Арешт Тимошенко: початок кінця?

Наважилась… Арештували.

Рішення Родіона Кірєєва про заміну запобіжного заходу для Тимошенко стало неабиякою несподіванкою як для захисту, так і для мільйонів громадян по всій країні.

Хоча, як засвідчують очевидці, безпосередньо під час судового засідання на ймовірність арешту вказували як мінімум дві ознаки – лукавий й на диво спокійний вираз обличчя судді та клопотання про зміну запобіжного заходу прокурора Фролової, яке вона раптово заявила, перебивши Миколу Азарова.

Не очікували на такий розвиток подій і у вищих ешелонах "Батьківщини". Ще кілька днів тому прес-служба цієї політичної сили тріумфально поширювала по всій країні брошури із підсумками першого місяця цинічного політичного переслідування Юлії Тимошенко.

І ось, на початку другого, суд постановив те, заради чого усе й розпочиналося.

Поспішно, занадто радикально, однак цілком у стилі чинного режиму.

П’ятниця, кінець робочого дня, завершення трудового тижня… Якщо ж до цього додати ще й період відпусток та певну психологічну втому суспільства від кількамісячного мусування в інформаційному просторі попереднього розгляду судових справ супроти Луценка, Тимошенко та інших екс-урядовців, кращого моменту годі й шукати.

Й та кількість активістів, які того дня чатували під стінами "печерного", даруйте, Печерського районного суду, й які просто розчинилася в оточенні представників органів правопорядку, ще одне тому підтвердження.

В цьому контексті оголошення безстрокової акції протесту на Майдані – цілком очікувана, однак все ж таки реакція…

Нова одиниця вимірювання об’єктивності судочинства 1 родіон, яку Юлія Тимошенко придумала після чергових посиденьок у кампанії судді Кірєєва, цього разу "вдарила" розрядом одразу у 1000 родіонів, спричинивши свого роду параліч у потерпілого.

В результаті, Юлія Володимирівна опинилася там, звідки й розпочинався стрімкий кар’єрний злет екс-віце-прем’єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу часів олігархічно-кланової системи Леоніда Кучми.

Лук’янівський СІЗО, як і десять років тому, очікував на вже знайому підсудну. Навіть камера, в якій раніше утримували Юлію Тимошенко, виявилася вільною. Хоча камера 242 – чи не єдина, де здійснено євроремонт, є окремий санвузол, вікна з непрозорими склоблоками.

Такого дійства, як Юлію Тимошенко передислоковували до слідчого ізолятора, Україна за двадцять років Незалежності ще не бачила. Хоча в автозаці перебував не якийсь особливо небезпечний злочинець-убивця, а всього лише жінка-політик.

Хоча, як засвідчують реалії, для чинної влади саме особиста загроза і являється основоположним критерієм суспільної небезпеки.

Якщо ж є загроза – її слід усунути. Є бажання – підстава обов’язково знайдеться. Доволі знайома практика, не здається?

Родіон Кірєєв, мотивуючи своє рішення, зазначив, що Юлія Тимошенко "систематично порушує порядок судового засідання, не виконує розпоряджень головуючого, у висловах та поясненнях проявляла зневагу до учасників судового розгляду та суду, свідомо затягувала судовий розгляд даної справи, вчиняє дії в судовому засіданні, якими намагається перешкодити встановленню істини у справі, зокрема перешкоджає допиту свідків.

При встановленні даних про особу підсудної остання відмовилась відповідати на запитання щодо місця постійного проживання, зазначивши, що всі дані містяться в матеріалах кримінальної справи …відмовилась повідомити адресу свого проживання, відмовляється надати розписку про те, що вона повідомлена про дату, час і місце наступного судового засідання, не з’явилася в судове засідання в час, призначений судом та відмовилась повідомити причини неявки…".

Справедливості заради необхідно зауважити, що така поведінка будь-якого підсудного, незалежно від особи, почестей чи фінансового становища, в суді є неприпустимою й до правопорушника доцільно вжити відповідних заходів.

Включно до зміни запобіжного заходу на тимчасовий арешт. Однак, це у нормальній країні з адекватною судовою системою.

Судова система, на залежність й упередженість якої регулярно уповає Юлія Тимошенко та її оточення, – дітище не лише Віктора Януковича та уряду Азарова. Її наріжні камені були закладені набагато раніше. Й двічі перебуваючи на посаді прем’єра, Юлії Тимошенко ніхто не заважав здійснити комплексне реформування системи судочинства на якісно нових, загальновизнаних засадах.

Більше того, якщо особа вчинила правопорушення, злочин, – вона має нести за це повноцінну, передбачену законом відповідальність. Закон має бути єдиний для всіх.

Сьогодні ж очевидним є факт вибіркового судочинства. Як наслідок, дії Юлії Тимошенко цілком вкладаються у задану систему координат, є очікуваними і виправданими.

Юлія Тимошенко не вбачає у своїх діях правопорушення, не визнає своєї вини. Не визнає системи, яка вершить судилище над нею.

Її поведінка, риторика спрямовані на делегітимізацію цієї системи, висміювання влади як у цілому, так і її виконавця – Родіона Кірєєва.

Вірити ж у те, що зміна запобіжного заходу є рішенням виключно Родіона Кірєєва не доводиться. Надто великий резонанс справи, надто великі ставки на кону. Потенційно арешт Тимошенко здатен не лише дестабілізувати внутрішню ситуацію, але й призвести до значних негативних наслідків на міжнародній арені.

У зв’язку із цим й постає питання: що насправді переслідувала влада, йдучи на арешт Юлії Тимошенко?

За місяць розгляду справи супроти Юлії Тимошенко особливих приводів для оптимізму у обвинувачення не було. Бліцкригу не вдалося. Та й на нього вочевидь мало хто розраховував. Однак, й досягнень як таких не виявилось.

Час та резонанс справи працювали на Тимошенко. Завдяки судовому процесу вона отримала образ, майданчик для піару та послань суспільству. Прикутість уваги громадськості, співпереживання та звичайнісінький людський жаль поруч із абсурдністю обвинувачення забезпечили Тимошенко зростання рейтингу.

Обвинувачення у глухий кут заводили не лише Родіон Кірєєв, розумова та фізична неспроможність самого обвинувачення, ганебні поразки у словесних перепалках тощо.

За таких обставин арешт – це спроба переконати самого себе у власній силі (вседозволеності). Спроба приборкати Тимошенко, залякати її, оточення, змусити переглянути свою поведінку, позиції, перестати зловтішатися, зробити покірною.

Арешт – це показова демонстрація серйозності власних намірів. Спроба не вдарити лицем в бруд. Це боязнь визнання власної поразки.

Арешт Тимошенко, як вже встигли відзначити багато політиків, – це рубікон.

Втім, навряд чи його можна назвати рубіконом демократії. Справжньої демократії Україна за двадцять років Незалежності так і не пізнала.

Разом з тим, влада здійснила ще один вагомий крок назад у напрямку до авторитаризму, правління нетерпимої до інакомислення хунти. І в цьому контексті зміна запобіжного заходу у справі Тимошенко – це дійсно рубікон.

Щоправда, за ним, з якого боку не глянь, – поразка.

Виправдовуючий вирок суду – публічне визнання власної поразки, власного безсилля. Й хоча визнання власних помилок – властивість сильних, ця влада уже засвідчила, що цивілізовано програвати не вміє. Та й за таких умов втрачається сенс самого судового процесу.

З іншого боку, подальше утримання Тимошенко під вартою загрожує владі не лише поодинокими критичними заявами, що вже лунають з уст окремих представників міжнародного співтовариства, але й остаточно перетворить Україну в очах європейської спільноти на прокаженого сусіда, з яким попри те доведеться мати певні справи.

Влада ризикує отримати тавро, позбутися якого не скоро вдасться.

Попри те, арешт Тимошенко – це неабияке випробовування і для опозиції. На даний момент часу, зважаючи на достатньо прохолодні настрої у суспільстві, повторення нового Майдану на цьому етапі видається неймовірним.

Водночас, зміна запобіжного заходу у справі Тимошенко – свого роду тест на профпридатність. Й, як засвідчили події 5 серпня, – опозиційні лідери це прекрасно усвідомлюють.

В протилежному випадку єдине питання, яке хвилюватиме кожного, – хто наступний опиниться за гратами?

Побоювання Юлії Тимошенко, що її арештують ще до Дня незалежності, справдились. В той час як влада, всупереч рекомендаціям Заходу, продовжує копати яму під себе, ризикуючи так і не вибратись з неї, Юлія Тимошенко опинилася в тій же ямі, що й десять років тому.

В якій іпостасі вибереться Юлія Володимирівна із неї наразі невідомо. Однак, як писала, Ліна Костенко, кожен фініш – це по суті старт…

 

Ігор Дебенко, політолог, Івано-Франківськ, для УП


10.08.2011 Ігор Дебенко 1604 5
Коментарі (5)

плохіш 2011.08.10, 13:03
Фініш - насправді старт - це Монтень писав,а Костенко лише повторила. Політологові треба бути освіченішим. Читати не лише поеток з шкільного курсу літератури, а й світових класиків.
марійка 2011.08.10, 16:37
погоджуюсь з автором. Юля сама наробила те, за що відповідає. Однак, ці ще гірші
кук 2011.08.10, 14:52
кому потрібен цей довжелезний реферат на рівні 2 курсу?
Мартин 2011.08.11, 12:36
Шкода її.
Я 2011.08.11, 16:56
В тому то й біда, що теперішні набагато гірші, а ми тішимось, що нарешті когось посадять. Як думаєте, після посадки ЮВТ, реальні вибори і зміна влади буде можлива?!
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1338
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1012
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3416
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3316 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2625 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3372

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

243

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

390

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

903

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1503
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1028
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

718
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1074
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

657
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43972
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3361
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1421
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35658 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

327
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

593
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

684
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

902