Андрій РОМАНЧУК: «У нас в компанії важлива не вислуга, а заслуги»

 

Незабаром Івано-Франківськ долучиться до масштабного міжнародного проекту TEDх. Це щорічні конференції, мета яких – розповісти якомога більшій кількості людей про цікаві ідеї, технології, досвіди, здатні змінити світ на краще. Саме тому гасло проекту – «Ідеї, варті поширення».

13 жовтня в Івано-Франківську вперше відбудеться конференція TEDx. Це одна з багатьох локальних конференцій, які відбуваються по всьому світу під егідою TED. Серед спікерів франківської конференції – бізнесмен і політик Петро Порошенко, міський голова Львова Андрій Садовий, дипломат Данило Лубківський, журналіст Наталія Соколенко, юрист, керуючий партнер юридичної компанії «Moris Group» Андрій Романчук та інші. 

 

 

«ГК» продовжує інтерв’ю з топ-спікерами франківського TEDx. Цього разу - Андрій Романчук.

У 2006-2007 роках він працював першим заступником голови ОДА. Андрій Романчук був наймолодшим в Україні на такій посаді. У 2007 році з командою однодумців відкрив юридичну компанію у Києві. Минуло всього шість років, і сьогодні «Moris Group» - це понад сорок працівників і топові місця в національних рейтингах юридичних компаній.

 

- Андрію, пригадуєш, як молоді правники з провінції відважилися рушити на підкорення Києва? Як вас сприймали у столиці?

Почну з того, що зараз я б такого не зробив (сміється).

Ми тоді відчували, що нам потрібно рухатися далі, що в Франківську наша фірма «Lex consulting» дійшла до якогось певного рівня, і вищого вже не досягнемо - ні по клієнтах, ні по запитах самих клієнтів. І це штовхнуло нас на такий досить авантюрний крок. Ми зареєстрували «Moris Group» і відкрили центральний офіс у Києві.

Не можу сказати, що в столиці були якісь особливі труднощі. Ми працювали з клієнтами, користувалися усіма механізмами їх залучення. Буду об’єктивним: до компаній, які заходять з провінції, а особливо з провінції, яка має досить молоду юридичну школу, - складне ставлення. Є стереотипи. Тому коли не тільки керівний склад компанії, але й усі юристи з Франківська переїхали до Києва і почали працювати, мусіли на кожному кроці доводити свою професійність, демпінгувати цінами, щоб залучити клієнта. Було немало справ, за які бралися практично безплатно, аби тільки показати себе. І це окупилося тим, що клієнти залишилися з нами до сьогодні.

- Середовище столичних юристів – сноби?  

На початках це відчувалося: не те, щоб зневажливе, але таке зверхнє ставлення. Але київські юристи часто лише за освітою столичні, а самі є вихідцями з різних регіонів країни. Інколи вони вдають себе більших киян, ніж самі корінні кияни.

- Яким є столичний ринок юрпослуг? Які в цьому середовищі закони і стосунки між учасниками? Скільки в ньому крутиться грошей?

Ринок достатньо багатий, але складний і повільний в тому сенсі, що клієнт вкрай рідко міняє юриста. Тому дуже важко заходити на нього новим компаніям. В принципі, так і має бути. Коли ти довіряєш юристу, ти не відмовляєшся від нього, навіть якщо він інколи  помиляється. Бо довіра тут є дуже важливою.

Коли ми заходили в Київ, ми не прораховували ринок, ми мали певну кількість своїх титульних клієнтів, але розуміли, в які ніші хочемо врости і розвиватися. Нас цікавило міжнародне право, корпоративне право, супровід угод злиття і поглинання, банківський і фінансовий сектор. Такої практики у Франківську майже немає. У Києві ми побачили, що у цих сферах працюють справді дуже талановиті, класні фахівці, але вирішили зробити крок в тому напрямку. Головне – не боятися.

 

 

- Довелося багато вчитися?

Досвіду набиралися в процесі. Так чи інакше, всі партнери розуміли ситуацію. Партнери, які вели корпоративних клієнтів, угоди злиття і поглинання, паралельно вчилися за кордоном. Пам’ятаю, як ми вперше зіткнулися зі швейцарським правом і розглядом спору у віденському арбітражі. Все завершилося успішно. Наш партнер Мар’ян Мартинюк тоді просто брав і читав швейцарське законодавство (він вільно володіє німецькою), а потім каже: та багато що схоже на наше, принципи ті самі, і розібрався.

- Ядро команди – сім партнерів – з Івано-Франківська. А інші? Як ти підбираєш людей? Що таке тім-білдінг від Романчука?

Так, ядро збереглося в повному складі.

У мене в житті якось так завжди виходило, що команда формувалася інтуїтивно, найважливішим є емоційний контакт, сумісність з людьми. Для мене також дуже важливі моральні цінності людини. В компанії ми всі дружимо, навіть сім’ями, часто разом відпочиваємо. Навіть точно не можемо сказати, чи ми друзями стали в компанії, чи компанію збудували з друзів. Тому коли категорично кажуть, що з друзями не можна робити бізнес, що дружба – одне, справи – інше, я цього не розумію. Все це можна успішно поєднувати. Саме на таких речах все і тримається у нас до сьогоднішнього дня. Тепер у нас багато молодих юристів, в тому числі і киян. У нас часто відбуваються ротації: частина колективу підтягується з франківського офісу до Києва, частина повертається до Франківська. Це природний процес.

«Moris Group» сьогодні може вважатися досить крупною компанією – у нас 42 працівники. Найбільша в Україні юридична фірма має 82 юристи. Ми потрапляємо в топ-двадцятку фірм за розміром колективу. Але чисельність не є визначальним фактором для успіху в цьому бізнесі.

- Ви фігуруєте вже в багатьох рейтингах на високих позиціях. Але серед юридичних фірм є немало таких, що тісно пов’язані з високими чиновниками, скажімо, з міністром юстиції чи сином якогось генпрокурора. Взагалі, можна сподіватися обійти таких конкурентів в Україні?

Якщо відкрити топ-20 юридичних компаній, то там багато таких, які пов’язані з якимись високопосадовцями. Але приємно, що все-таки найвищі місця займають компанії, які давно перебувають на ринку, мають заслужений авторитет, здобутий реальною роботою, а не «плечима» у владі. Це, наприклад, люди, які взагалі створювали юридичну систему адвокатури в Україні. Звичайно, компанії з «плечима» також перебувають у рейтингу.

У нас «плечей» у владі немає. Але останні кілька років ми стабільно в топ-5 і топ-10 по судових податкових і господарських справах. В цьому рейтингу враховується кількість виграних спорів і суми спорів.

Ми також перебуваємо в якомусь топі серед компаній, які найбільш транспарентні, прозорі в питаннях обороту. А в цілому, по всіх показниках ми тримаємося в першій півсотні найкращих юридичних компаній України. Є ще куди рости. 

- Як у компанії мотивується персонал? Головне гроші чи є також нематеріальні стимули, щось із своєрідної корпоративної культури?

Зараз, вересень-жовтень, ми працюємо в новому форматі, його ще називають англійською системою, коли кожен напрямок практики, яка вже досягла якогось певного рівня, стає самодостатнім і автономним. Кожен партнер веде свій напрямок і з цього заробляє гроші. Я тепер також веду практику. Саме на якість і відповідну фінансову винагороду і буде тепер робитися більший акцент.

А перші шість років ми власне утверджували команду і фірму на ринку, набиралися досвіду, клієнтури. Ми це пройшли, вийшли на національний рівень і тепер переходимо на фінансову мотивацію.

Загалом, як на мене, щоб виробилася правильна корпоративна культура і дух, потрібно бодай років десять.

- Припустимо, до вас прийшов новачок, щойно з університету. Яка перед ним кар’єрна перспектива вимальовується? Він має шанси стати партнером?

Звичайно! У нас такі випадки є. Наприклад, Мар’ян Мартинюк чи Андрій Савчук. Андрій  давно працює, але прийшов до нас ще студентом. Зараз він партнер, керівник практики, причому у нього найбільша судова практика.

Традиційний підхід до кар’єри в європейських чи американських компаніях приблизно такий: людина починає з посади молодшого юриста, потім стає старшим, потім провідним юристом. Відпрацював три роки, і якщо тебе не звільнили, ти точно стаєш старшим, піднімаєшся на сходинку кар’єрної драбини. Ти знаєш, що років за 15 станеш партнером. У нас такого немає. У нас ще кар’єрний шлях від молодшого юриста до партнера можна пройти значно швидше. А можна не пройти ніколи. Важлива не вислуга, а заслуги. Все залежить від ділових якостей. Так, при цьому ти завжди ризикуєш, даючи шанс молоді після університету. Але в 90% випадків це себе виправдовує. Люди розуміють, що у нас вони отримують шанс, і це працює.  

- Ви серйозно підтримуєте стипендіями найкращих студентів Юридичного інституту ПНУ. Готуєте собі кадри чи це чиста благодійність – данина шани до альма-матері?

Так, це і наша вдячність рідному університету. Крім того, ми його, як можемо, популяризуємо. Насправді, така підтримка – це, може, 10% від того, що хотілося б робити для своїх вузів. Зрештою, нелогічно, якщо я буду підтримувати Одеську юридичну школу, наприклад. Її є кому підтримувати, це по-перше. А по-друге, повинні бути правильні традиції і юридичні школи в країні. Наша підтримка – це формування такої традиції. І якщо дозволить фінансовий стан, ми будемо її лише збільшувати.

Крім того, у молоді, яка, звісно, не має досвіду щоденної юридичної практики, є переваги. У неї око не замилене, мислення свіже, не стереотипне, не шаблонне. Бували випадки, коли досвідчені партнери шукали рішення проблеми за якимсь прецедентом, за попередніми зразками, а молоді хлопці пропонували цікаві нові ідеї.

- Як далі буде розвиватися і рости компанія? Не плануєте розширюватися в регіони?

Свого часу були такі наміри, дійшло практично до відкриття офісів в дев’яти областях. Але зрештою відмовилися від цієї ідеї. В Україні крупні клієнти навіть у регіонах воліють мати справу зі столичними юридичними компаніями. Нема сенсу утримувати офіс, дешевше відрядити фахівця на місце в разі потреби. При цьому в Івано-Франківську наш офіс працює повноцінно, фактично, як окрема компанія.

Ми також визначилися зі стратегією роботи на міжнародному ринку. Ми знайшли подібні до нашої юридичні компанії в Європі і США й уклали з ними партнерські угоди. Тому коли сьогодні в нашого клієнта є потреба в послугах за кордоном, ми можемо їх миттєво надати. У нас є партнери у Швейцарії, в Британії, в Польщі, на Кіпрі, в Нью-Йорку. Цього достатньо, щоб працювати в усьому світі. 

- Наскільки для вас є важливим просування компанії в медіа, робота над публічним іміджем?

Клієнти до юридичних фірм не приходять завдяки гарній вивісці чи піару в медіа. Для клієнта така реклама – це хіба підтвердження ефекту присутності компанії в публічному просторі. Ну от всі знають, що «Мерседес» - гарна машина, але її все-таки рекламують час від часу в дорогих журналах. Нерідко для українських і європейських клієнтів важлива статусність компанії, її публічна репутація. Ми це враховуємо.

- «Moris Group» часто підтримує мистецькі проекти в Івано-Франківську. Які ваші мотиви? За якими критеріями визначаєте, кому допомогти?

Недавно ми підтримали виступ Юрія Андруховича із швейцарськими музикантами. Підтримували фестиваль «ДжазБез» у Франківську, «Старе кіно по-новому», цікаві видавничі проекти, гурт «Перкалаба» тощо. Це не якась примха, ми роками це робимо. Ми завжди підтримуємо проекти з елементом доброї інтелектуальної провокації, проекти, націлені на якусь альтернативу, на створення нових смислів.

- Що надихає Андрія Романчука?

А я, певно, ще просто не видихнувся. Спеціально нічого не вигадую, в Азію за натхненням не їду. Проводжу час із родиною, буваю в горах, мандрую. Просто не втратив смаку до роботи.

 

Розмовляв Сергій БОРИС,

Галицький кореспондент

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Петро Порошенко візьме участь у TEDx-IvanoFrankivsk

Відкрито реєстрацію на TEDxIvanoFrankivsk 2013

Наталя Соколенко: "Нам вдалося зібрати журналістів у міцний кулак, який не дає нас розчавити"

ТЕД у формуванні суспільної активності та громадянського суспільства

Келлі Макгонігал: Як зробити стрес вашим другом? (відео)

Івано-Франківськ отримав ліцензію на проведення конференції формату «TEDxIvanoFrankivsk» (відео)


08.10.2013 Сергій БОРИС 3941 3
Коментарі (3)

Evysxrf 2013.10.08, 11:14
можна тільки порадіти
вася 2013.10.08, 11:56
просто різдвяна казка
до всіх 2013.10.08, 15:05
чим ви хвалитись набрали за хабарі працівників на роботу.
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

636
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2139
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5064
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3923
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5061
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3151

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

540

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

493

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1327

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4186
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8827
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5966
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6608
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

854
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1820
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1466
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8330
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1019
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

320
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

354
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1364
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

968