Без базару

 

/data/blog/94680/16314333ca0586fda8d585d35204407a.jpg

 

Чи торгуватиме «п’ятачок» у історичному центрі Івано-Франківська?

 

Найцентральніший базар Івано-Франківська – ТОВ «Траян», у народі «п’ятачок», став першою «мішенню» підписантів електронних петицій до міської влади, що зібрала необхідну для розгляду у високих кабінетах кількість голосів – 250. Ростислав М. – автор петиції – запропонував «перенести існуючий ринок за межі міста та облаштувати на його місці зелену зону», прикріпивши навіть відповідний зразок проекту скверу. «За» ініціативу підписалися 365 франківців.



Підписанти самі, певно, не здогадуються, що їхній почин цілком співпадає із генеральним планом. І згідно з містобудівним «законом» на місці ринку мали б бути обладнані пішохідні зони, зелені насадження та громадські заклади. «ДІПРОМІСТО» навіть розробило робочу документацію на будівництво у вказаному місці багатофункціонального громадського центру. Але влада міста в особі ще колишнього першого заступника міського голови Зіновія Фітеля в офіційній відповіді на петицію резюмувала: «На підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області в 2008 році товариство з обмеженою відповідальністю викупило у власність земельну ділянку в межах вул. Дністровської-Базарної-Шеремети-Станіславської-Галицької площею 1.1915 га для обслуговування торгового комплексу».

 

До реалізації задуму з громадським центром, – констатують чиновники, – так і не дійшло.  Коригований генплан на місці «п’ятачка» теж передбачив зелені зони, але він ще не затверджений...

 

Протестний Vox populi вкотре підняв давно назрілу і відому міським чиновникам  проблему, необхідність вирішення якої визнають усі, окрім самих працівників прилавка. То чому ж справа (тобто, власне, базар) як стояла, так і стоїть на місці? «ЗК» намагався з’ясувати.

 

Купувати красиво

Тема переселення базарів з центру Івано-Франківська не нова. «ЗК» востаннє писав про це на початку 2014 року. Інтонації відтоді не змінилися: базарне юрмовисько зашморгнуло центр міста. Через це тут і транспортне перевантаження, і антисанітарія, і зруйноване історичне середовище. Адже два з чотирьох центральних ринків – в історичному центрі Івано-Франківська. А «п’ятачок» – ще й поблизу Палацу Потоцьких, потенційної туристичної приманки.

 

Але жодні «вітри перемін» не в силі здути торгові ряди з історичного центру. Директор департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківська Володимир Гайдар (він написав заяву на звільнення цього вівторка) каже, обома руками за петиції щодо виселення базарів на гальорку і сам готовий під ними підписатися.

 

«Питання стоїть уже давно, – каже Володимир Гайдар. – В коригованому генплані на території ринку «Траян» передбачено дві зелені зони, збережено колишній круглий «м’ясний» павільйон, торговий павільйон, який можна буде обладнати під продаж, приміром, сувенірів. Решта території має бути використано як зелені прогулянкові зони».

 

Нинішні торгові площі з центру пропонують перенести у двох напрямках: або на територію поблизу ТЦ «Бізон», у напрямку виїзду з Івано-Франківська на Клузів, або в село Угорники. Там, за словами Володимира Гайдара, має бути обладнано якісно нові, «цивілізовані» ринки. Це ж стосується і торгового павільйону, що має бути споруджений на місці «Траяна». Він узагалі повинен, згідно з архітекторським задумом, стати акцентом тамтешньої території та ще однією родзинкою для туристів.

 

Базарний люд, зрозуміло, проти переселення. Переїзд на новий ринок для підприємців несе об’єктивні та суб’єктивні ризики. Перший – непевність того, чи прийде туди покупець. Яскравий приклад, Новгородський ринок, який не вдалося розкрутити, хоч той також у самісінькому центрі, зараз там всуціль секонд-хенд. Які вже тут Угорники? Другий ризик – за нове торгове місце, імовірно, доведеться платити вищу орендну плату. Третій – момент неформальних відносин між покупцем і продавцем на ринку. Кожен  базарний аксакал має свою, напрацьовану клієнтську базу та, зрештою, репутацію на «намоленому» місці. Передислокація автоматично означає втрату постійних клієнтів, а, отже, збитки. Тому тутешнім підприємцям затишніше за старим, хай і без побутових зручностей, прилавком, ніж під дахом нового, з усіх боків кращого павільйону.

 

Приватна власність…

Але головна причина того, чому усі красиво зверстані проекти архітекторських задумів можуть так і лишитися на папері, полягає у тому, що ринок «Траян» знаходиться на приватній території. Власник базару Сергій Васковець у 2008 році (якраз тоді він був депутатом Івано-Франківської міської ради) отримав землю під «п’ятачком». До того й після того торгівля на цьому ринку здійснюється без забезпечення належних побутових умов. Дах у базару має бути не лише «понятійний», а й хоча б дерев’яний…

 

Але все це потребує коштів. Очевидно, власник вважає: для чого їх витрачати, якщо торгівля «йде» і так? Змусити його «реформувати» базар у торговий павільйон, за словами Володимира Гайдара, можна буде лише після затвердження коригованого генерального плану міста.

 

«У будь-якому випадку власник повинен звернутися до влади за отриманням містобудівної документації. І на тому етапі йому можна буде чітко продиктувати, що там може бути, а що  у жодному разі ні», – каже Володимир Гайдар. Інакше власник не отримає дозволу на роботу.

 

А поки що господар «Траяну» Сергій Васковець налаштований категорично: «Як хто-небудь – чи ті, хто пише ці петиції, чи навіть влада міста – може вирішувати, що я маю робити на своїй приватній території?», – різко прокоментував підприємець ідею перенесення свого базару на околицю. Сприймати таку ідею всерйоз, на його думку, просто смішно: «А якщо завтра подадуть петицію про те, щоб у мене в квартирі організувати хоспіс, то що, по-вашому, я і це маю зробити?», – зіронізував журналісту  «ЗК» Сергій  Васковець. Схоже на те, що начерки переселення базарів у генплані міста позначають не лише нові місця торгівлі, а й контури майбутньої «битви» за центр міста...

 

Як би там не було, а нині на місці майбутніх ринків в Угорниках та у напрямку Клузова не стримить жоден кілок. Та й чи стримітиме? Адже депутати міськради від ВО «Свобода» у попередній каденції були категорично проти затвердження і навіть винесення на обговорення нової редакції генплану міста. Мовляв, поспішати не треба, необхідно провести слухання. Останні, у Крихівцях, відбулися кілька тижнів тому. Тож найближчим часом питання можна буде виносити на обговорення у профільній комісії, кажуть у департаменті архітектури і містобудування.

 

Оксана ГЛУШКЕВИЧ
Фото Тараса ЯКОВИНА, ЗК


Коментарі (3)

Lora Koko 2015.12.26, 00:20
Які ж ви все таки скотиняки все продовжуєте робити тільки для себе неможете влізтися в шкіру вже незнаєте як відмивати вже до цього взались аби тут відмити тисячі. Вас совість ще не замучила дбати лишень за себе коли ви вже наїстесь цими грошима все мало і мало. Про людей подумали який хрен буде їхати а угорники чи на клузів за якоюсь дрібницею. стоїть вже один новгородський то ви його неможете запустити то ще вам там треба так щоб стояв пустий. Може взагалі перенесіть в калуш. Робити треба шоб людям було зручно а не вам
Roman Roman 2016.02.09, 03:25
ПІДТРИМУЮ А КОЛИ ЩОСЬ ПОТРІБНО ПРОДУКТОВИЙ РЕЧОВИЙ ПОРЯ А НЕ ЇЗДИТИ НЕЗНАТИ КУДИ НА ВОВЧИНЕЦЬКІЙ ВЖЕ ОДИН СТОЇТЬ ПОРОЖНІЙ НА ОБЇЗНІЙ ПОРОЖНІЙ.
Roman Roman 2016.02.09, 03:26
А ЯК ХОЧИТЕ ДУЖЕ НАСАДЖУВАТИ КУДА ДІЛИ ТЕРИТЛРІЮ ВІЙСЬКОВОГО ГОСПІТАЛЯ
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

5044
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

2955
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1452
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3938
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3952 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2580

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

6710

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

693

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

3527

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1588
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4664
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9742
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8917 2
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

1264
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5939
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6243
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1977
22.04.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

3382
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

492
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

817
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1718
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1938