Андрій Левкович, кандидат економічних наук, керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати та Почесний Консул Чеської Республіки в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.
Фіртка поспілкувалася з Андрієм Левковичем про 175-річчя Івано-Франківської торгово-промислової палати, Почесне Консульство Чеської Республіки та USAID.
Пане Андрію, знаємо, що в Івано-Франківську відкрилося Почесне Консульство Чехії, а ви стали Почесним Консулом. Розкажіть про його роботу, про цілі та мету діяльності?
Так, Івано-Франківськ отримав ще одне дипломатичне представництво. Почесне Консульство Чеської Республіки діятиме на території Івано-Франківської та Чернівецької областей.
В нас, в нашого Почесного Консульства багато ідей та планів взаємовигідної співпраці в багатьох сферах і галузях. Зокрема, в гуманітарній сфері: в культурних обмінах та освіті.
Чому саме Чеська Республіка?
Працюючи на посаді керівника Івано-Франківської торгово-промислової палати, в мене та нашої Палати є прекрасні ділові стосунки з багатьма країнами Європи. Зокрема багато позитивних контактів склалися з Чеською Республікою.
Делегації бізнесу Чехії неодноразово відвідували Івано-Франківську палату, а наші бізнесмени відвідували Чехію, - зокрема брали участь в міжнародних виставках в Брно, відвідували чеські підприємства за міжнародними грантовими проєктами. Так в нас налагодилися добрі стосунки з чеськими дипломатами, із Міністерством торгівлі Чеської Республіки, з чеським бізнесом, інвесторами.
Загалом Чехія є одним із наших найближчих друзів і партнерів, що чітко проявилося з початком повномасштабного вторгнення. Згадаємо, що саме Президент Чеської Республіки Пьотр Павел на позаминулій Мюнхенській безпековій конференції ініціював надання партнерами Україні мільйону артилерійських снарядів. І ця грандіозна програма підтримки зараз фактично реалізована.
А ще наші країни мають багато спільного: це не лише подібні мови, культура та менталітет, клімат та географія. В нас є багато спільного в історії.
Славетний український Гетьман Пилип Орлик, автор першої Конституції, мав чеське походження. Його батько був чехом.
Саме в Празі в 1876 році побачило світ перше нецензуроване видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Це сталося саме в тому році, коли в росії вийшов так званий «Емський указ», який поставив під заборону українську мову і українську літературу.
Україна та Чехія мають і спільну історію - як в складі Австро-Угорщини, так і в складі радянського табору.
Українці пам’ятають Празьку весну 1968-го року. Тоді в Чехію для придушення спроби демократичних реформ ввели 5 тисяч танків та 200 тисяч солдатів соціалістичного блоку.
Тому чеський народ краще за інших розуміє, з ким сьогодні «має справу» Україна.
Чехія є членом Євросоюзу, а Україна прагне ним стати. Очевидно, що досвід реформ Чехії є цікавим для нас в цьому вимірі?
Так, Україна зараз на шляху до членства в євроатлантичних структурах. І досвід Чеської Республіки, як одного з учасників Вишеградської четвірки, є дуже цікавим та корисним для нас, для українців. Адже головною метою Вишеградської групи була саме інтеграція до європейських структур.
Загалом, я переконаний, що взаємовигідна економічна співпраця між Україною та Чеською Республікою має добрий потенціал. Українські підприємці зацікавлені в чеських сучасних технологіях та обладнанні.
Українці також очікують на майбутню взаємовигідну співпрацю з чеським бізнесом по відбудові України, взаємній торгівлі та спільних інвестиційних проєктах.
Але попри нову дипломатичну посаду ви й далі очолюєте Івано-Франківську торгово-промислову палату?
Так, посада Почесного Консула — це робота на громадських засадах. Роль Почесного Консула здебільшого зводиться до комунікативної функції, коли вони стають лобістами держави, що наділила їх додатковими перевагами.
Чим живе зараз торгово-промислова палата?
Важливою ділянкою нашої роботи є сприяння українському бізнесу в міжнародній співпраці, — ми допомагаємо в пошуку інвесторів та партнерів в зовнішньоекономічній діяльності. Приймаємо делегації бізнесу з європейських країн та знайомимо їх з українськими підприємцями. Ми реалізуємо міжнародні програми для бізнесу, допомагаємо в організації торгових місій, участі в міжнародних виставках і ярмарках.
Є те, чим постійно займаються палати відповідно до українського законодавства та наділених повноважень – надаємо митно-брокерські послуги, весь спектр послуг з митного оформлення, проводимо різного роду експертизи – товарів і обладнання, якості та вартості продукції. Надаємо довідки про форс-мажори, - зараз, в умовах війни, це є важливою послугою для наших підприємств. Також, в нас є третейський суд.
Ми надаємо сертифікати походження, оформлюємо документи для штрихового кодування, реєстрації торгових марок.
Поточний, 2025 рік цікавий ще й тим, що нашій палаті фактично виповнюється 175 років.
Дуже цікаво. Розкажіть про історію Палати…
Мені вдалося на аукціонах у Відні отримати дуже цікаві документи. Зокрема, це «Загальний законодавчий і урядовий вісник для Імперії Австрії» за 1850 рік. В ньому є Розпорядження Міністерства торгівлі від 30 березня 1850 року про створення торгово-промислових палат.
Цим розпорядженням створено багато палат по всій Імперії. Серед інших була і Львівська палата, яка мала філію в «окрузі Станіслав». Також була філія в Коломиї та інших містах. Тобто від цієї дати ми будемо рахувати історію нашої Івано-Франківської торгово-промислової палати.
Так само у Відні мені вдалося відшукати і оригінал Статуту, який був чинним для торгово-промислових палат Австрійської Імперії, в тому числі для палат Львова та Станіслава.
Делегація Національної Естонської ТПП в Івано-Франківській ТПП
Івано-Франківську ТПП відвідала делегація керівників підприємств румунського регіону Марамуреш
Делегація Торгово-промислової палати Східної Фризії та Папенбурга (регіонів північного заходу Німеччини) на місці прильоту російської ракети на території Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу
Щодо міжнародних програм. Зараз США фактично припинили роботу такого проєкту як USAID. Чи були у вас такі проєкти, і як ці останні події позначаться на вашій діяльності?
Так, в нас за останні три роки було кілька цікавих проєктів з USAID. Зокрема, торік був великий проєкт за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Проєкт називався “USAID підтримує Івано-Франківську ТПП у проведенні курсу тренінгових та консультаційних послуг для менеджерів з експорту”. Він тривав з квітня по листопад 2024 року та охопив понад сто учасників — представників експортоорієнтованого бізнесу.
Ми завершили його реалізацію в листопаді минулого року великим Міжрегіональним Форумом «Український експорт: сьогодення та майбутнє».
На Міжрегіональному Форумі Івано-Франківської ТПП «Український експорт: сьогодення та майбутнє»
В тому представницькому Форумі взяли участь понад сто представників експортоорієнтованого бізнесу західних регіонів України (Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Львівської та Тернопільської областей), експерти, представники українських міністерств, державної, регіональної та місцевої влади.
Під час панельних дискусій учасники обговорили питання сучасного стану та основних викликів українського експорту, зокрема, інфраструктурних та логістичних викликів, питання трудових ресурсів, регуляторних та фінансових аспектів експорту.
Це був дуже потрібний, дуже актуальний проєкт, за який ми вдячні американському народу.
Чи зможете ви в майбутньому реалізовувати такі грантові проєкти?
Сподіваємося на це. Ми маємо багато контактів з європейськими грантовими організаціями. Загалом наша Палата реалізувала десятки грантових проєктів.
Серед наших партнерів були зокрема програма ПРООН, Європейський Союз, уряд Німеччини, німецька федеральна компанія GIZ Ukraine, Український Культурний Фонд та інші.
Можемо констатувати, що нинішнє керівництво США відкидає довготривалі стратегії «м'якої сили», очевидно вважаючи їх дуже затратними та непрогнозованими. Але в цьому є й позитив – Європа прокидається і починає розуміти, що за власні цінності варто боротися.
Нещодавно я відвідував європейські заходи.
До прикладу, конференцію з відбудови України в Варшаві «ReBuild Ukraine — Construction and Energy», яка зібрала понад 5500 учасників із 30 країн та близько 500 міжнародних компаній із 18 країн.
Серед міжнародних корпорацій участь в Конференції взяли зокрема General Electric, Samsung, Arcelor Mittal, Panasonic, Maersk, Siemens, Philips.
Національні павільйони представляли 18 країн, включаючи Австрію, Францію, Чехію, Норвегію, Канаду, Нідерланди, Німеччину, Словаччину, США та інші.
Переконаний, що такі заходи та зустрічі є дуже продуктивними та потрібними. Основною метою тієї представницької Конференції було об’єднання зусиль міжнародних фінансових організацій, бізнесів та світових корпорацій, урядів дружніх країн для реалізації проєктів відновлення в житловому, інфраструктурному, енергетичному та інших секторах України.
Я мав дуже багато продуктивних зустрічей - з представниками бізнесу, дипломатичного корпусу, міжнародних донорських організацій, всі вони засвідчили велику зацікавленість в Україні. Немає сумнівів, що Україна в майбутньому стане одним із центрів розвитку, інвестування.
Також, під час заходів у Варшаві я мав нагоду поспілкуватися з Послом США в Польщі Марком Бжезінським. Його я запросив до Івано-Франківська, адже він має коріння з України, з Галичини. Тут народився і мешкав його дідусь.
Андрій Левкович та Посол США в Польщі Марк Бжезінський
До речі, його батько — Збігнев Бжезінський, — легендарна постать , всесвітньо відомий американський політик, Радник з національної безпеки Президента Джиммі Картера, один із засновників та директорів Тристоронньої комісії.
Такі заходи крім нових контактів та знайомств підносять і позитивні сюрпризи. Несподіваною і приємною була зустріч з торгівельним радником Посольства США Джеймсом Ліндлей, який є давнім другом нашої Івано-Франківської торгово-промислової палати. Він був в нас з робочим візитом в часи, коли був торгівельним аташе Посольства США в Києві.
В Палаті тоді відбулася зустріч із бізнесом, зокрема з представниками нафтогазовидобувної галузі, які купляли в США новітнє обладнання для розробки українських родовищ, також тоді відбувся і круглий стіл в Національному технічному університеті нафти і газу.
А зовсім недавно я взяв участь у Економічному форумі країн Люблінського трикутника, де обговорювали ключові напрями співпраці між Україною, Польщею та Литвою.
Це також важливий Форум, яким Україна все більше інтегрується в Європейський економічний та безпековий простір. Люблінський трикутник — це не лише політичний формат, а й реальна платформа для економічного партнерства, розвитку торгівлі та залучення інвестицій.
Люблінський трикутник — тристоронній формат співпраці між Україною, Польщею та Литвою, який був започаткований у 2020 році. Метою «трикутника» є посилення політичної, економічної та безпекової інтеграції між країнами, зокрема в рамках європейських та трансатлантичних структур.
З Мирославою Гонгадзе у Варшаві під час Конференції
з відбудови України «ReBuild Ukraine — Construction and Energy»
То ваші прогнози щодо Європи є позитивними?
Важко сказати. Будемо сподіватися на краще, але загалом, на мою думку, світ зараз заходить в складне десятиліття, яке буде повне невизначеностей і викликів.
Але, попри все, сподіваючись на краще, мусимо «своє робити». Україна заявила про свій шлях до членства в євроатлантичних структурах, і ставлення Європи до нас змінилося. Україна може стати потужним європейським гравцем в галузях сільського господарства, енергетики, ІТ та креативних індустрій.
Ви постійно в контакті з бізнесом. Як він зараз себе почуває?
Багато проблем. До нас в область релокувалося багато підприємств. Ми їм допомагаємо, робимо все, що в наших силах…
Але от є загальна проблема з кадрами. Особливо кваліфікованими фахівцями, виробничниками, інженерами. Та й з робітничими професіями не просто — будівельники, швеї… Багато наших чоловіків мобілізовані, багато жінок виїхали за кордон.
Є випадки, коли мобілізують ключових кваліфікованих працівників, яких на підприємстві всього кілька (наприклад, верстатників з програмним управлінням). Це інколи приводить до ризику зупинки цілих підприємств, в тому числі й експортерів.
Андрій Левкович – модератор дискусійної панелі Івано-Франківського ІТ-форуму
Підприємці, усвідомлюючи, що пріоритетом держави зараз є оборона, підкреслюють важливість державної підтримки у бронюванні ключових працівників виробничих підприємств та експортерів. Адже саме ці бізнеси генерують податкові надходження та валютні ресурси для України.
У зв’язку із дефіцитом кадрів роботодавці починають конкурувати за працівників вищими зарплатами, – зарплати зростають. Отже, зростають видатки підприємств, що приводить до необхідності залучення нових технологій, оптимізації виробничих процесів.
Є потреба в навчанні та перекваліфікації кадрів.
Є проблеми і додаткові ризики з енергетичним забезпеченням. І в цьому питанні — щодо резервних джерел живлення, енергонезалежності, до речі, велику підтримку нашим підприємцям надавали грантові проєкти…
Натомість, наші підприємці говорять про покращення роботи митників, податківців, центрів зайнятості. Всі відмічають, що їх ставлення змінилося з концепції контролю і тиску на бажання допомоги в діяльності бізнесу.
У вашому Почесному Консульстві бачимо цікаві картини. Знаємо, що ви є одним із організаторів різного роду фестивалів, виставок. Яке місце займає культура в вашому житті?
Культура, мистецтво — це важлива частина і мого життя, і життя Палати. Ми свого часу були співорганізаторами фестивалів «Карпатський простір» та «Вірую», підтримували різноманітні виставки, в нас дружні стосунки з нашим Івано-Франківським Драмтеатром ім. Івана Франка та його директором Ростиславом Держипільським.
Ми маємо постійні партнерські зв’язки з Інститутом Мистецтв Прикарпатського Університету ім. Василя Стефаника та його керівником Володимиром Федораком, з Івано-Франківським Вищим художнім професійним художнім училищем №3 та його директоркою Наталією Коростіль.
Щодо картин, то це картини нашого івано-франківського художника Романа Бончука. Це, зокрема, портрет чеської дисидентки Мілади Горакової, страченої комуністичною владою, портрети першого президента Чехії Вацлава Гавела, Тараса Шевченка, чинного президента Чеської Республіки Пьотра Павела, картини з видами Праги…
Під час робочого візиту у Вище художнє професійне училище №3 м.Івано-Франківськ
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
