Андрухович про богемні кав’ярні та ресторації Івано-Франківська

 

/data/blog/64345/4c1f694ca2fda30f0192c1daf8ce0184.jpg

 

5ниця», «Бочка», «Галка», «Piwnica», «Цукерня» ― чимало кнайп, кав’ярень, пабів і пивничок з’явилося у теперішньому Івано-Франківську. А от про колишні настрої кнайпового Станіслава розповів його знаменитий мешканець Юрій Андрухович.

 

― «Іноді нові місця створюються, щоб нагадати про старі події…» ― так говорилося про кнайпу «Войцех». Буцімто, щоб вберегти місто від нічних небезпек, магістрат Станіслава найняв нічного сторожа, який з ліхтарем обходив кожну вулицю. Охоронця звали Войцех. Тепер «Войцех» ― це автентична кухня Галичини ХVІІІ-ХІХ ст., наїдки там готуються за колись давно втраченою рецептурою, а тепер відновленою. Чи бували Ви у «Войцеху»? Що знаєте про цю кнайпу?

― У мене були періоди, що я знав якісь конкретні факти з історії Станіслава, спеціально вивчав. Але я не знав цієї історії раніше. Нічого дивного, це ж не означає, що її не було. Цілком міг бути такий Войцех. Але для мене цей, кнайповий Франківськ — це насправді 1990-ті.

Якщо говорити про «Станіславський феномен» – передусім це місце, яке не мало назви і яке ми називали «Під горіхами». Там усе зароджувалося. Це вперше виник такий генделик, десь влітку 1992-го року. Адміністратори наважилися винести столики надвір і поставити їх біля пасажу Гартенбергів. Ми там проводили цілі дні. У закладі можна було посидіти дві години, піти і знов повернутися. Там ті самі люди сиділи й сиділи. І це називалось «кава», але наливали весь час, приносили з собою. Пам’ятаю, як прийшов наш друг Ігор Панчишин із пляшкою прикарпатського бальзаму, поставив на стіл і сказав: «Прикарпатський Бальзак». А ці столики були, як із кафе «Морозиво» радянських часів, із металевими бильцями. І це номер один.

А номером два став «Лилик» на вулиці Шевченка. Зараз на тому місці – просто зарості, джунглі. А колись там буяло життя, була велика територія, і по ній – розставлені альтанки. А сам заклад був дуже маленький, з простою стійкою, туди заходилося, замовлялося і звідти все виносилося у ті альтанки. Альтанки були настільки далеко від адміністраторів, що з певного моменту усі вже ходили купували горілку до крамниці, а в них тільки каву. Тому їм доводилося наймати охоронців, які кружляли територією, перевіряли, хто і що п’є.

 

― Чи були ще якісь цікаві кнайпи у Франику?

— Безумовно. Але у моєму дитинстві був такий важливий епізод, що я любив виходити у місто зі своїм батьком. А батько любив зайти і там випити, там випити. Я ж супроводжував батька усюди і не в одній кнайпі побував. Пам’ятаю, як він замовив собі кріплене вино, «Ізабеллу», цілий гранчак. А продавчиня, посмішка вся із золотих зубів, усміхнулася і сказала: «Мужчіни влюблєни в Ізабеллу»…

 

― У Франківську бувала лише у кнайпі «Хрущ на Вежі» та панорамному ресторані «Легенда Центр». У першої кнайпи цікава назва, у другої ― прекрасний вид на центр Франика. У які кнайпи зараз ходять франківські митці?

― Зараз тут є така штука, що… з’явилася зовсім інша культура. І це не той стан, який був тоді, в 1990-ті. Тоді ж не можливо було смачно поїсти, а сиділось просто, і пилося. Ну, є така кав’ярня «Говорить Івано-Франківськ», але в ній немає алкоголю. Потім там з’явилося домашнє вино, але вона ніби за дизайном і за задумом мала бути богемною або хіпстерською…

 

― Це та, де на столиках цитати з Ваших книг та з Прохаськових?

― Так, так. Коли це створювалось, вони до мене писали, чи я даю згоду на такі, такі й такі цитати. Тобто, вони навколо цього побудувались, навколо міфу про «Станіславський феномен». Ну, але по ідеї таку функцію мала б виконувати «Химера», але «Химеру» не потягнули її попередні господарі, потім з «Химери» зробили «Мармуляду». А зараз це взагалі вже якийсь банальний стейк-хауз.

Правда, у 2007-му мені здавалося все так легко, і так просто досягнути всього, що я вирішив стати співвласником такої кнайпи. Ми навіть шукали назву за якимось із моїх творів, щоб зрозуміло було, що це саме моя. Це, напевне, було через відчуття, що немає у Франківську такого місця, де б збиралися творчі люди. Але нічого з цього не вийшло. Була версія, правда, назвати її «Підземне ЗОО», бо підвал нам все ж вдалося викупити. І я жартома запропонував таку концепцію, що дозволялося алкоголь приносити з собою, а закуска мала бути найдешевша у місті (Сміється).

 

― А якби ще час від часу там з’являлися Ви…

— Та я б там сидів би і не вилазив… дні і ночі зі своїм коньяком. І казали б кельнери: «А хочете сфотографуватися, он там він сидить. Уже назюзюканий».

 

― А тут ще купа паперів на столику, і пишуться найновіші вірші…

― Щось таке (Сміється).

 

― Якось Ви сказали, що харківська кав’ярня – це те саме, що й віденська пельменна…

― Я мав на увазі не заклади, а саме каву. У Харкові піти замовити каву – все одно що у Відні піти на пельмені. Але тепер і у Харкові з’явились кнайпи.

 

― А чи згадаєте, у яких кав’ярнях бували у інших містах?

― Бувало, що у Львові у «Лисі Микиті» сиділи. І там Віктор Неборак святкував свої ювілеї, і не тільки він. Але у Львові це було таке явище, мандрівна кав’ярня. Про це навіть у середині 1990-х Іван Кравчишин, за сценарієм Неборака, зняв такий документальний фільм «Мандрівна кав’ярня». Ідея була в тому, щоб показувати весь час людей, персонажів львівської сцени, Кауфман, Назар Гончар ходить десь там, Тарас Чубай, і показувати, як ці люди щоразу змінюють дислокацію. Тому що справді бувало таке, що десь виникає ця база і тримається. Потім, незалежно від них, стаються певні обставини і їх звідти життя витискає. Хтось починає інший туди ходити і їм стає там незатишно. Або один такий був випадок: власниця почала продавати горілку, а вони сиділи доти, доки було тихо, тобто поки не розливали горілку. Вони попивали там пиво і їх просто почали звідти витісняти. Тобто, за тим фільмом можна простежити, як воно було у Львові в 1990-х. «Червона калина» була навпроти філармонії, «Кава на Костомарова», «Порохова вежа»… (Усміхається)

 

― І…неканонічна історія про Ірванця?

— Якось у Франківську знайомлю я Олександра Ірванця з політв’язнем, художником, духовним батьком, можна сказати, Опанасом Заливахою. Кажу: «Сашко, це — сам Заливаха, Панас Іванович». А він: «Та мені не треба казати, я вас, знаєте, упізнав за карикатурою в газеті «Правда». От така історія.

«А про кнайпи Станіслава я Вам нічого не відповім, — сказав мені Юрко Іздрик, — бо в Станіславі тепер буваю рідше, ніж у Львові чи Києві, і цілком не орієнтуюся в тамтешніх закладах громадського харчування. Зрештою, в калуських — також, бо тут відвідую лише найближчий гастроном та й то неохоче». Та після розмови з Юрієм Андруховичем, дивним чином мене закинуло у Франик, і я таки побувала у «Войцеху». Що ж, скажу я вам, зайшовши туди, ви поринаєте у часи гасових лямп, карет та вечірніх Франківських двориків, а смачне автентичне меню національних страв точно змусить вас повернутися у цей заклад, і не раз.

 

Читомо


01.12.2014 1940 0
Коментарі (0)

16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

2483
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

1578 2
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

3658
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

5428
03.04.2025
Вікторія Косович

Про шлях у війську, адаптацію після повернення зі служби, відкриття власного бізнесу та роботу з товарами для тварин, Роман Турик розповів журналістці Фіртки.

1678
01.04.2025

Вже третій рік в Україні та Івано-Франківську зокрема, для релокованих молодих людей та їхніх родин діє простір для взаємодії та розвитку «Шелтер». Фіртка поспілкувалася із представниками німецької благодійної організації, які перебували в Україні з черговим візитом.  

2078

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

167

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

191

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

400

Гостинність українців загальновідома. Особливо це відчувається на заході країни під час релігійних свят. Різноманіття традицій святкувань тісно переплітається із застіллям. Тому, до важливих релігійних свят готуються завчасно і ретельно.  

883
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

476
11.04.2025

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

771
09.04.2025

Традиційно продаватимуть харчі — молочні вироби, м'ясні вироби, жива риба, курячі яйця, хлібобулочні вироби.

2469 1
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

506
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

870
10.04.2025

Прикарпатців запрошують на нічні чування з 12 на 13 квітня в Погінський монастир.  

4919
07.04.2025

Папа Римський Франциск у неділю, 6 квітня, вперше з'явився на публіці після того, як два тижні тому був виписаний з лікарні після лікування від двосторонньої пневмонії.  

737
16.04.2025

Це перша в історії країни експозиція, де на кожній писанці зображено герб одного з історичних регіонів України — від кожної області до великого державного герба.  

655
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

586
13.04.2025

Президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій, які Байден запровадив проти РФ з 2021 року.

402
10.04.2025

Президент США Дональд Трамп пригрозив компанії Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) податком у 100%, якщо вона не створить виробництво на території США.  

728
05.04.2025

Президент США Дональд Трамп вважає помилкою введення Китаєм дзеркальних 34-відсоткових мит на весь імпорт зі Сполучених Штатів Америки з 10 квітня.  

886 2