Альма-матер правників

 

Він – молодий лідер, який уже має багато досягнень. Він перспективний і професійний, дуже сучасний, але водночас упевнено конкурує з класичними професіоналами. Він крокує вперед, ставлячи перед собою нові і все вищі цілі... Це Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, який за правом вважається професійною кузнею юридичних кадрів.

 

 

Інститут як бренд

Потужний професорсько-викладацький склад, високий рівень навчальної та матеріально-технічної бази, здобутки студентів Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника дають підстави пишатися вузом не тільки в освітньому полі Прикарпаття чи Західного регіону, а й усієї України. Окрім шести професійних кафедр, в інституті працює Центр відновного правосуддя, Криміналістичний центр, Лабораторія вивчення проблем корпоративного права, Юридична клініка, Лабораторія з проблем злочинності та Прикарпатський центр законодавчих ініціатив, у яких професійні юристи безпосередньо навчають студентів та консультують населення з правничих питань.

Ключовими засадами його розвитку й лідерства Юридичного інституту є  колектив та вдале поєднання навчального процесу, наукової роботи,   нормотворення та оволодіння практичними навиками професії. І тільки їх раціональне поєднання є пріоритетним для виховання доброго юриста.

 

 

Практика як пріоритет

У багатьох вузах панівною складовою навчального процесу вважається теорія дисципліни, практика ж відходить на задній план, тож студент набуває практичних навичок здебільшого, коли після 5-го курсу потрапляє «у вільне плавання» з дипломом на руках. Натомість у Юридичному інституті пріоритети розставляють доцільніше, тож і ефект помітніший. Студент-правник упродовж п’яти років навчання має змогу повною мірою набути практичний досвід у галузі юриспруденції.

 

Скажімо, Юридична клініка при інституті має велику динаміку запитів на правничі консультації, в яких беруть участь і студенти, і викладачі вишу. Окрім консультацій, тут готуються процесуальні документи, фахові акти. І хоча на початках Юридична клініка визначалась як база студентських практик і консультаційна установа для малозабезпечених сімей, сюди без будь-яких застережень може звернутися будь-хто за допомогою чи порадою – керівництво вузу вітає відкритість закладу до співпраці з населенням.

 

А ще студент має змогу повністю ввійти у роль судді, адвоката чи прокурора й позмагатися в такому собі судовому реаліті-шоу, умови якого максимально наближені до умов справжнього судового процесу – окрема судова зала з відповідними місцями, як у судовому процесі, справжні кримінальні чи процесуальні справи, свідчення і покази. Розігрується театралізований «суд» у присутності професійних правників-практиків – це чи не найкраща база виховання справжнього юриста вже з першого курсу навчання. 

 

 

 

Студентська автономна республіка

Від сесії до сесії живуть студенти весело. В Юридичному інституті нудно може бути хіба що байдужому. Студентське самоврядування, поставлене за європейським зразком, дає змогу розвиватися не тільки в плані професійному, а й особистісному. На початку навчального року керівництво університету та інституту разом зі студентами спільно визначають пріоритетні кроки на найближчий період в плані навчання, наукової роботи, виховних заходів. Але загалом студенти самоорганізовуються в дозвіллі довкола команди КВК, ансамблю народного танцю із влучною назвою «ТанцЮрист», в роботі газети «Юрфакти Плюс» – про життя Юридичного інституту та його здобутки.

 

Студенти-платники, які перебувають на перших місцях рейтингу успішності інституту (він, до речі, неабияк стимулює до навчання), мають змогу отримувати окремі щомісячні стипендії. Їх забезпечує юридична компанія «MorisGroup», «Процик, Сольський і партнери», «Юридичний центр», з якими Юридичний інститут успішно роками співпрацює у сфері розроблення законопроектів, випуску наукових публікацій, досліджень у правовій сфері та ін.

 

Популярність – наслідок затребуваності

Успішність навчання в Юридичному інституті пов’язана з тим, що, по-перше, щороку 150 ліцензованих місць займають свідомі молоді люди, які хочуть здобути якісну правничу освіту. А по-друге, існує конкурс при вступній кампанії – слабші, з меншими знаннями залишаються за «бортом», і, таким чином, відбувається рейтинговий відбір найкращих.

 

Популярність закладу відкриває нові перспективи потенційно можливого збільшення кількості державних місць для абітурієнтів. Адже сучасний підхід Міністерства освіти до вступної кампанії ґрунтується на тому принципі, що державне місце слідує за студентом, а не навпаки: абітурієнт, подаючи заяву до вузу, повинен визначити пріоритетність навчального закладу. І тоді, залежно від кількості охочих вчитися саме в цьому вузі, розподіляється державне замовлення. У рейтингу навчальних закладів за результатами всеукраїнської олімпіади з правознавства Юридичний інститут впродовж п’яти років займає призові місця. «І це мені дає надію, що при цьогорічному перерозподілі державних місць, зважаючи на високий рейтинг інституту, в нас їх буде значно більше», – зазначає Валентина Васильєва, директор Юридичного інституту.

 

Перспективні плани

В інституті стрімко розвивається підготовка магістрів, збільшується кількість спеціалізацій, зокрема в галузі цивільного й кримінального, а також перспективного екологічного права.

 

В Юридичному інституті планується відкрити спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій із юриспруденції і, таким чином, здійснювати підготовку висококваліфікованих юристів-науковців.  Такий крок Юридичного інституту буде не тільки стратегічно далекоглядним, а й неабияк престижним.

 

Шлях у Європу Юридичний інститут вже має проторований довгими роками співпраці із провідними європейськими вузами Польщі, Німеччини, Австрії. Найкращі студенти Юридичного інституту активно беруть участь у науково-практичних заходах за кордоном, у спільних проектах подвійних дипломів. А з 1 вересня цього року в рамках виграного гранду віденські професори читатимуть курс лекцій франківським студентам-правникам з європейського комерційного права. І надалі планується ширше розвивати викладання курсів іноземними мовами, що стане ще одним ключем до воріт у Європу...

 

Юлія ІРИЦЮК, ГК


21.07.2015 1265 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

369
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1615
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1387
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1285
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1217
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7327

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

385

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

506

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

741

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1778
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

149
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1222
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

713
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

157
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1389
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

979
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1531 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

330
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

410
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1184
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1477
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

962