Івано-Франківська міська рада перервала свою сесію, оскільки натикнулася на проблему, яка не вирішувалася в Івано-Франківську впродовж п’яти років. Каменем спотикання став Палац Потоцьких в Івано-Франківську, який знаходиться в центральній частині обласного центру, і є не тільки невід’ємною частиною міського ландшафту, але також й пам’яткою архітектури та містобудування історичного значення.
Комплекс Палацу був збудований у 1672 – 1682 рр. як елемент міста-фортеці й міста-сонця Станиславова (колишня назва Івано-Франківська) і використовувався спершу, як місце проживання власників Станиславова. Гість міста, довірений дворянин польського короля Речі Посполитої Яна ІІІ Франциск Далейрак так описував місто та палац: «Величний палац, збудований гарно й декоративно з каменю.
Ринок, доми, мешканці й арсенал відзначаються над всі інші міста Руси... Роблячи висновок з одягу чоловіків і жінок, не менше також з частих ярмарків, які щодо багатства й різноманітності товарів не поступалися ярмаркам у Львові та Варшаві, можна б назвати Станиславів серцем королівства». Тут, у серці королівства, в палаці Потоцьких у різний час гостювали відомі люди: польський король Ян ІІІ Собеський, і володар Трансільванії Ференц ІІ Ракоці, австрійський імператор Йосиф ІІ. Тут в 20-х роках XVIII століття знайшли притулок дружина і донька гетьмана Пилипа Орлика (творця першої української конституції). В історії Палацу суттєві зміни відбулися тоді, коли останній його власник Прот Потоцький програв своє майно в карти. Австрійська влада, скористалася цим прецедентом і використала Палац під створення одного з перших у Європі військового шпиталю. З приходом радянської влади «об’єкт» не змінив спеціалізації.
Тут розташувався івано-франківський військовий гарнізонний госпіталь. Серйозні проблеми Палацу почалися в 2004 році: приваблива неосвоєна будівництвом чи базаром ділянка у центрі міста муляла очі багатьом можновладцям. Тоді ж між Міністерством Оборони України (за часів міністра Євгена Марчука) та «Прикарпатською фінансовою компанією» ( власник Олег Бахматюк) було укладено договір, згідно якого такі ласі шматочки військової нерухомості як палац Потоцьких, будинок офіцерів та генеральський особняк на вулиці Шевченка, а ще 6 гектарів військової частини в районі центрального міського парку обмінювались на кілька квартир для військових.
«Історія успіху» колишнього заступника голови правління «Нафтогазу» Олексія Івченка пана О. Бахматюка дуже показова, - пише сайт «Обозреватель». - За кілька років йому вдалося стати одним з найбагатших людей Західної України. Початку його кар’єри послужив іменитий родич - Валерій Новіков, відомий в Івано-Франківську кримінальний авторитет. Після скандальної відставки свого покровителя пана Івченка в Бахматюку доводиться задумуватися про продаж більшості своїх активів, банки відмовляються кредитувати його підприємства».
Всі об’єкти, які належали Баматюку, поступово переходять в інші руки. Так більшість згаданої земельної ділянки на території військової частини відійшли до структури «Індустріального союзу Донбаса»; десятки супермаркетів «Фаворит» по місту та області остаточно закрилися якраз минулого тижня, Будинок офіцерів в Івано-Франківську, де свого часу планувалося відкриття консульства Польської республіки, на ремонті вже п’ять років поспіль.
А Палац Потоцьких перебуває в жахливому стані: у будинках вибиті вікна, протікає стеля, тріскають стіни і заростає сад. Жодних робіт по відновленню історичної пам’ятки не ведеться. Парадна брама, яка вважається одним з символів Івано-Франківська, ось-ось впаде туристам на голови. Складається враження, що будівлю спеціально доводять до аварійного стану, коли вже нічого не можна буде зробити.
Відділ охорони культурної спадщини та музейної роботи управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації на підставі Закону України “Про охорону культурної спадщини” видав припис власнику пам’ятки з категоричною вимогою утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкоджень, руйнувань або знищень. Цей припис мав бути виконаним до… 30 грудня 2008 р. Замість ремонтувати старовинний Палац власник затіяв з владою гру в передачу цього об’єкту на баланс Івано-Франківської міської ради в … подарунок. За п’ять останніх років проведено масу заходів з піару цієї акції: прес-конференції та публікації в пресі, виступи представників міської влади в ЗМІ з історіями про те, які грандіозні плани влада виношує по реконструкції цього палацу. А 30 січня 2007 на сесії Івано-Франківської міської ради 50-ма голосами (з 60-ти) було підтримано рішення про передачу у комунальну власність територіальної громади міста Івано-Франківська майнового комплексу «Палац Потоцьких».
Щоправда, новоспечений власник Палацу не забарився «подарувати» цей об’єкт також й Івано-Франківській обласній владі. Обласна рада також проголосувала за рішення взяти на баланс цей об’єкт у свою обласну власність. Так виник майновий конфлікт між містом та областю. Тим часом акти прийому-передачі Бахматюк не підписав ані з містом, ані з областю. Громадськість міста не втрачає надії відстояти споруду Палацу.
Вперше про використання Палацу Потоцьких для потреб міської громади заявив лідер громадського об’єднання «Наше місто» Володимир Полєк в 1998 році. Саме тоді на спільному засідання цієї організації з міською архітектурної наглядовою радою було прийнято рішення про створення в приміщеннях та на території Палацу культурно-мистецького центру, в який мали перенести художній музей, краєзнавчий музей, музей Довбуша та музей Івана Франка, а також створити музей сучасного мистецтва. В рамках цього проекту за кошти з міського бюджету було проведено ремонтні роботи в ратуші (краєзнавчий музей) та колегіаті (художній музей), які в разі перенесення музеїв до Палацу Потоцьких мали бути використані за колишнім (довоєнним) призначенням: ратуша як приміщення міської ради, колегіата – катедральний собор римо-католицької церкви.
Однак з передачею Палацу у власність бізнеструктурі ці плани суттєво змінилися. Спочатку власник задумав збудувати замість Палацу офісно-торгівельний комплекс - 12-поверхову споруду зі скла і бетону, вартістю 63 млн. доларів. Тим часом влада, яка раптом отримала цей палац в «подарунок», задумала тут створити туристичний центр. Нещадовно мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус заявив: «Якщо Бахматюк хоче бачити на тому місці чотиризірковий готель та ресторан з українською кухнею, то влада погодиться. Якщо ж він планує забудувати територію житловими будинками, то ні».
Тим часом голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк по-ґаздівськи оглянувши Палац заявив таке: «Я обійшов всі споруди – це купа розвалин, які не підлягають ремонту. Єдине, що можна і потрібно відреставрувати – це браму Палацу, яка знаходиться в аварійному стані. Наші архітектори зійшлися на думці, що всі розвалені споруди потрібно знести і побудувати новий класичний палац. Це має бути культурно-мистецький туристичний центр з картинною галереєю». Цю ідею пан Вишиванюк приклав до заявки на фінансування відзначення на державному рівні 350-річчя від дня заснування Івано-Франківська, яку не забарився відправити до Уряду.
Загалом на перебудову палацу обласні власті просять 31 мільйон гривень. А поки чиновники фантазують, О.Бахматюк і його лобісти з партії «Фронт Змін» пробують максимально скористатися із земельних ресурсів Палацу в розмірах 0,2 га в найпрестижнішому місці центральної частини Івано-Франківська.
Останнього тижня Івано-Франківський міськвиконком розглядав кілька питань, пов’язаних з справами Бахматюка: проекти землеустрою щодо ділянок для декількох підприємств: ТзВО «Девелопер Груп», ТзВО «Станіславська торгова компанія» та ТзВО «Галицька інвестиційна компанія». «В них один і той самий власник – сказав секретар міської ради Руслан Марцинків, представник ВО «Свобода» – це наш відомий бізнесмен Олег Бахматюк.
Так як всі ці питання йдуть на сесію, то я би пропонував провести з ним переговори, бо у нас є свій інтерес - палац Потоцьких. А в підприємця є зацікавлення у цих земельних питаннях». Що, власне, планує ВО «Свобода» в Палаці Потоцьких наразі невідомо, але якщо б вони там вирішили відкрити музей Шухевича або панораму битви СС «Галичина» проти радянської армії, то шансів для «торгівлі» з владою у Бахматюка більше б не залишилося. Тим часом член Івано-Франківського міськвиконкому Василь Мельничук, висунутий до його складу на громадських засадах партією А.Яценюка «Фронт змін» і працевлаштований в одній із структур пана Бахматюка, не хотячи видав справжні наміри нового «графа Потоцького».
Лобіюючи інтереси власника Палацу В.Мельничук заявив: «Не чіпайте ви Бахматюка, немає він відношення до тих фірм. А об’єкти, які підуть на сесію не мають ніякого відношення до палацу Потоцьких. Якщо ці питання не вирішить сесія, то його вирішить сам власник, у судовому порядку».
У відповідь на цю погрозу мер Івано-Франківська В.Анушкевичус відповів так: «Давайте не будемо озлоблювати Бахматюка. Якщо ми зараз поставимо питання, що не пропустимо жодного рішення, поки він не віддасть нам Палац Потоцьких, то таким чином ми його озлобимо…Зараз ведуться з ним перемовини. Я також говорив з головою ОДА з цього приводу: аби не сваритися, треба поставити питання про розділення Палацу на рівні частки: усім по 33%». Тим часом сесія Івано-Франківської міської ради вже наступного тижня розгляне питання про Палац і, якщо меру Івано-Франківська вдасться умовити власника Палацу на розподіл об’єкту, то на цій території вже ближчим часом може виникнути цікавий гібрид: комплекс невідомого призначення з офісного центру з готелем та з рестораном української кухні, з картинною галереєю вартістю в 30 мільйонів гривень у фойє та коридорах готелю, з бункером УПА та панорамою битви СС «Галичина» під Бродами в підвалах споруди із скла та бетону. І звичайно кілька елітних п’ятиповерхових житлових будинків. А може територію просто продадуть "донецьким бандитам", чи то їх структурам?
Андрій Мева, «ОстроВ»
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
|