«Як умру, то поховайте…»

 

/data/blog/42487/2701f57f4b278b6d2672d47676f54e0a.jpg

 

Про проблеми,  пов’язані із  місцем для поховання померлих іванофранківців хіба що тільки горобці не співали. Питання виділення, бронювання місць, а також вартості проводів у кращий світ покійних родичів для кожної івано-франківської родини дуже болючі. Особливо гострими вони стають тоді, коли доводиться стикнутися із проблемою віч-на-віч: а де ж поховати тіло людини?



Для кого місце?
Зважаючи на брак місця на міському цвинтарі, нещодавно міські урядники розпорядилися розширити межі міського кладовища у Чукалівці. Але чи дало це результат? На який термін вистачить виділеної земельної ділянки? Відповіді на ці питання знають у комунальному підприємстві «Міська ритуальна служба». Її директор Роман Микула переконує: як тільки виникне така потреба, робитимуть це знову. Адже викуплених земельних паїв вистачить максимум на вісім-дев’ять місяців.
«Івано-Франківськ потребує щороку 1 гектара площі для здійснення поховань. Міське кладовище розширюють за рахунок паїв мешканців села Чукалівка, – каже пан Микула. – Хоча я вважаю, що це неправильно, коли ми витрачаємо кошти з міського бюджету на такі потреби. Ті 400 тисяч гривень могли би піти на благоустрій міста».
На початку цього року сесія міськради прийняла Програму утримання кладовища, котра розрахована до 2015 року. Згідно із цією програмою передбачено, що у 2013 та 2014 році мають виділятися кошти із міського бюджету на розширення меж діючого міського кладовища.
«У нас є дуже велика проблема із тим, що майже половина сектора для поховань пустує за рахунок заброньованих місць. Виходить так, що фактично місце є, але воно зайняте», – зауважує Роман Микула.

Особливий статус

Якщо помирає якась знатна особа, то її зазвичай і хоронять по-особливому. Скажімо, у Києві – на Байковому, у Львові – на Личаківському кладовищах. Для знатних мешканців Івано-Франківська на міському цвинтарі виділені спеціальні місця. Свого часу алея слави була на теперішньому Меморіальному кладовищі позаду драмтеатру. Деякі визначні особистості спочивають у Дем’яновому Лазу, зокрема Опанас Заливаха та Станіслав Щербатих, більше відомий як Тризубий Стас. Інші ж достойні персони міста спочивають на головній алеї міського кладовища – так званій алеї слави.
Для того, аби бути зарахованим до числа привілейованих осіб, потрібно мати відповідні заслуги ще за життя. За словами Романа Микули, на алеї слави можуть бути поховані артисти, професори, лікарі. Рішення про почесне «елітне» поховання приймає міський голова особисто. На міському кладовищі є ще одна алея слави – для воїнів УПА. До речі, за словами керівника «Міської ритуальної служби», міський голова дуже часто особисто перевіряє, як ведуться поховання на алеї слави. Там можна побачити могили акторів, професорів, письменників, визначних людей. Серед визначних особистостей, котрі цього року відійшли у кращий світ, можемо згадати одразу двох корифеїв театру – Вікторію Шиманську-Мартинову та Володимира Родя. Їхні могили розташовані одна біля одної саме на головній алеї цвинтаря – алеї слави.
Загалом у місті є чимало цвинтарів, але більшість із них вже закриті для поховання. Так сталося і з цвинтарем на вулиці Київській, де свого часу також була алея слави.
На противагу почесним похованням, як запевнив нас Роман Микула, у місті часто трапляються випадки, коли покійника хоронять як безрідного. За таких умов родичам не доводиться витрачатися на усі похоронні потреби. А вже наступного дня після поховання ці ж родичі приходять і поминають померлого. Відповідно, фінансовий тягар за такі поховання лягає на плечі міста.

«Чужим» тут не місце

Останнім часом почастішали випадки, коли мешканців міста хоронять на цвинтарях приміських сіл. Наскільки частим є таке явище, ми вирішили з’ясувати безпосередньо у сільських голів.
За неофіційною інформацією, за таку послугу ще декілька років тому потрібно було оплачувати одну тисячу гривень у сільську раду. У той же час законодавством передбачено виділення земельної ділянки для поховання без обмежень за місцем проживання.
Ситуація із похованням мешканців Івано-Франківська на території приміських сіл вирішилася сама собою. Як повідомив сільський голова Хриплина Роман Качмар, два роки тому сесія сільської ради прийняла вольове рішення про заборону поховання на сільському цвинтарі людей, котрі не проживали у Хриплині та не мають ніякого відношення до цього села. Схожа ситуація, наголошує сільський голова, і в інших приміських селах. «Ситуація стала критичною два роки тому, коли в Івано-Франківську виникли проблеми із місцем для поховання. Тоді люди масово почали звертатися до нас», – зізнається Роман Качмар.
Саме тоді й виникла ідея прийняти відповідне положення, згідно із яким поховання «чужих» тут можливе тільки за умови оплати 5 тисяч гривень. Сільський голова переконує, що усі їхні вимоги цілком законні. «Коли ми побачили бум на поховання, то зрозуміли, що ситуація у нашому селі починає нагадувати ту, яка склалася в обласному центрі. Якщо би й надалі так тривало, то нам довелось би будувати крематорій, бо місця не вистачає для мешканців села», – зізнається чоловік. За приблизними підрахунками, у Хриплині для поховання вистачає цвинтарної площі лише на один-два роки. Сільський голова бідкається, що люди масово помирають, а землі на маленькому цвинтарі не додається.
Тим часом Роман Качмар стверджує, що прагнення мешканців Івано-Франківська знайти останнє пристановище для своїх покійних родичів на сільському кладовищі аж ніяк не вщухає. Їх стримує тільки одне – велика сума за місце. «Самі розумієте, що п’ять тисяч гривень за виділення землі на сільському цвинтарі ніхто не готовий заплатити», – переконує голова.
У «Міській ритуальній службі» нас запевнили, що ніяким чином вони не мають права вплинути на того чи іншого сільського голову приміського села, щоби той дав дозвіл на виділення земельної ділянки для поховання мешканців Івано-Франківська. Це виключне право сільської влади, котра розпоряджається своїми землями.

 

Володимир БОДАК, ЗК


27.10.2013 Володимир БОДАК 1271 2
Коментарі (2)

Н 2013.10.30, 12:10
Незрозуміло, чому так влада плаче над "Критичною ситуацією". Зовсім поряд з міським цвинтарем через річку знаходиться нікому не потрібний полігон та величезний " Чорний ліс"- об*їздна дорога. Дорога з міста, що в ту сторону, що в ту - однакова. І останнє пристанище для покійників спокійніше (подалі від шуму та населення); і навколишнім селам (Чукалівка, Крихівці)жити не по сусідству з мертвими.
На ладан дихаючий 2013.10.31, 14:44
Не приведи Господи померти поки вирішиться питання з місцем для поховання, бо бідні нащадки справді матимуть проблеми. Жах!
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1294
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1951 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1167
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3786
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3438 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2806 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

393

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

501

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1050

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1611
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1123
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1139
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

828
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6681
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

793
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44117
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3413
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35767 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

328
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

437
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

715
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

790