Влада дволика через свою економічну слабкість. Якби в Україні були дешеві ресурси, режим Януковича був би авторитарнішим – вважає Ярослав Грицак. В розмові з австрійською Die Presse історик пояснив, чому Захід повинен краще наглядати за Україною та частіше висловлювати критику.
Премійований український історик Ярослав Грицак передчуває лихе в своїй країні: цілком зісковзнути в авторитаризм Україні заважає лише її економічна слабкість.
Українській владі не треба було сильно старатися, щоб опозиція заголосила про «виборче шахрайство»: через п’ять днів після місцевих виборів, у п’ятницю все ще не було результатів. Лідерка опозиції Юлія Тимошенко ще минулого понеділка говорила про «масові фальсифікації». Згідно з екзит-полами, партія дружнього до Росії президента Віктора Януковича могла розраховувати на впевнену перемогу.
Die Presse: Місцеві вибори Захід вважає іспитом на демократичність режиму президента Януковича. Судячи з реакції спостерігачів, Україна цього іспиту на «відмінно» не склала. Хіба режим не зацікавлений у добрій репутації?
Ярослав Грицак: Зараз у нас намагаються побудувати авторитарний режим, подібний до російського чи білоруського. Янукович, правда, хоче авторитарного режиму з людським обличчям. Тобто він не бажає заходити так далеко, як Білорусь чи Росія. Адже ми й досі сильно залежимо від Заходу, ключове слово – кредити. У своїй риториці нова влада позиціонує себе демократичною, прозахідною, виглядає так, наче вони схожі на представників Помаранчевої революції. Проте слід зважати на їхні дії, зокрема, й на цих виборах: голосування хоч і відбулося більш-менш демократично, перед тим було змінено закони, і вибори демократичними назвати вже не можна.
А що, коли б не було цієї залежності від Заходу?
Якби Україна мала дешеву сировину, багато чого було б по-іншому. Уряд саме на те й розраховував, що зближення з Росією винагородиться й економічно. Але цього не сталося. Росія в таких речах невблаганна. Для Москви політичне зближення – це мінімум з боку України. І за це вона не дала винагороди у вигляді дешевого газу. Якби режим Януковича був економічно сильнішим, то був би й авторитарнішим. А так змушений лишатися амбівалентним.
Чи є провал помаранчевого табору причиною того, що «фальсифікатор Янукович» [у 2004 році він ледь не став президентом на сфальшованих виборах] таки домігся свого?
Так. В Україні, як правило, голосують не за, а проти когось. Незадоволеність помаранчевими була його шансом – і він ним скористався. Проблема в тому, що він насилу здобувся в президентське крісло. А тепер поводиться так, ніби його підтримувала більшість.
Що Янукович збирається робити в економічних та соціальних питаннях?
Ніхто цього не знає. Його головна мета – лишатися при владі. Заради цього він ладен на все. Його партія не змогла чесно перемогти на місцевих виборах, а попереду ще парламентські вибори в 2011 або 2012 році. Партія регіонів стверджує, що виступає за модернізацію Україну, європейську інтеграцію та економічні реформи, на зразок колишнього польського віце-прем’єра Лєшека Бальцеровіча. Поки що нічого такого не видно. Вони радше розігрують із себе пожежників: як є проблема – намагаються вирішити. Найближчим випробуванням стане зима: інфраструктура стара, і якщо випаде сувора зима, роботи буде невпрогорт.
Після приходу до влади Януковича з’явилися повідомлення про атмосферу репресій проти мас-медіа та науки. Вас у Вашій роботі це вже зачепило?
Ні. Я «у безпеці», бо не залежу від держави. Я працюю в католицькому університеті, який не отримує грошей з бюджету. Влада намагається чинити тиск спершу на тих, на кого легше. З такими людьми, як я, вони тримаються на відстані. Може прозвучати банально або патетично, але для мене західний фактор вирішальний: хтось повинен стежити за Україною.
Дотепер Європа в цьому не відзначилася?
Скидається на те, що ЄС та США повернулися до України спиною. Рідко можна почути критику. А насправді увага до України в цій частині світу має лише зростати. Якщо ми втратимо Україну як демократичну державу, шанси на демократію в нашому регіоні будуть дуже слабенькі.
Оригiнал матерiалу:
http://diepresse.com/home/politik/aussenpolitik/607932/Janukowits…
