Як живеться правнучці легендарної Роксолани (відео)

 

/data/blog/63399/beea26be76bb994c902b9d7e87241bf0.jpg

 

Турецька телеведуча Роксан Кунтер згадала про своїх легендарних пращурів.

 

Чому її назвали Роксан і коли вона дізналася про своє величне коріння дівчина розповіла Каті Осадчій у "Світському житті".

 

-Добрий день, Роксан!

 

-Вітаю!

 

-Ми прилетіли з України аби познайомитися з вами.

 

-Дуже приємно!

 

-Отож, ви зараз якраз ідете на роботу, за годину у вас починається ефір.

 

-Так, за годину. Я ведуча спортивних новин. Тож кожного дня у мене прямі ефіри. Я незмінно приходжу вранці сюди, іду до гримерної, працюю над текстом, власне, зараз ви все це побачите.

 

-Тож ми йдемо за вами?

 

-Так, звісно. Ходімо!

 

-Насправді ви розпочинали свою кар'єру як спортсменка.

 

-Так, я професійно займалася баскетболом.

 

-Не дивно, зріст вам дозволяє!

 

-А ви часом не граєте у баскетбол?

 

-Ні, я - ні!

 

-Шкода! Ви б могли! Ви ж навіть вища за мене!

 

-То це і є ваш другий дім...

 

-Може навіть перший! Адже я проводжу тут практично увесь свій час.

 

-Вам, мабуть, простіше працювати ведучою спортивних новин, адже ваш батько – тренер баскетбольної команди.

 

-Так, це правда.

 

-Мабуть, про вас кажуть, що ви стали спортивною телеведучою через блат, через батькові зв'язки?

 

-Ну, ви ж самі знаєте: про телеведучих завжди пліткують. Але насправді хто випустить в ефір ведучу через зв'язки, якщо в неї немає хисту? Ніхто не буде ризикувати рейтингами телешоу!

 

-Тут ваша гримерна?

 

-Саме так.

 

-Вас можна вважати справжньою принцесою, адже ви походите з османського роду. Почуваєтеся принцесою?

 

-Ні! А хіба я мушу якось особливо почуватися через своє походження? Це ж не дає мені ніяких привілеїв зараз!

 

-В цій студії ви виходите в ефір?

 

-Так, оце моя рідна домівка!

 

-Ну, успішного ефіру! Після програми підемо на чашечку чаю?

 

-Дякую! Домовилися!

 

-Славнозвісні турецькі солодощі! Як можна бути у Стамбулі і їх не скуштувати? Ви їсте солодощі?

 

-О, так! Я обожнюю їх! Лукум, пахлава – це люблять усі турки!

 

-Які ваші улюблені?

 

-Ось ці, ті..а ще ці і ці.

 

-Це дуже смачно!

 

-Ви навчалися у Франції деякий час, і частина вашої родини досі живе у там. Що вам відомо про ваше походження, про рід, який походить від Султана Сулеймана та Роксолани Гюрем?

 

-Коли я була маленького, я часто розпитувала свого дідуся про історію нашого роду, але він мало мені пояснював.

 

-Він приховував щось від вас?

 

-У моїй сім'ї не прийнято було говорити на цю тему. Іноді мені розповідали, як нашій сім'ї довелося виїхати з Туреччини через гоніння. Мій прадід з родиною жив у Парижі, після революції у Туреччині, а моя бабуся народилася у Швейцарії. І вже коли родичі повернулися сюди після заслання, їм вдалося розпочати тут нове життя. Молодому поколінню не хотіли розповідати про життя у засланні, щоб це не вплинуло на наше ставлення до людей тут.

 

-Коли ви усвідомили, що у вас не просте коріння, що ваші предки – правителі Османської імперії?

 

-Я була ще маленькою, коли про це дізналася. Але я ніколи не розповідала про це своїм друзям, бо не хотіла, щоб через моє коріння до мене ставились якось по-особливому. У нашій сім'ї ніколи не підкреслювали, що ми нащадки Османської династії. І коли у школі на уроках історії розповідали про мого головного предка Султана Абдул Хаміда, звичайно ж, я ніколи не говорила: а це мій пра-пра-прадідусь.

 

-Ви знаєте, що в Україні Гюрем називають Роксоланою.

 

-Роксолан...

-Це дуже цікаво, адже ваше ім'я – Роксан.

 

-Це ім'я дав мені батько, а не мати, яка є прямим нащадком османських пращурів. Він назвав мене так, тому що це частина імені Роксолана. Мій батько дуже добре знає цю історію про Роксолану. Хоча мій дідусь, коли дізнався, що онучку назвали Роксоланою, був не дуже задоволений.

 

-Не хотів, щоб ви були на неї схожою?

 

-Просто не любив згадувати цю постать, а моє ім'я завжди ніби нагадує про неї.

 

-Може, ви чимось схожі зі справжньою історичною Роксоланою?

 

-Так, у нас є дещо спільне. Зокрема – кохання до чоловіка. Я так само сильно і пристрасно кохаю свого чоловіка, як кохала Роксолана Сулеймана. Звісно, без усіх цих підступних речей. У наші часи стосунки між чоловіком та дружиною зовсім інші, ніж тоді. Але кохання незмінне.

 

-Деякі з ваших родичів, нащадків османської династії, були незадоволені серіалом "Величне століття", тим, як сім'я правителів зображена у цьому серіалі.

 

-Коли "Величне століття" тільки вийшло на екрани в Туреччині, мої тітки були засмучені і розлючені. Вони вимагали, щоб автори серіалу офіційно визнали, що це не історична документальна правда, а художній фільм. Коли це зрештою усім стало зрозуміло – то всі трохи заспокоїлися.

 

-Я знаю, що вам навіть пропонували зіграти головну роль Роксолани Гюрем в цьому серіалі. Ви дійсно проходили кастинг?

 

-Це була ідея продюсера серіалу, він дійсно влаштував мені кінопроби на цю роль. Але я тоді сказала, що через моє коріння, через сім'ю у мене є певні правила щодо зйомок. Для мене були абсолютно неприйнятні інтимні сцени. Тож ми обопільно дійшли висновку, що ця роль – не для мене. Хоч як творцям серіалу і не хотілося, аби Роксолану зіграла її справжня родичка! Але ви знаєте, коли я побачила, як з цією роллю впоралася Меріем Узерлі, я остаточно зрозуміла, що вона – ідеально втілила цю героїню. Я б так не змогла.

 

-А ви усвідомлюєте, що у вас є частка українського коріння, якщо Роксолана була вашою пращуркою?

 

-Так, я це чудово розумію! У мене є коріння українське, адже Гюрем походить з України. Ще одна з моїх пра- пра- пра- прабабусь походить з Вірменії, ще хтось із Росії та Югославії...у мені намішана різна кров.

 

-Мабуть ви стежите за тим, що зараз відбувається в Україні...

 

-Звичайно, адже я постійно дивлюся новини, а в Україні зараз епіцентр подій. Тож я дуже співчуваю українцям.

 

-У вас на шиї такий гарний символ, так зване турецьке око. Це ваш оберіг?

 

-Так, цей кулон оберігає мене від злих поглядів.

 

-Дякую вам, Роксан, за розповідь, дуже рада, що ми познайомили українських глядачів зі справжньою родичкою Роксолани. Сподіваюся, ми ще побачимося в Україні! Ми вас запрошуємо на батьківщину вашої пращурки!

 

ТСН "Світське життя"


17.11.2014 5096 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1761
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

810
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1081
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1507
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

916

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

385

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5671
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5225
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10604 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1190
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

937
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1096
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

339
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1419
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1843
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743