Кілька місяців тому відділ св. Марії спільно з тодішнім заступником начальника Донецького главку Кивою вполювали сєпара - коменданта Антрациту. Нині він сидить.
У нього є брат - суддя зрадник, який працював "суддею" при окупантах, підписував смертні вироки патріотам. Згодом, він перебрався до Київської області й влаштувався суддею у Ржищеві.
Ми хотіли схопити цього суддю, але МВС сказало, що це буде протизаконно.
Ми знайшли потерпілих, з тих, хто врятувався, які приїхали до Києва й дали показання на нього. Було порушено кримінальну справу. Але арешту знову не відбулося.
Цей суддя взяв відпустку, неквапно зібрався, сів на машину та уїхав до Луганську. Там десь знову влаштувався суддею на окупованих теренах та знову спокійно підписує смертні вироки українцям.
Кілька днів тому патруль св. Марії вполював найближчого подільника тих двох братів, теж ката і поплічника окупантів. В його автівці виявили готовий до використання вибуховий пристрій.
Есбеушники сказали, що в їхній базі він не числиться, тому хай ним займається місцева міліція. Варто зауважити, що база СБУ не надто обширна.
Місцева міліція заявила, що вибуховий пристрій вони візьмуть на експертизу, а сєпара відпустять, а згодом викличуть повісткою з окупованого Антрациту.
Ми звернулися до наших друзів у керівництві СБУ та МВС, щоб вони якось вплинули на ситуацію. Вони намагалися, але безрезультатно. Місцевий ватний прокурор і ватний суддя відмовилися його арештовувати.
Він уїхав до свого Антрациту на своїй автівці.
Ось так правоохоронні органи у прифронтовій зоні борються з окупантами. Це - типовий випадок.
Тепер уявіть собі, що у Києві в якогось правосєка знайдуть в машині навіть не вибухівку, а бодай пачку набоїв. Уявили, що з ним буде? Відчуваєте різницю?
