «Украина».

Павел Казарин,

Фото: president.gov.ua

Росбалт


09.11.2013 Павєл Казарін 776 0
Коментарі (0)

05.02.2026

Ексклюзивні дані від гідрометцентру, екологічної інспекції та ОДА — спеціально для Фіртки.  

432
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

1104
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

9055 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1672
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8320
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10581

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

394

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

885

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1984

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

5029 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2715
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1739
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4094
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1494
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9266
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13858
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5124
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13126
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1402
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1338
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1309
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1928