Без базару

 

/data/blog/94680/16314333ca0586fda8d585d35204407a.jpg

 

Чи торгуватиме «п’ятачок» у історичному центрі Івано-Франківська?

 

Найцентральніший базар Івано-Франківська – ТОВ «Траян», у народі «п’ятачок», став першою «мішенню» підписантів електронних петицій до міської влади, що зібрала необхідну для розгляду у високих кабінетах кількість голосів – 250. Ростислав М. – автор петиції – запропонував «перенести існуючий ринок за межі міста та облаштувати на його місці зелену зону», прикріпивши навіть відповідний зразок проекту скверу. «За» ініціативу підписалися 365 франківців.



Підписанти самі, певно, не здогадуються, що їхній почин цілком співпадає із генеральним планом. І згідно з містобудівним «законом» на місці ринку мали б бути обладнані пішохідні зони, зелені насадження та громадські заклади. «ДІПРОМІСТО» навіть розробило робочу документацію на будівництво у вказаному місці багатофункціонального громадського центру. Але влада міста в особі ще колишнього першого заступника міського голови Зіновія Фітеля в офіційній відповіді на петицію резюмувала: «На підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області в 2008 році товариство з обмеженою відповідальністю викупило у власність земельну ділянку в межах вул. Дністровської-Базарної-Шеремети-Станіславської-Галицької площею 1.1915 га для обслуговування торгового комплексу».

 

До реалізації задуму з громадським центром, – констатують чиновники, – так і не дійшло.  Коригований генплан на місці «п’ятачка» теж передбачив зелені зони, але він ще не затверджений...

 

Протестний Vox populi вкотре підняв давно назрілу і відому міським чиновникам  проблему, необхідність вирішення якої визнають усі, окрім самих працівників прилавка. То чому ж справа (тобто, власне, базар) як стояла, так і стоїть на місці? «ЗК» намагався з’ясувати.

 

Купувати красиво

Тема переселення базарів з центру Івано-Франківська не нова. «ЗК» востаннє писав про це на початку 2014 року. Інтонації відтоді не змінилися: базарне юрмовисько зашморгнуло центр міста. Через це тут і транспортне перевантаження, і антисанітарія, і зруйноване історичне середовище. Адже два з чотирьох центральних ринків – в історичному центрі Івано-Франківська. А «п’ятачок» – ще й поблизу Палацу Потоцьких, потенційної туристичної приманки.

 

Але жодні «вітри перемін» не в силі здути торгові ряди з історичного центру. Директор департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківська Володимир Гайдар (він написав заяву на звільнення цього вівторка) каже, обома руками за петиції щодо виселення базарів на гальорку і сам готовий під ними підписатися.

 

«Питання стоїть уже давно, – каже Володимир Гайдар. – В коригованому генплані на території ринку «Траян» передбачено дві зелені зони, збережено колишній круглий «м’ясний» павільйон, торговий павільйон, який можна буде обладнати під продаж, приміром, сувенірів. Решта території має бути використано як зелені прогулянкові зони».

 

Нинішні торгові площі з центру пропонують перенести у двох напрямках: або на територію поблизу ТЦ «Бізон», у напрямку виїзду з Івано-Франківська на Клузів, або в село Угорники. Там, за словами Володимира Гайдара, має бути обладнано якісно нові, «цивілізовані» ринки. Це ж стосується і торгового павільйону, що має бути споруджений на місці «Траяна». Він узагалі повинен, згідно з архітекторським задумом, стати акцентом тамтешньої території та ще однією родзинкою для туристів.

 

Базарний люд, зрозуміло, проти переселення. Переїзд на новий ринок для підприємців несе об’єктивні та суб’єктивні ризики. Перший – непевність того, чи прийде туди покупець. Яскравий приклад, Новгородський ринок, який не вдалося розкрутити, хоч той також у самісінькому центрі, зараз там всуціль секонд-хенд. Які вже тут Угорники? Другий ризик – за нове торгове місце, імовірно, доведеться платити вищу орендну плату. Третій – момент неформальних відносин між покупцем і продавцем на ринку. Кожен  базарний аксакал має свою, напрацьовану клієнтську базу та, зрештою, репутацію на «намоленому» місці. Передислокація автоматично означає втрату постійних клієнтів, а, отже, збитки. Тому тутешнім підприємцям затишніше за старим, хай і без побутових зручностей, прилавком, ніж під дахом нового, з усіх боків кращого павільйону.

 

Приватна власність…

Але головна причина того, чому усі красиво зверстані проекти архітекторських задумів можуть так і лишитися на папері, полягає у тому, що ринок «Траян» знаходиться на приватній території. Власник базару Сергій Васковець у 2008 році (якраз тоді він був депутатом Івано-Франківської міської ради) отримав землю під «п’ятачком». До того й після того торгівля на цьому ринку здійснюється без забезпечення належних побутових умов. Дах у базару має бути не лише «понятійний», а й хоча б дерев’яний…

 

Але все це потребує коштів. Очевидно, власник вважає: для чого їх витрачати, якщо торгівля «йде» і так? Змусити його «реформувати» базар у торговий павільйон, за словами Володимира Гайдара, можна буде лише після затвердження коригованого генерального плану міста.

 

«У будь-якому випадку власник повинен звернутися до влади за отриманням містобудівної документації. І на тому етапі йому можна буде чітко продиктувати, що там може бути, а що  у жодному разі ні», – каже Володимир Гайдар. Інакше власник не отримає дозволу на роботу.

 

А поки що господар «Траяну» Сергій Васковець налаштований категорично: «Як хто-небудь – чи ті, хто пише ці петиції, чи навіть влада міста – може вирішувати, що я маю робити на своїй приватній території?», – різко прокоментував підприємець ідею перенесення свого базару на околицю. Сприймати таку ідею всерйоз, на його думку, просто смішно: «А якщо завтра подадуть петицію про те, щоб у мене в квартирі організувати хоспіс, то що, по-вашому, я і це маю зробити?», – зіронізував журналісту  «ЗК» Сергій  Васковець. Схоже на те, що начерки переселення базарів у генплані міста позначають не лише нові місця торгівлі, а й контури майбутньої «битви» за центр міста...

 

Як би там не було, а нині на місці майбутніх ринків в Угорниках та у напрямку Клузова не стримить жоден кілок. Та й чи стримітиме? Адже депутати міськради від ВО «Свобода» у попередній каденції були категорично проти затвердження і навіть винесення на обговорення нової редакції генплану міста. Мовляв, поспішати не треба, необхідно провести слухання. Останні, у Крихівцях, відбулися кілька тижнів тому. Тож найближчим часом питання можна буде виносити на обговорення у профільній комісії, кажуть у департаменті архітектури і містобудування.

 

Оксана ГЛУШКЕВИЧ
Фото Тараса ЯКОВИНА, ЗК


Коментарі (3)

Lora Koko 2015.12.26, 00:20
Які ж ви все таки скотиняки все продовжуєте робити тільки для себе неможете влізтися в шкіру вже незнаєте як відмивати вже до цього взались аби тут відмити тисячі. Вас совість ще не замучила дбати лишень за себе коли ви вже наїстесь цими грошима все мало і мало. Про людей подумали який хрен буде їхати а угорники чи на клузів за якоюсь дрібницею. стоїть вже один новгородський то ви його неможете запустити то ще вам там треба так щоб стояв пустий. Може взагалі перенесіть в калуш. Робити треба шоб людям було зручно а не вам
Roman Roman 2016.02.09, 03:25
ПІДТРИМУЮ А КОЛИ ЩОСЬ ПОТРІБНО ПРОДУКТОВИЙ РЕЧОВИЙ ПОРЯ А НЕ ЇЗДИТИ НЕЗНАТИ КУДИ НА ВОВЧИНЕЦЬКІЙ ВЖЕ ОДИН СТОЇТЬ ПОРОЖНІЙ НА ОБЇЗНІЙ ПОРОЖНІЙ.
Roman Roman 2016.02.09, 03:26
А ЯК ХОЧИТЕ ДУЖЕ НАСАДЖУВАТИ КУДА ДІЛИ ТЕРИТЛРІЮ ВІЙСЬКОВОГО ГОСПІТАЛЯ
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

576
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

896
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3038
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1867
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3064
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2233

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

576

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

929

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1012

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2308
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5938
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29654
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11548 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1335
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1566
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23789
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

2023
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43910 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

567
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1278
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1563
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2562