Алла Шевченко: Головне в політиці - навчитися говорити «ні»

 

 

«Українське обєднання патріотів» продовжує згуртовувати навколо себе активних людей, які прагнуть змінити країну.Чому люди обирають «УКРОП» і якою має бути українська політика у розмові з активісткою та педагогом Аллою Шевченко.

 

Як так склалося, що Ви почали згуртовувати об'єднувати довкола себе людей?

Все почалось в ніч з 29 на 30 листопада 2014 року, коли розігнали Майдан. Тоді мені зателефонували хлопці, які збирали всіх долинських активістів, щоб їхати до Києва. Згадую, як ми приймали рішення: як тільки виникла пропозиція - всі мовчали, і вже коли я сказала, що їхатиму, почали зголошуватися й інші. Мабуть, їх стимулювало моє рішення.

 

Можливо, така довіра у людей до Вас виникла через певні успіхи на роботі? Авторитет?

Можливо. З 1996 року я працюю в школі, спочатку була лаборантом, потім вихователем, а зараз я заступник директора. За весь період роботи у нас сформувалась команда однодумців, яка вже досягла певних успіхів. Зокрема, ми пишемо різноманітні проекти та навіть міжнародні гранти. Головне, що наша команда хоче працювати і вірить у результат своєї роботи. Бо, як кажуть, легко бути розумним, коли з тобою в ногу ідуть люди, які з півпогляду тебе розуміють і вірять у те, у що віриш ти.

 

Які найуспішніші проекти?

Спершу був проект під назвою «Кіношкола за здоровий спосіб життя», який посів перше місце в Україні. Потім я написала міську програму «Профілактика шкідливих звичок», частину цього проекту профінансувала міська рада, а частину – підприємці. Потім був «Свідомий простір» та «Кожна краплина має значення». Але найбільшим нашим командним здобутком вважаю книгу «Молода нація» - написана крізь призму пережитого на Майдані, зрештою, ніхто не очікував, що нашу роботу так оцінять на всеукраїнському рівні. Крім того, ми відзняли відео ролик «Свідома молодь», і також здобули перше місце.

Насправді напрацювань дуже багато і ця робота дає колосальний досвід . Адже діти ростуть, рухаються, розвиваються, і надзвичайно приємно розуміти, що ти сприяєш цьому. До речі, ми, вчителі, біля дітей теж вчимося. І тепер, як тільки я заходжу в клас і пропоную роботу над якимось проектом, то бачу ліс рук і чую: «А можна я?!». Вони навіть не запитують, що це буде за робота, з’ясовують в процесі.

 

Ви – один з адміністраторів сторінки в Фейсбуці «Євромайдан Долина»?

Сторінку ми почали готувати ще під час революції, сподіваючись, що все дуже швидко завершиться, однак – життя продиктувало інше… Сьогодні нам потрібне об’єктивне висвітлення інформації, а не застосування адмінресурсу, до прикладу. Це дає нам можливість інформувати про свою діяльність громадськість, а крім того, звітувати перед людьми про зібрані і витрачені відповідно волонтерами кошти, про допомогу, яку час від часу возимо на Схід і т. д.

 

Якщо ми знову повертаємося до теми Майдану, у що Ви тоді повірили, що змусило діяти і що зараз спонукає до праці, адже ж, тодішні сподівання не виправдалися?

Буває так, що людина за своє життя може й не побачити результату того, над чим працювала. Так само й результат революції, його можна побачити набагато пізніше. Головне – не втрачати надії, хоч, чесно кажучи, іноді хочеться махнути рукою і піти…

Але дивлюся син росте. Насправді він єдиний, перед ким я маю зобов’язання, а коли ти несеш відповідальність за когось, то мусиш зважувати кожен свій вчинок.

 

Скільки синові років? Наскільки він підтримує, чи не підтримує те, що Ви робите? Бо я знаю, що він теж активно починає долучатися до громадської діяльності.

Синові зараз 13. Як на свій вік, він непогано розуміється в політиці, розуміє, що закладено в основі поняття «патріотизм», і знає все це не зі слів, а із вчинків. І це не дивно, бо з 3 рочків він був на всіх акціях поруч зі мною.

Бувають моменти, коли я розплачуся, просто, як жінка, а його щире: «Мамо, все буде добре», - спонукає. І якою б сильною мене не вважали, але таке буває.

 

Які в нього мрії?

Він добре вчиться і в майбутньому хоче бути тележурналістом, публічною людиною. Я вже відтепер зауважую за ним, що завжди стоїть на боці справедливості, захищаючи слабших.

 

Приклад з мами бере?

Мабуть. Всі мої документи з відзнакою, але я це не вважаю великим своїм у житті досягненням. Пригадую, ще в студентські роки якось їхала в потязі з капітаном далекого плавання, і він сказав одну дуже цікаву фразу: «Я не терплю відмінників у школі – вони дуже не певні», - і коли він спитав мене, як я навчаюсь, то відповіла, що на 3-4. І після того на запитання про свої досягнення, я завжди відповідаю – посередні, щоб не викликати в людей зайвих стереотипних думок. Бо мало мати знання, треба вміти скористатися ними, треба бути людяним. На першому місці для мене – здоров’я, на другому – людяність, а вже потім розум. Я знаю дуже багатьох розумних людей, які не можуть собі в житті дати ради.

 

На місцевих виборах, які відбудуть 25 жовтня, ви балотуватиметесь до обласної ради від політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», яка надала таким же активістам, як і Ви, платформу. Обгрунтуйте свій вибір.

Наша долинська команда не визнає формату «об’єднання довкола лідера» - ми об’єднуємося довкола ідеї. За спиною кожного з нас вже є певні досягнення і для нас важливо іти на вибори в повному складі. Саме це нам запропонував керівник обласного УКРОПу Микола Палійчук.

 

А що Ви вважаєте найбільшим досягненням у своєму житті?

Це команда, у якій я зараз працюю. Це те, що ми отримали через біль і через сльози, працею і випробуваннями владою, страхом, грошима. Люди, які з тобою у скрутну хвилину – це найбільше досягнення. А в області нас об’єднав депутат облради Тарас Парфан – надзвичайно порядна авторитетна людина.

 

І це спонукало іти в політику?

Буду щирою – я люблю політику, і я відчуваю, як розвиваюся. Вперше я балотувалась ще 2006 року. Тоді стала депутатом Долинської міської ради. А через 4 роки балотувалась на міського голову, хоч тоді й не пройшла, але отримала колосальний досвід - без грошей, без бренду я набрала свої відсотки, і на той час це було нормально.

Мені подобається працювати, але мені не подобається стан політики в нашій країні. Я засуджую наших політиків за обман, лицемірство і дволичність.

 

А хіба в політиці може бути без цього?

Може! Головне в політиці навчитися говорити «ні», коли ти навчишся це робити, буде набагато легше – побачиш результат. Сьогодні в суспільстві попит на радикалів зі здоровим глуздом! Люди хочуть бачити сильних, справедливих, які готові вести за собою, брати відповідальність за свої вчинки.


29.09.2015 1779 0
Коментарі (0)

15.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

1060
10.11.2025
Катерина Гришко

Суд скасував звернення Івано-Франківської міської ради про посилення інституту сім’ї. Проте, у рішенні не йдеться про заборону абортів.    

1115
06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2313
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1264
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2431 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31776

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

241

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

1917

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

877

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

2148
11.11.2025

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

6314 2
07.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

1802
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10758
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

7632
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8863
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14490
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

784
11.11.2025

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив перших претендентів.

794
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

945
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

866
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1290
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1601