Чоловік місяць прожив у Північній Кореї, як студент за обміном, і розповів про побачене

Північна Корея має вкрай неприємну репутацію в цивілізованому світі. Але її незвичайність та ізольованість робить її цікавою для вивчення та спостереження.

Громадянин Болгарії Тодор Мерджанов місяць прожив у Пхеньяні, як студент за обміном, і розповів про побачене в інтерв’ю Business Insider.

Про це пише Фіртка з посиланням на УНІАН.

До Північної Кореї Мерджанов потрапив у вересні 2013 року як студент одного з болгарських університетів. Він був не один, а з напарником.

Метою їхньої поїздки було вивчення корейської мови в Університеті імені Кім Ір Сена в Пхеньяні. 10 років потому цей досвід справді став в пригоді, адже зараз Мерджанов працює офіційним перекладачем посольства Болгарії в Сеулі, Південна Корея. 

Перше враження, про яке навіть араз згадує болгарин — громадська лазня Пхеньяна, відвідуючи яку двоє болгарських студентів потоваришували з місцевими однолітками. Громадська лазня виявилася зручним місцем для спілкування з новими друзями.

"Я навчався в найстарішому університеті країни кілька тижнів, і, майже не маючи можливості контактувати із зовнішнім світом, я став сприймати цих студентів як своїх друзів", — каже Мерджанов.

Життя під час навчання в Університеті Кім Ір Сена сильно відрізнялося від того життя, яке мають студенти в Болгарії. Зокрема іноземним студентам - а окрім двох болгарів тут також були монголи, китайці та в’єтнамці - одразу пояснили про чинні для них обмеження.

Вони не могли поодинці далеко відходити від гуртожитка, щоразу запитуючи дозволу на більш далекі прогулянки. Також з 9 вечора починала діяти комендантська година.

Навчання тривало по 6 днів на тиждень. Відпочити можна було лише у неділю. Двох болгарів навчали окремо від північнокорейських студентів. Мерджанов зізнається, що навчання справді було інтенсивним і важкими.

Корейську мову вони вивчали, зокрема читаючи тексти про Кім Ір Сена, лідера-засновника КНДР. Ідеологія була частиною навчальної програми. 

Разом з тим студенти мали дещо більше можливостей побачити життя в Пхеньяні, ніж має пересічний турист

"Я витратив багато часу на дослідження. Хоча ми мали ходити лише до кількох магазинів для іноземців, розташованих на вулицях за межами гуртожитку, ми запитали інших північнокорейських студентів, як далеко, на їхню думку, ми можемо зайти.

Ми досліджували центр міста та місцеві магазини та кілька разів їздили на метро", — згадує болгарин.

Лише одного разу солдат на вулиці запитав у них документи. Хоч інцидент не мав жодних наслідків для двох іноземних студентів, болгарин згадує його як дуже тривожний. Щойно солдат повернув їм паспорти, вони одразу помчали назад до гуртожитку.

Після місяця навчання в Пхеньяні Тодор Мерджанов із товаришем повернулися до Болгарії. Зараз він із сумом згадує про північнокорейських студентів, з якими вдалося потоваришувати.

"Я спілкувався з молодими північнокорейцями, запитуючи їх про їхні амбіції. Багато студентів хотіли того ж, що й ми: подорожувати та пізнати світ.

Я був розчарований і засмучений, знаючи, що вони не можуть подорожувати, як я", — каже він.

Через два роки після того Мерджанов поїхав до Південної Кореї. І там він зміг відвідати 38-му паралель – демілітаризовану прикордонну зону між Північною та Південною Кореєю.

"Дивлячись через кордон на північнокорейські пагорби та поля вдалині, я чітко бачив імена та обличчя людей, яких я там знав.

Знаючи, що я більше ніколи не побачу їх і не поговорю з ними, я з жалем думав про те, чим вони зараз займаються", — розповів болгарин.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Як подорожувати екологічно: туристам дали корисні поради 


17.09.2024 7387
Коментарі ()

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

471
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

840
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2208
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5210
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4025
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5146

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

652

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

563

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1393

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4253
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9040
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6027
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6653
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

938
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1894
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1529
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8391
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1150
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

474
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

444
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1448
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1039