80-річний Остап Курляк живе у селі Бовшів Бурштинської громади, що на Івано-Франківщині. Його будинок тричі зазнавав руйнувань через атаки РФ.
Нині він вже четвертий місяць — без стін і частково без даху після ракетного обстрілу РФ у грудні 2024 року. Найбільше руйнувань зазнав третій поверх його домівки.
Чоловік споруджував будинок з 1992 року для всієї своєї родини, яка теж вкладала у будову гроші. Третій поверх ще потребував капітальних ремонтів, аби там можна було жити. У березні 2025 чоловіку від Бурштинської громади надали брезент та вимурували колону, яка має підпирати третій поверх. Однак у державну програму "єВідновлення" громада досі не зареєструвала звернення прикарпатця.
Про це інформує Фіртка з посиланням на Суспільне.
"Я ледве допросився, щоб підперли металом"
Остап Курляк живе у будинку без стін від 13 грудня 2024 року, відколи в його оселю влучила російська ракета. Так він пригадує той день:
"Я умивався, і якби вона нижче розмбомбила, мене б там убило. Чув, але я й не думав. А вийшов на вулицю, пішов до стайні, а потім десь чую — тут народ вже збирається, шумлять.
Тоді я вийшов сюди, побачив — усе розбите. Підуть дощі, все лускається, і воно рухне. Рухне і потягне мені ще пів хати туди".
Так, 24 березня 2025 року Бурштинська міська рада надала чоловіку брезент, щоб накрити частину будівлі, де немає стін та даху.
Перед цим, 17 березня, комунальники вимурували колону на місці зруйнованої, яка підпирала частину третього поверху будинку. 5 лютого рятувальники, які розчищали завали, поставили замість колони арматурний стовп.
"Стара цегла, вони вимурували, а ця балка падала і за собою все тягнула — була б біда страшна. Я ледве допросився, щоб мені підперли металом, а вони вимурували.
Це вікно вибило, тут теж вікно було. Ну я вже не вставляю. Може, гроші дадуть — тоді вставлю", — каже Остап Курляк.
Постраждалий через ракетний обстріл чоловік про родичів, які живуть в Росії
Остап Курляк споруджував цей будинок з 1992 року для усієї родини, яка теж вкладала гроші. Третій поверх ще потребував капітальних ремонтів. Сестри й одна з дочок чоловіка нині живуть у Хабаровську, що у РФ.
"Дочка моя — та хабаровська — боїться, і дві сестри молодші бояться. А сестра Марта починає зі мною розмову: "Слава Україні!" Я говорю: "Марто, так КДБ?" Вона відповідає: "Вже викликали.
А мені 77 років, нащо я їм потрібна? Я ж не розповсюджую, нікого не агітую. Я свої думки висловлюю братові. Що, не маю права? Ви що, хочете писок мені закрити?" Так вона з ними говорить. Мені шкода правнуків моїх. Вони вже їх виховають так, як треба, моск*льщина та", — розповів Остап Курляк.
Зі слів чоловіка, у 1950 році його сім'ю вивезли в тайгу через те, що батько був в УПА. Згодом вони потрапили до Хабаровська.
"Ніколи не забуду. Я маму тримаю за спідницю. Марта моя — їй було два рочки — з другого боку. Братика двомісячного на руках тримає. І ми там жили до 1958 року, поки нас нарешті реабілітували.
Ми, виходить, невинуваті. Нам дали "ізбушку" за Хабаровськом, а сусіди навпроти на лавочках: "Скільки тому хохлу треба? Дивіться, вже другу корову завів". Місцеві жителі так казали — воно все ліниве", — пригадує чоловік.
Будинок Остапа Курляка тричі зазнавав руйнувань через атаки росіян.
Остап Курляк — єдиний із сім'ї виконав заповіт батьків і повернувся до рідного Бовшева. Там він почав зводити будинок, який після повномасштабного вторгнення тричі був пошкоджений через російські ракетні атаки. Перший і другий раз вибило шибки.
"Аж образи попадали в церкві. А у мене всі вікна повилітали. Я звернувся, привезли скло до клубу — цілу купу. Люди приходять, а вона каже: "У нас майстра нема, самі собі ріжте".
Хто буде різати скло? Де, на чім, на підлозі? І воно так стоїть. Я ще й сміявся. Сказав: "Воно тут постоїть з пів року", — говорить Остап Курляк.
Чоловік недавно дізнався, що його не внесли до державної програми "єВідновлення".
Чому Остапові Курляку не відшкодували гроші за пошкоджений російською ракетою дім.
Зі слів заступника міського голови Бурштина Івана Драгуна, брезент для будинку Остапа Курляка не могли надати швидше, бо підприємець не хотів давати його у борг. На питання, чому чоловіка не внесли в програму "єВідновлення", він відповів так:
"Наприкінці грудня виїжджала комісія, склала кошторис на пошкоджене майно. Сума — орієнтовно 800 тисяч гривень.
Ми зверталися до технічної підтримки про те, що в нас склалися так обставини: є адміністратор, який може внести необхідну інформацію суто щодо міста Бурштин. На сьогодні готуємо пакет документів для розгляду, щоб надали більшу кількість послуг для нашого адміністратора".
Виконувач обов'язків директора департаменту розвитку громад обласної військової адміністрації Роман Дунич каже, що Остап Курляк отримав з бюджету 20 тисяч гривень допомоги. Стосовно "єВідновлення", то він сказав, що кожна громада мала можливість пройти навчання щодо правильної роботи з цією державною програмою.
"Під час реєстрації відповідної людини, яка мала б це здійснити, вони припустилися помилки й зареєстрували тільки, наскільки ми розуміємо, по місту Бурштин, а не в цілому по територіальній громаді", — говорить Дунич.
Заступник міського голови Бурштина каже: очікують, що до кінця тижня внесуть інформацію щодо Остапа Курляка у систему "єВідновлення".
"Як я можу залишити господарство?".
Власник пошкодженого російською ракетою будинку Остап Курляк сказав, що його друга дочка, яка живе в США, пропонувала йому переїхати до неї.
"Щодня телефонували й кликали. Казали: "Ми зробимо всі документи". Я відповів: "Як я можу Галю [Галина Курляк — померла дружина Остапа Курляка — ред.] одну залишити? Господарство як можу лишити?".
То неможливо в таких роках кудись їхати. Мене рятує ровер — що я його веду і за нього тримаюся. Він за мене, я — за нього", — каже 80-річний чоловік.
