Як створити нову галицьку еліту?

 

 

Коли дивишся на вулиці наших міст, то здається, що ми живемо у страшно елітній країні. Тобто такій елітній, що аж страшно. Ну бо справді, це ж яким має бути відсоток еліти серед населення, щоб для її обслуговування було потрібно аж стільки закладів з товарами і послугами, що містять у назвах слово «еліт» чи «елітний»?

Не тільки в обласних, але й у районних центрах, а навіть в амбітніших селах, є салони, що пропонують елітні послуги, і крамниці, що заманюють елітними товарами. А ще є елітні розваги та елітні ритуальні послуги. Є навіть елітні секонд-хенди, у яких, як можна припустити, наша збідніла еліта може собі прикупити за доступними цінами ганчір’я з еліти закордонної.

Але це все тільки ілюзія, оптичний обман, який став можливим внаслідок багатолітньої підміни цінностей і понять. Еліти у нас немає взагалі.

Підміна понять у цій сфері для нас – Галичан – почалася з приходом радянської влади. Саме тоді стару еліту знищили чи прогнали, та найгірше, що й саме поняття піддали репресіям як «буржуазне». Поняття старої еліти підмінили іншими категоріями «вибранців»: партійний актив, передовики праці, робітничо-селянська інтелігенція тощо.

Наступна підміна понять сталася у «перебудовний» період. Тоді, наприклад, слово «авторитет» почало асоціюватися майже однозначно з кримінальними, а не моральними авторитетами. А реабілітоване слово «еліта» почало асоціюватися з людьми, які мають вплив на прийняття рішень, які допомагають їм збагатитися, та відчуття безкарності.

Але насправді все це – не еліта, принаймні у тому ідеальному, колись уживаному і тепер очікуваному значенні слова. Бо еліта – це ті, хто безкорисно бере на себе відповідальність за прийняття рішень, які стосуються долі народу і батьківщини. І саме «відповідальність», умотивовану розумом і порядністю, а не «почуття місії» як її розуміють фанатики чи інший тип «мішіґіне», що й нині трапляються в нашому політикумі.

Такої еліти у нас немає – ні в Україні загалом, ні в Галичині зокрема. А це означає, що її потрібно створити.

Звісно ж, у нас, в Галичині, як мало деінде, є прекрасні люди – моральні взірці, чесні фахівці, відповідальні інтелектуали. Мабуть, багато хто з нас знає людей із різних сфер діяльності, що поводяться так, як належить справжній еліті: бізнесменів, які не використовують корупційних схем, ведучи при цьому постійну боротьбу з корумпованою системою за виживання свого бізнесу; лікарів, які беруть собі триставідсоткове навантаження, щоб заробити на гідне життя і не брати при цьому зайвих грошей від пацієнтів; освітян, які не беруть і не дають хабарів etc.

Але цього замало, щоб говорити про існування галицької еліти. По-перше, їх одиниці, по-друге, вони не мають впливу на прийняття важливих для регіону і його мешканців рішень, по-третє, не становлять якоїсь консолідованої спільноти. А саме елітарну спільноту і потрібно творити.

У нинішній ситуації мало залишатися особисто незаплямованим серед моря бруду, в якому живе цей народ, і очікувати на ефект модної серед частини інтелектуалів «теорії притягання», згідно з якою, позитивне мислення має таку сильну енергетику, що «притягає» бажаний результат. Не думаю, що вона діє у публічній сфері. Публічний – це спільнотний. І цю спільноту потрібно творити з нинішніх Галичан, на основі нової галицької ідентичності і прогресивних ідей.

Стару еліту вже не воскресиш, бо знищено саму основу, на якій вона базувалася. Творити ж нову можливо тільки з тих людей, які нині вважають Галичину своєю батьківщиною й ідентифікують себе як галицьких патріотів, незалежно від їхньої національності, віросповідання чи світогляду. Людей, здатних окреслити єдину систему цінностей на основі потреби відповісти на нові виклики з пошануванням старої традиції. Людей, готових об’єднатися довкола ідей, спрямованих на процвітання, досягнення безпеки і добробуту батьківщини.

Зайве, мабуть, нагадувати, що рицарські ордени, масонські ложі, християнські братства та інші важливі рухи творили не задля потрапляння у виборчі списки чи заради доступу до «дерибану», а для малого служіння великій ідеї. Може, у цьому і є ключ до загадки, як творити цю нову галицьку еліту? Творити орден – щоб галицький ідеалізм був «з кулаками», щоби вмів захищатися, щоб мав своє право голосу. Творити братство – щоб забезпечити собі братерську підтримку, щоб випрацювати систему, яка б не обвалювалася з відходом окремих представників братства. Творити ложу – щоб берегти від профанських очей таємне знання і рецепт галицького щастя.

І не тільки заради самого ідеалізму. Так можна витворити широке коло людей, яких об’єднає «нова галицька ідея». Смію припустити – не останніх у суспільстві людей, які своїм авторитетом зможуть створити наочний приклад альтернативи до так званої «української еліти», яка нам нині асоціюється з корупцією, невіглаством і некомпетентністю. Поява такого організованого і згуртованого середовища чи руху могла б спричинитися до прориву тієї безвиході, у якій нам немає кому довіряти, немає на кого надіятись, немає за кого голосувати. Гадаю, що більшість Галичан підтримали б природних лідерів такого середовища в момент життєво важливих виборів, у результаті яких можна було б реалізувати головне завдання галицької еліти – захист інтересів Галичини і Галичан. На все це здатна тільки своя, галицька еліта.

Така еліта потрібна галицькому народові. Народові, а особливо молоді потрібні взірці справжньої еліти, щоб бачити не тільки ту, яка є – кримінально-корумповану. Народ без власної еліти, як це показує наша історія, приречений на асиміляцію, невільництво, деградацію – на втрату перспективи колись стати елітою.

Утім, галицький народ є важливим для створення галицької еліти не менше, ніж еліта потрібна для нормального функціонування і розвитку народу. Нинішні забезпечені й впливові люди в Галичині марнують свою працю, свій талант, а інколи й Божий дар заради забезпечення власних потреб, досягнення непотрібних цілей, врешті для зайвих насолод і сумнівних розваг. Щоб не марнувати життя на профанум, треба поставити собі завдання, варте гідної людини, тобто зробити крок до створення галицької еліти.


21.05.2012 Володими Павлів 2444 8
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1048
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1184
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1287
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5113
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2030
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11185

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

156

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19296

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1247

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1499
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1720
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6622 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32198 1
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1394
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1460
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8528
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1973
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

432
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1034
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1284
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4933