Бої «Березівської» сотні в 1945 році: на захисті Космацької республіки

 

У радянській історичній літературі всіляко наголошувалося на тому, що вояки УПА боролися лише з просовітською частиною населення і боялися відкритих сутичок з регулярними військовими частинами. Це пропагандистське кліше спростовують бойові дії упівців в районі с. Космач у січні 1945 р.

Значні масштаби опору УПА регулярним радянським військовим частинам засвідчує обсяг залучених військових підрозділів. Так, загалом, постійно проти УПА наприкінці 1944 р. боролося щонайменше 70 тис. осіб, для збільшення мобільності яких було виділено 200 вантажних автомобілів.

 

Натомість становище радянської влади в цей час у гірських селах яскраво розкриває доповідна записка Яблунівського райкому КПУ(б)У «Про політичні настрої населення в листопаді 1944 р.», у якій, зокрема, було зазначено, що «ми не в стані своїми діями розгромити бандитські групи, не в стані, а тому наш район потребує серйозної військової допомоги». Яскравою ілюстрацією доповідної стала суспільно-політична ситуація в селі Космач, з якого ще у вересні 1944 р. сотня куреня Скуби вигнала військовий гарнізон внутрішніх військ НКВС, і до 13 лютого 1945 р. селище залишалося неприступною повстанською столицею.

 

Загальний вигляд місця бою за матеріалами кримінальної справи
Загальний вигляд місця бою за матеріалами кримінальної справи

 

Уже в січні 1945 р. упівці зіштовхнулися в протистоянні з каральними загонами в Космачі (гарнізон військ у селі складав 500 осіб). Стан відділів Коломийського і Станиславівського відтинків, що брали участь у боях, начисляв 1000-1200 людей.

 

Як пише літопис УПА, «по кількогодинному бою, не маючи змоги вийти з залізного кільця наших куренів… більшовики… ще останками сил відбивались від повстанських сил». На підтримку червоним було направлено навіть літаки зі Станиславова, але найяскравішим епізодом битви став розгром сотнею Мороза допомоги більшовикам у присілку Рушір.

 

Про діяльність «Березівської» сотні[*] в 1945 р. ми багато дізнаємося з матеріалів кримінальної справи повстанця Миколи Петровича Геника, 1923 р.н., уродженця с. Березів Середній Яблунівського району, який воював бунчужним під псевдо Змій. Так, у грудні 1944 р. відбувся бій сотні поблизу Дзембороні у Жаб’євському районі, в результаті якого було вбито 10 радянських прикордонників. Сотнею керував Мороз, але значну роль у військових успіхах відгравав Кривоніс (Мирослав Симчич[†]).

 

Підмога енкаведистам найімовірніше мала прибути з боку Яблунова, і повстанці в присілку Рушір 15 січня 1945 р. влаштували проти них засідку біля зруйнованого моста через р. Лючу. М.Симчич у «Братах грому» так згадує про це: «Засідку влаштували кілометрів три-чотири за Рушором в напрямку Космача. Двісті п’ятнадцять стрільців треба було замаскувати так, щоб ворог не виявив жодного й навіть не запідозрив нічого. Місцина відповідна знайшлася. Гори там брали дорогу в підкову». Повстанці розташувались на схилах над дорогою, замаскувались у снігу. Сотня мала на озброєнні 22 легких кулемети, полковий міномет, «бронебійку», понад 20 автоматів, десь 15 напівавтоматичних рушниць, карабіни й гранати.

 

Карта-схема бою в присілку Рушір
Карта-схема бою в присілку Рушір

 

Незабаром до річки під’їхало 12 вантажних автомашин та легковик. Вони змушені були зупинитися, і звідти висадилися червоноармійці. «Хвацько закидали за плече новенькі автомати, ґелґотіли собі весело, підбадьорювали один одного штурханами. Близької смерті ніхто не відчував. Їхні вгодовані обличчя гармоніювали з червоними погонами й петлицями і різко вирізнялися на тлі засніжених карпатських схилів», – згадує М.Симчич.

 

Повстанці пропустили безборонно вперед російську розвідку, а потім дружно відкрили вогонь по військових. Микола Геник під час допитів розповів про цей бій: «Ми розстрілювали радянських солдатів, які внаслідок нашої засідки опинилися в безпорадному стані, протягом приблизно півгодини або цілої години… Дільниця дороги була густо встелена трупами побитих нами радянських солдатів».

 

Згідно з даними М.Симчича, в бою загинуло 370 більшовиків, 50 замерзло і 50 померло від поранень, а також був вбитий командир полку, підполковник Микола Дергачов[‡] (згідно з версією упівця, М.Дергачов командував дивізією та мав звання генерал-майора, а був понижений у званні пізніше, щоб применшити і приховати масштаби втрат у тій операції). М.Геник під час допитів у МДБ називав цифру – 150 вбитих радянських солдатів, а згідно з офіційними радянськими даними, загинуло 12 солдатів, у тому числі командир конвойного полку №256 військ НКВС М.Дергачов і його заступник – капітан В. Шишкін, поранено було 22 військовослужбовців та виведено з ладу три автомашини. Повстанці ж у бою втратили трьох бійців.

 

З кримінальної справи М.Геника ми також дізнаємося, що в січні 1945 р. відбулися бої в районі с. Брустури, коли сотні Мороза, Палія, Спартана оточили з усіх боків село і розпочали наступ на червоних. У січні 1945 р. відбувся бій сотні Мороза з червоними в с. Шепоті. Протистояння тривало до вечора, аж тоді совіти прорвали оточення і відступили до Жаб’є. У матеріалах справи є згадка про опівнічний бій у кінці травня 1945 р. в с. Березів Верхній. Упівці організували засідку на крутому повороті біля р. Лунга на дорозі «Яблунів – Березів Верхній». Але проти 20 повстанців виступило 100 червоноармійців, які змусили українських вояків відійти.

 

У вересні 1945 р. упівці організували напад на Верховину. Підрозділи УПА здійснили одночасний напад на райвідділ НКВС, в’язницю і прикордонну заставу. Ця військова акція «мала на меті не тільки нанести ворогу матеріальні і людські втрати, а й мала пропагандивну ціль – показати місцевому населенню і органам радянської влади те, що бандерівці не думають складати зброї». Відзначимо, що військова операція була підготовлена завдяки розвідданим і була добре спланована (розпочалася одночасно в трьох місцях за сигналом ракети).

 

З часом радянській системі вдалося знищити чи посадити до в’язниць бійців «Космацької республіки», однак їх військовий спротив став яскравою сторінкою української історії та наблизив досягнення Україною незалежності.

 

[*] Військовий підрозділ УПА, сформований 1944 р. переважно з уродженців сіл Вижній Березів, Нижній Березів, Середній Березів та Баня-Березів тепер Косівського району Івано-Франківської області.

 

[†] Мирослав Васильович Симчич (Кривоніс) – народився 5 січня 1923 р. у Вижньому Березові, закінчив архітектурний технікум у Коломиї, пройшов військову підготовку спочатку у загонах Української національної самооборони, а згодом у старшинській школі «Чорні чорти», тридцять два з половиною роки провів в ув’язненні.

 

[‡] Згідно з російськими даними, Олексій Тимофійович Деркачов.

 

Сергій АДАМОВИЧ, «Галицький кореспондент»


17.08.2016 1877 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

809
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2975
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1777
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2999
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2170
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2182

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

494

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

855

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

948

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2242
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5880
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29600
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11495 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1263
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1499
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23727
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1964
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43854 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

477
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1206
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1505
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2492