Альма-матер правників

 

Він – молодий лідер, який уже має багато досягнень. Він перспективний і професійний, дуже сучасний, але водночас упевнено конкурує з класичними професіоналами. Він крокує вперед, ставлячи перед собою нові і все вищі цілі... Це Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, який за правом вважається професійною кузнею юридичних кадрів.

 

 

Інститут як бренд

Потужний професорсько-викладацький склад, високий рівень навчальної та матеріально-технічної бази, здобутки студентів Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника дають підстави пишатися вузом не тільки в освітньому полі Прикарпаття чи Західного регіону, а й усієї України. Окрім шести професійних кафедр, в інституті працює Центр відновного правосуддя, Криміналістичний центр, Лабораторія вивчення проблем корпоративного права, Юридична клініка, Лабораторія з проблем злочинності та Прикарпатський центр законодавчих ініціатив, у яких професійні юристи безпосередньо навчають студентів та консультують населення з правничих питань.

Ключовими засадами його розвитку й лідерства Юридичного інституту є  колектив та вдале поєднання навчального процесу, наукової роботи,   нормотворення та оволодіння практичними навиками професії. І тільки їх раціональне поєднання є пріоритетним для виховання доброго юриста.

 

 

Практика як пріоритет

У багатьох вузах панівною складовою навчального процесу вважається теорія дисципліни, практика ж відходить на задній план, тож студент набуває практичних навичок здебільшого, коли після 5-го курсу потрапляє «у вільне плавання» з дипломом на руках. Натомість у Юридичному інституті пріоритети розставляють доцільніше, тож і ефект помітніший. Студент-правник упродовж п’яти років навчання має змогу повною мірою набути практичний досвід у галузі юриспруденції.

 

Скажімо, Юридична клініка при інституті має велику динаміку запитів на правничі консультації, в яких беруть участь і студенти, і викладачі вишу. Окрім консультацій, тут готуються процесуальні документи, фахові акти. І хоча на початках Юридична клініка визначалась як база студентських практик і консультаційна установа для малозабезпечених сімей, сюди без будь-яких застережень може звернутися будь-хто за допомогою чи порадою – керівництво вузу вітає відкритість закладу до співпраці з населенням.

 

А ще студент має змогу повністю ввійти у роль судді, адвоката чи прокурора й позмагатися в такому собі судовому реаліті-шоу, умови якого максимально наближені до умов справжнього судового процесу – окрема судова зала з відповідними місцями, як у судовому процесі, справжні кримінальні чи процесуальні справи, свідчення і покази. Розігрується театралізований «суд» у присутності професійних правників-практиків – це чи не найкраща база виховання справжнього юриста вже з першого курсу навчання. 

 

 

 

Студентська автономна республіка

Від сесії до сесії живуть студенти весело. В Юридичному інституті нудно може бути хіба що байдужому. Студентське самоврядування, поставлене за європейським зразком, дає змогу розвиватися не тільки в плані професійному, а й особистісному. На початку навчального року керівництво університету та інституту разом зі студентами спільно визначають пріоритетні кроки на найближчий період в плані навчання, наукової роботи, виховних заходів. Але загалом студенти самоорганізовуються в дозвіллі довкола команди КВК, ансамблю народного танцю із влучною назвою «ТанцЮрист», в роботі газети «Юрфакти Плюс» – про життя Юридичного інституту та його здобутки.

 

Студенти-платники, які перебувають на перших місцях рейтингу успішності інституту (він, до речі, неабияк стимулює до навчання), мають змогу отримувати окремі щомісячні стипендії. Їх забезпечує юридична компанія «MorisGroup», «Процик, Сольський і партнери», «Юридичний центр», з якими Юридичний інститут успішно роками співпрацює у сфері розроблення законопроектів, випуску наукових публікацій, досліджень у правовій сфері та ін.

 

Популярність – наслідок затребуваності

Успішність навчання в Юридичному інституті пов’язана з тим, що, по-перше, щороку 150 ліцензованих місць займають свідомі молоді люди, які хочуть здобути якісну правничу освіту. А по-друге, існує конкурс при вступній кампанії – слабші, з меншими знаннями залишаються за «бортом», і, таким чином, відбувається рейтинговий відбір найкращих.

 

Популярність закладу відкриває нові перспективи потенційно можливого збільшення кількості державних місць для абітурієнтів. Адже сучасний підхід Міністерства освіти до вступної кампанії ґрунтується на тому принципі, що державне місце слідує за студентом, а не навпаки: абітурієнт, подаючи заяву до вузу, повинен визначити пріоритетність навчального закладу. І тоді, залежно від кількості охочих вчитися саме в цьому вузі, розподіляється державне замовлення. У рейтингу навчальних закладів за результатами всеукраїнської олімпіади з правознавства Юридичний інститут впродовж п’яти років займає призові місця. «І це мені дає надію, що при цьогорічному перерозподілі державних місць, зважаючи на високий рейтинг інституту, в нас їх буде значно більше», – зазначає Валентина Васильєва, директор Юридичного інституту.

 

Перспективні плани

В інституті стрімко розвивається підготовка магістрів, збільшується кількість спеціалізацій, зокрема в галузі цивільного й кримінального, а також перспективного екологічного права.

 

В Юридичному інституті планується відкрити спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій із юриспруденції і, таким чином, здійснювати підготовку висококваліфікованих юристів-науковців.  Такий крок Юридичного інституту буде не тільки стратегічно далекоглядним, а й неабияк престижним.

 

Шлях у Європу Юридичний інститут вже має проторований довгими роками співпраці із провідними європейськими вузами Польщі, Німеччини, Австрії. Найкращі студенти Юридичного інституту активно беруть участь у науково-практичних заходах за кордоном, у спільних проектах подвійних дипломів. А з 1 вересня цього року в рамках виграного гранду віденські професори читатимуть курс лекцій франківським студентам-правникам з європейського комерційного права. І надалі планується ширше розвивати викладання курсів іноземними мовами, що стане ще одним ключем до воріт у Європу...

 

Юлія ІРИЦЮК, ГК


21.07.2015 1590 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1759
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

808
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1079
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1504
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2723 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3816

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

914

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

517

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

384

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1068
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5669
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5223
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10602 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1185
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7573
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

935
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1094
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15847
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

336
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1417
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1839
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1741