Брифлі про Правий Сектор, Свободу та інше

 

 

Вибори як завжди вказали на їх неоднозначність, що поглиблюватиметься в подальшому, зі своїми відкритими і прихованими плюсами і мінусами.

Безсумнівно є позитивним моментом, що нова політична сила «Самопоміч» посіла третє місце,  хто би і скільки завгодно не говорив про партію імені однієї особи, спонсора Коломойського і так далі.  Тепер, більш як вочевидь, не без дальших електоральних ризиків для себе, долучиться до коаліції БПП і НФ. Або не долучиться – з ненабагато меншими ризиками, не лише для себе. Приємним ще одним моментом, зв’язаним з цієї політсилою, став прорив її впливу далеко за межі лише західної України.

Щодо Арсенія Яценюка і товаришів, то народ вчинив дуже по-європейськи, аж занадто по-європейськи, ну, гаразд, трохи занадто,  на мою думку. Він у час війни применшив вагу так званих партій війни, і прагматично проголосував за повільні, кострубаті, часом зовсім пародійні і відсутні-ніякі, але таки реформи. Як не парадоксально. Рівно те саме, навіть з більшою силою, можна сказати про проект президента і його особу відносно вибору народу. Не більше і не менше. Все ще наразі.

До найбільшої реформи, чи ба революції, можна нарешті віднести «неявку»  комуністів у восьмому скликанні. Зате ми вкотре переконалися, що вата це не просто собі такий пантяк в час війн і революцій, типу «ми – асобінні, ми кормім кієв і всю мачуху украіну, нас любіть всєм і уважать». Вата – це  все ще психоз, так, панове, хоча вже з проблисками, чому є емпіричне підтвердження,  повільно регресивної стадії неврозу. Може на наступних виборах – будемо все-таки оптимістами у тому, що не за рік і не за два через гострий психоз обраних – гОпоБляки приєднаються до Сірьожи Сильного і Пєті Красного. А в таємній кухні Петі Нашого таки нарешті додумуються створити проект, який би відповідав інтересам абіженним на фйодорича і за фйодорича. І назвуть його вони «Сидір Ковпак танцює гопак». Якось так.

Та поки що, на жаль, стара-добра кухня Петра більше падка на російські бліни, приправлені джемом із шуфричів, бойків, на замовлення фірташа, ахмєтова, льовочкіна і головно кремля (про історії з мажоритарними округами навіть не хочеться згадувати якось).  Лише страх перед персональною поразкою навчить мислити і діяти на випередження і в стратегічних інтересах держави Україна ?

Українці чомусь замало знову делегували Юлії Тимошенко. З огляду на те, що країна отримала свободу від януковича не без її непрямої дії. Акт прокляття точно мав місце в тюрмі. Тепер ще би так путіна, Юліє Володимирівно на волі. Хто ж як не ви. Відтак і НАТО стає менше потрібним.  

Ще одною неприємною сенсацією і сенсаційним ексцесом можна справедливо вважати не потрапляння Анатолія Гриценка і Демократичного Альянсу.  А шкода дещо. Розподілення електоральних симпатій від Фронту до Альянсу, від бравурного Ляшка до серйозного і справді фахового в царині воєнної справи Гриценка було би не зайвим.

І зовсім не зайвою була би  присутність Правого Сектора. Сила, в якої стільки людей реально воює, сила, яку кляне Москва цілодобово, як мінімум заслуговує на жалюгідних п’ять відсотків вашої ручної симпатії, панове інтелігєнти і панове ваділи бусів. А потім ви ще хочете, щоби ваших кумів, сватів, братів і начальників не кидали догори ногами в сміттєві баки – забудьте. Та що ти вдієш, нарід сказав: « Доста тих воєків, не видко Яроша на войнах  по Шюстеру. Не видко.» Законно, трясця.

Питання по «Свободі» взагалі заслуговує на окремо виділену статтю. Здається, що пацанів просто нагнули, а разом з ними і звичайно стопудово п’ятипроцентний електорат. Стопудово. За роллю Банкової в цій справі стоїть роль Брюсселя, а за роллю Брюсселя москви. Коли головний трюкач російської дипломатії Лавров, зі звично квасною мармизою, недавно розповідав про «недопущення в Європу Бандер і Шухевичів», то вкотре переказував вітання свого боса, мовляв, що кремль зробить з Україною і всією Європою, взимку і влітку, якщо не виконаються побажання.

У горе-Європи стара фобія фашизму і нацизму, яка витікає з довго власного коріння, що час од часу тягнеться до високих золотих листочків мультикультурного блага,  помножена тепер на страх перед москвою, через власну помилковість суджень, недалекоглядність, слабовілля, засилля подібних націоналістичних суб’єктів в далекій від них державі – не настільки.  Змушений Старий Світ сприймати ВО Свободу тепер як Загрозу Світового Масштабу. Або вдавати сприймати. Що аж ніяк ані так, ані сяк її, Європу, не виправдовує. І трохи виправдовує Порошенка, змушеного йти  на будь-які поступки, лиш би мати надійних стратегічних союзників у світі і доступ до кредитів.

Така ситуація остаточно розхолоджує й так не сильно облюбованих європейськими стандартами етики багатьох українських консерваторів, не переміщує, а закріплює у ментальній автаркії і самообслуговуванні. Що почасти освячує зусилля кремля по дезінтеграції України.

Москва  сильно розраховує, що радикальна українська політсила в швидкому майбутньому, обурена, розгнівана, розчарована, почне розгойдувати підвалини сякої такої демократії і порядку в Україні тим, що буде бушувати під стінами парламентів, обладміністрацій-і рад, судів, битися з Самопоміччю на західній Україні, і все це повинно грати проти України в цілому. Прикро, що українська влада настільки слабка, що робить такі помилки.

Мажоритарні прикрості не менше прикрі. Фігури Насалика і Диріва вартують, аби визнати очевидну істину: країна поділена не настільки ідеологічно і геополітично, скільки об’єднана вона одним і тим же: селянсько-містечковим жлобством і лінивою, послужливою недолугістю обивателя. І що маємо робити відтак з цим ? Благати долю, аби в Рашці до влади доперся якийсь «добрий лєнін», щоби потім пригрозив Україні і світові ядерною і енергетичною зимою, якщо вона не збере з десять, двадцять мільйонів жителів України, явно і не явно лояльних до менталітету русскіх, і не видасть їх у сибіри і дальні  востоки на заселення від китайців ?.. Тільки яка влада буде цей відбір робити і як.

Та насправді, розпад ладен швидше до тих варварів достукатися, що не є раптово бажаним, з огляду на ступінь злоби у варварів.  Українці ж потроху, але якісно дорослішають, позбавляються «віри в долю», беручи у руки волю (побільше б Божої не в розумінні – чужої-земної). Що якщо не запобігає повністю, то амортизує  скочення в темне Середньовіччя, за яким слідує світлий Ренесанс.


28.10.2014 Яв Назар 1329 0
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

630
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1820 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1111 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

534
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6884 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11356 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

314

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1050

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1096

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1091
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

259
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1064
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

829
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

721
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

649
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2925
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4420
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18421
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

292
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

337
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

647
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

749