Чому під час відпустки людина починає хворіти

Психологи кажуть, що багато людей страждають на так званий синдром людини, що у відпустці: вони миттєво починають хворіти, щойно опиняються на відпочинку.


Здавалося б, все має бути навпаки: розслабтеся і насолоджуйтеся, адже ви місяцями планували приємну подорож, мріяли про поїздку до моря. Але відсутність роботи чомусь перетворюється на застуду або занепад сил, інформує Фіртка з посиланням на Ukr.Media.

Чому так відбувається?

Нам соромно перед колегами

Виявляється, хвороби під час відпустки можуть бути викликані неусвідомленим почуттям провини, яке ми відчуваємо, коли залишаємо офіс і починаємо офіційно байдикувати. І навіть якщо розумом ми дуже хотіли опинитися на морі та як слід відволіктися від поточних справ, організм починає протестувати: "Чи не соромно тобі не працювати?" За статистикою, кожна десята людина у світі, яка перебуває у відпустці, несподівано починає хворіти на відпочинку і справа тут зовсім не в акліматизації.

Найчастіше ми відчуваємо підсвідомий сором за те, що залишаємо колег і вирушаємо у теплі краї. Нам здається, що вони дивляться на нас із заздрістю і ми своєю хворобою ніби показуємо їм: "Та не все настільки вже й добре, друже!"

Відпустка — це додатковий стрес

Також спрацьовує накопичений за останні дні перед відпусткою стрес. Намагаючись у стислі терміни завершити усі важливі справи, ми буквально заганяємо себе, працюючи удвічі більше, ніж зазвичай. А коли справа стосується довгоочікуваної відпустки, організм просто відмовляється функціонувати, повідомляючи нам, що сталося перевантаження. Причому, якщо під час робочих буднів організм ще якось міг впоратися з навантаженням, то зміну біологічного годинника під час відпустки він сприймає як сигнал лиха, і за допомогою хвороби намагається нас зупинити, "заземлити". Мовляв, досить мучити себе, полеж трохи, відпочинь.

Акліматизація теж впливає

Крім іншого, якщо під час відпустки ми їдемо далеко від домівки, різко змінюючи часовий пояс, клімат і навіть час року, організм знову ж таки може почати протестувати. Гірше за все, якщо ми влаштовуємо собі канікули у теплих краях, переміщаючись у спекотний Таїланд або Індію з більш прохолодної країни. За добу наше тіло "телепортується" у зовсім інше середовище: з іншим атмосферним тиском, вологістю, набором бактерій у навколишньому просторі. І якщо до цього ми були ослабленими та стомленими, то можемо легко підхопити якусь хворобу, навіть не встигнувши доїхати до готелю, адже опірність організму після тривалого перельоту й зміни часового поясу різко знижується. Також можна легко підхопити хворобу, якщо ваша робота пов'язана з тривалим перебуванням у закритому приміщенні, а під час відпустки ви раптом вирішили дати собі подвійне навантаження і вирушити у похід у гори чи ліс пішки.

Раніше хворіти не було коли

Існує й інший психологічний мотив для виникнення хворобливого стану у відпустці. На роботі ми були настільки захоплені процесом, настільки затиснені у графіки й терміни, напружені через важливі зустрічі та переговори, що хворіти нам було просто ніколи. Але щойно у нас з'являється час для розслаблення і ми починаємо більше приділяти часу собі, своєму тілу, своїм відчуттям, відразу виникають проблеми зі здоров'ям — то тут стрельне, то тут з'явиться біль... Саме тому багато літніх людей, опинившись на пенсії, різко починають старішати, хворіти та впадати у депресію. Робота, як кажуть вони, тримає у тонусі. І це дійсно так. Гормони стресу, які виробляються на роботі, мобілізують імунітет. З тієї ж причини шкільні та інститутські викладачі частіше хворіють на канікулах.

Що робити, щоб запобігти синдрому людини, що у відпустці?

По-перше, давайте своєму організму регулярне фізичне навантаження, щоб підтримувати витривалість.

По-друге, частіше відволікайтеся від рутини — відвідуйте кінотеатри, виставки, здійснюйте одноденні екскурсії у вихідні, щоб мозок звикав до зміни навколишнього простору.

По-третє, навчіться розслаблятися не лише на відпочинку, але й у звичайному житті. Виділяйте час на відвідування спа-салонів, саун, басейнів, процедур масажу і просто час від часу давайте собі можливість полежати на дивані з книжкою. Тоді жоден відпочинок не буде для вас страшним!


09.08.2020 6908
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

371
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

428
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1693
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1413
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1370 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1248

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

448

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

531

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

769

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1820
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

203
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1257
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

742
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

194
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1426
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1007
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1564 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

379
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

527
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1211
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1515
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1019