Цікавою надзвичайно була нещодавна розмова з Володимиром Рожновим. В нього звичайно своя персональна мудрість, обумовлена часом й певним досвідом, хоча будь-яка правда є суто своєю правдою, як філософія є лишень Методою Переконання, віра - практикою самогіпнозу, фізика самовиправданням Явищ, а математика - простим нерозумінням фізики в суто природній метод. Замкнене коло, проте цікаве, врешті.
Ми торкнулися найбільш цікавих моментів нашої історії, я, як завжди, в запереченні усього ще за часів Галілео, Володя, як координатор Центрів й місць акумуляцій. Не факт, що очна лінза спрацьовує тільки в момент ілюзій, не факт, що слуховий апарат також координує хвилі в суто вигідний для нього манер, але вірити в щось все ж таки варто. Можна й не вірити, це і легко і складно, але я не можу пригадати жодного з фактів філософії, про котрі мав бажання освітити. Тому, є все ж таки момент Створення Передумов, навіть не умов, бо тоді все стає напрочуд зрозумілим.
Заперечення фізики Гейзенберга, відмова від хвильового балансу й магії коливань, зневіра до атомної парадигми, відсутність чіткого прийняття геномного каркасу й можливостей їхніх комбінацій. Все ж таки Фройд був правий в аспектах суто Свого бачення окремих речей й явищ, свого лібідо, тому й із-за того лібідо Юнг із Фройдом не порозумілися.
Але є фактори наближення нових епох, ознаки присутностей страхів/ як крайньої точки свідомостей- свідомостей є багато, як і підсвідомостей, й всі вони хочуть прояснення/, страхи варто переборювати будь-якими методами. Навіть, коли біля вас є атеїсти-комуністи з відвертим розумінням балансів й дизбалансів, навіть, коли біля вас є суто депрограмні диструктори й заблудлі алхіміки - завжди потрібно бути просто з ними максимально Відвертими : це їх насторожує, й знімає з них оболонку самовпевненостей.
Депрограматор доволі сумний суб'єкт з огляду, що йому потрібна лишень твоя думка й до того ж в аспекті загального заперечення. Можна все прийняти й отримати Тишу- ця метода більш наближена до Володі- тиша чи вакуум, чи безодня : результат є одним й тим самим: здичалий погляд у відповідь й непорозуміння.
Але вірити потрібно, з окремих причин.
Хоча б тому, що віра в психофізичному моменті є доволі корисною. Візуалізації потребують ліній, кольору й моментів суто декоративного позитиву.
Щодо науки, її просто не існує.
Щодо мистецтва- воно ще попереду.
Щодо часу: він біжить назад. Бо біг є поборенням глибинних страхів- й ти біжиш на край безодні.
Любити потрібно всіх без винятків. Кожному прилаштовані персональні моменти покарань й страждань : дайте їм можливість користання цим.
В кожного є шляхи вибору, здебільшого ці шляхи неправильні.
Кожен всеодно залишиться на самоті, навіть в колі багатьох своїх дітей. Та ідей. Філософія тут є зайвою.
