Алла Шевченко: Головне в політиці - навчитися говорити «ні»

 

 

«Українське обєднання патріотів» продовжує згуртовувати навколо себе активних людей, які прагнуть змінити країну.Чому люди обирають «УКРОП» і якою має бути українська політика у розмові з активісткою та педагогом Аллою Шевченко.

 

Як так склалося, що Ви почали згуртовувати об'єднувати довкола себе людей?

Все почалось в ніч з 29 на 30 листопада 2014 року, коли розігнали Майдан. Тоді мені зателефонували хлопці, які збирали всіх долинських активістів, щоб їхати до Києва. Згадую, як ми приймали рішення: як тільки виникла пропозиція - всі мовчали, і вже коли я сказала, що їхатиму, почали зголошуватися й інші. Мабуть, їх стимулювало моє рішення.

 

Можливо, така довіра у людей до Вас виникла через певні успіхи на роботі? Авторитет?

Можливо. З 1996 року я працюю в школі, спочатку була лаборантом, потім вихователем, а зараз я заступник директора. За весь період роботи у нас сформувалась команда однодумців, яка вже досягла певних успіхів. Зокрема, ми пишемо різноманітні проекти та навіть міжнародні гранти. Головне, що наша команда хоче працювати і вірить у результат своєї роботи. Бо, як кажуть, легко бути розумним, коли з тобою в ногу ідуть люди, які з півпогляду тебе розуміють і вірять у те, у що віриш ти.

 

Які найуспішніші проекти?

Спершу був проект під назвою «Кіношкола за здоровий спосіб життя», який посів перше місце в Україні. Потім я написала міську програму «Профілактика шкідливих звичок», частину цього проекту профінансувала міська рада, а частину – підприємці. Потім був «Свідомий простір» та «Кожна краплина має значення». Але найбільшим нашим командним здобутком вважаю книгу «Молода нація» - написана крізь призму пережитого на Майдані, зрештою, ніхто не очікував, що нашу роботу так оцінять на всеукраїнському рівні. Крім того, ми відзняли відео ролик «Свідома молодь», і також здобули перше місце.

Насправді напрацювань дуже багато і ця робота дає колосальний досвід . Адже діти ростуть, рухаються, розвиваються, і надзвичайно приємно розуміти, що ти сприяєш цьому. До речі, ми, вчителі, біля дітей теж вчимося. І тепер, як тільки я заходжу в клас і пропоную роботу над якимось проектом, то бачу ліс рук і чую: «А можна я?!». Вони навіть не запитують, що це буде за робота, з’ясовують в процесі.

 

Ви – один з адміністраторів сторінки в Фейсбуці «Євромайдан Долина»?

Сторінку ми почали готувати ще під час революції, сподіваючись, що все дуже швидко завершиться, однак – життя продиктувало інше… Сьогодні нам потрібне об’єктивне висвітлення інформації, а не застосування адмінресурсу, до прикладу. Це дає нам можливість інформувати про свою діяльність громадськість, а крім того, звітувати перед людьми про зібрані і витрачені відповідно волонтерами кошти, про допомогу, яку час від часу возимо на Схід і т. д.

 

Якщо ми знову повертаємося до теми Майдану, у що Ви тоді повірили, що змусило діяти і що зараз спонукає до праці, адже ж, тодішні сподівання не виправдалися?

Буває так, що людина за своє життя може й не побачити результату того, над чим працювала. Так само й результат революції, його можна побачити набагато пізніше. Головне – не втрачати надії, хоч, чесно кажучи, іноді хочеться махнути рукою і піти…

Але дивлюся син росте. Насправді він єдиний, перед ким я маю зобов’язання, а коли ти несеш відповідальність за когось, то мусиш зважувати кожен свій вчинок.

 

Скільки синові років? Наскільки він підтримує, чи не підтримує те, що Ви робите? Бо я знаю, що він теж активно починає долучатися до громадської діяльності.

Синові зараз 13. Як на свій вік, він непогано розуміється в політиці, розуміє, що закладено в основі поняття «патріотизм», і знає все це не зі слів, а із вчинків. І це не дивно, бо з 3 рочків він був на всіх акціях поруч зі мною.

Бувають моменти, коли я розплачуся, просто, як жінка, а його щире: «Мамо, все буде добре», - спонукає. І якою б сильною мене не вважали, але таке буває.

 

Які в нього мрії?

Він добре вчиться і в майбутньому хоче бути тележурналістом, публічною людиною. Я вже відтепер зауважую за ним, що завжди стоїть на боці справедливості, захищаючи слабших.

 

Приклад з мами бере?

Мабуть. Всі мої документи з відзнакою, але я це не вважаю великим своїм у житті досягненням. Пригадую, ще в студентські роки якось їхала в потязі з капітаном далекого плавання, і він сказав одну дуже цікаву фразу: «Я не терплю відмінників у школі – вони дуже не певні», - і коли він спитав мене, як я навчаюсь, то відповіла, що на 3-4. І після того на запитання про свої досягнення, я завжди відповідаю – посередні, щоб не викликати в людей зайвих стереотипних думок. Бо мало мати знання, треба вміти скористатися ними, треба бути людяним. На першому місці для мене – здоров’я, на другому – людяність, а вже потім розум. Я знаю дуже багатьох розумних людей, які не можуть собі в житті дати ради.

 

На місцевих виборах, які відбудуть 25 жовтня, ви балотуватиметесь до обласної ради від політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», яка надала таким же активістам, як і Ви, платформу. Обгрунтуйте свій вибір.

Наша долинська команда не визнає формату «об’єднання довкола лідера» - ми об’єднуємося довкола ідеї. За спиною кожного з нас вже є певні досягнення і для нас важливо іти на вибори в повному складі. Саме це нам запропонував керівник обласного УКРОПу Микола Палійчук.

 

А що Ви вважаєте найбільшим досягненням у своєму житті?

Це команда, у якій я зараз працюю. Це те, що ми отримали через біль і через сльози, працею і випробуваннями владою, страхом, грошима. Люди, які з тобою у скрутну хвилину – це найбільше досягнення. А в області нас об’єднав депутат облради Тарас Парфан – надзвичайно порядна авторитетна людина.

 

І це спонукало іти в політику?

Буду щирою – я люблю політику, і я відчуваю, як розвиваюся. Вперше я балотувалась ще 2006 року. Тоді стала депутатом Долинської міської ради. А через 4 роки балотувалась на міського голову, хоч тоді й не пройшла, але отримала колосальний досвід - без грошей, без бренду я набрала свої відсотки, і на той час це було нормально.

Мені подобається працювати, але мені не подобається стан політики в нашій країні. Я засуджую наших політиків за обман, лицемірство і дволичність.

 

А хіба в політиці може бути без цього?

Може! Головне в політиці навчитися говорити «ні», коли ти навчишся це робити, буде набагато легше – побачиш результат. Сьогодні в суспільстві попит на радикалів зі здоровим глуздом! Люди хочуть бачити сильних, справедливих, які готові вести за собою, брати відповідальність за свої вчинки.


29.09.2015 2029 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1759
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

808
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1079
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1504
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2723 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3816

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

914

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

517

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

384

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1068
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5669
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5223
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10602 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1185
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7573
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

935
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1094
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15847
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

336
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1417
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1839
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1741