Альма-матер правників

 

Він – молодий лідер, який уже має багато досягнень. Він перспективний і професійний, дуже сучасний, але водночас упевнено конкурує з класичними професіоналами. Він крокує вперед, ставлячи перед собою нові і все вищі цілі... Це Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, який за правом вважається професійною кузнею юридичних кадрів.

 

 

Інститут як бренд

Потужний професорсько-викладацький склад, високий рівень навчальної та матеріально-технічної бази, здобутки студентів Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника дають підстави пишатися вузом не тільки в освітньому полі Прикарпаття чи Західного регіону, а й усієї України. Окрім шести професійних кафедр, в інституті працює Центр відновного правосуддя, Криміналістичний центр, Лабораторія вивчення проблем корпоративного права, Юридична клініка, Лабораторія з проблем злочинності та Прикарпатський центр законодавчих ініціатив, у яких професійні юристи безпосередньо навчають студентів та консультують населення з правничих питань.

Ключовими засадами його розвитку й лідерства Юридичного інституту є  колектив та вдале поєднання навчального процесу, наукової роботи,   нормотворення та оволодіння практичними навиками професії. І тільки їх раціональне поєднання є пріоритетним для виховання доброго юриста.

 

 

Практика як пріоритет

У багатьох вузах панівною складовою навчального процесу вважається теорія дисципліни, практика ж відходить на задній план, тож студент набуває практичних навичок здебільшого, коли після 5-го курсу потрапляє «у вільне плавання» з дипломом на руках. Натомість у Юридичному інституті пріоритети розставляють доцільніше, тож і ефект помітніший. Студент-правник упродовж п’яти років навчання має змогу повною мірою набути практичний досвід у галузі юриспруденції.

 

Скажімо, Юридична клініка при інституті має велику динаміку запитів на правничі консультації, в яких беруть участь і студенти, і викладачі вишу. Окрім консультацій, тут готуються процесуальні документи, фахові акти. І хоча на початках Юридична клініка визначалась як база студентських практик і консультаційна установа для малозабезпечених сімей, сюди без будь-яких застережень може звернутися будь-хто за допомогою чи порадою – керівництво вузу вітає відкритість закладу до співпраці з населенням.

 

А ще студент має змогу повністю ввійти у роль судді, адвоката чи прокурора й позмагатися в такому собі судовому реаліті-шоу, умови якого максимально наближені до умов справжнього судового процесу – окрема судова зала з відповідними місцями, як у судовому процесі, справжні кримінальні чи процесуальні справи, свідчення і покази. Розігрується театралізований «суд» у присутності професійних правників-практиків – це чи не найкраща база виховання справжнього юриста вже з першого курсу навчання. 

 

 

 

Студентська автономна республіка

Від сесії до сесії живуть студенти весело. В Юридичному інституті нудно може бути хіба що байдужому. Студентське самоврядування, поставлене за європейським зразком, дає змогу розвиватися не тільки в плані професійному, а й особистісному. На початку навчального року керівництво університету та інституту разом зі студентами спільно визначають пріоритетні кроки на найближчий період в плані навчання, наукової роботи, виховних заходів. Але загалом студенти самоорганізовуються в дозвіллі довкола команди КВК, ансамблю народного танцю із влучною назвою «ТанцЮрист», в роботі газети «Юрфакти Плюс» – про життя Юридичного інституту та його здобутки.

 

Студенти-платники, які перебувають на перших місцях рейтингу успішності інституту (він, до речі, неабияк стимулює до навчання), мають змогу отримувати окремі щомісячні стипендії. Їх забезпечує юридична компанія «MorisGroup», «Процик, Сольський і партнери», «Юридичний центр», з якими Юридичний інститут успішно роками співпрацює у сфері розроблення законопроектів, випуску наукових публікацій, досліджень у правовій сфері та ін.

 

Популярність – наслідок затребуваності

Успішність навчання в Юридичному інституті пов’язана з тим, що, по-перше, щороку 150 ліцензованих місць займають свідомі молоді люди, які хочуть здобути якісну правничу освіту. А по-друге, існує конкурс при вступній кампанії – слабші, з меншими знаннями залишаються за «бортом», і, таким чином, відбувається рейтинговий відбір найкращих.

 

Популярність закладу відкриває нові перспективи потенційно можливого збільшення кількості державних місць для абітурієнтів. Адже сучасний підхід Міністерства освіти до вступної кампанії ґрунтується на тому принципі, що державне місце слідує за студентом, а не навпаки: абітурієнт, подаючи заяву до вузу, повинен визначити пріоритетність навчального закладу. І тоді, залежно від кількості охочих вчитися саме в цьому вузі, розподіляється державне замовлення. У рейтингу навчальних закладів за результатами всеукраїнської олімпіади з правознавства Юридичний інститут впродовж п’яти років займає призові місця. «І це мені дає надію, що при цьогорічному перерозподілі державних місць, зважаючи на високий рейтинг інституту, в нас їх буде значно більше», – зазначає Валентина Васильєва, директор Юридичного інституту.

 

Перспективні плани

В інституті стрімко розвивається підготовка магістрів, збільшується кількість спеціалізацій, зокрема в галузі цивільного й кримінального, а також перспективного екологічного права.

 

В Юридичному інституті планується відкрити спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій із юриспруденції і, таким чином, здійснювати підготовку висококваліфікованих юристів-науковців.  Такий крок Юридичного інституту буде не тільки стратегічно далекоглядним, а й неабияк престижним.

 

Шлях у Європу Юридичний інститут вже має проторований довгими роками співпраці із провідними європейськими вузами Польщі, Німеччини, Австрії. Найкращі студенти Юридичного інституту активно беруть участь у науково-практичних заходах за кордоном, у спільних проектах подвійних дипломів. А з 1 вересня цього року в рамках виграного гранду віденські професори читатимуть курс лекцій франківським студентам-правникам з європейського комерційного права. І надалі планується ширше розвивати викладання курсів іноземними мовами, що стане ще одним ключем до воріт у Європу...

 

Юлія ІРИЦЮК, ГК


21.07.2015 1447 0
Коментарі (0)

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

510
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2077
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4933
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3823
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5003
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3080

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

334

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

427

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1236

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4078
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5917
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6562
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3561
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1733
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1388
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8262
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3058
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

770
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

224
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1269
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

921
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1643