Як працюють, де живуть, на чому їздять і скільки заробляють прикарпатські нардепи у Києві

 


 

Туди – у омріяне місце українського політикуму прагне потрапити кожен кандидат у народні депутати. Потрапити туди, щоб отримати статус, привілеї, соціальне забезпечення, вплив та визнання. І ніхто, навіть у найстрашнішому сні не прагне її покинути.

 

Вона – Верховна Рада України. Середовище не для простих українців, майже закрита територія, пропускний квиток куди донедавна вимірювався сотнями тисяч “зелених”. Що ж так вабить політиків, чия праця здавалося б, нелегка: писати закони, захищати інтереси простих українців та контролювати виконавчу владу? Завдання, погодьтеся, не з легких. Адже повнота відповідальності заставляє постійно бути на вістрі суспільних подій, відчувати настрої та проблеми людей. Одним словом – бути слугою народу.

 

Проте там, як у одній відомій казці – тільки переступив поріг, одразу ж забув, чому туди покликаний і що обіцяв людям на площах перед виборами. Неначе переродився знову…

 

Проте, не будем надто пафосними і не будемо рахувати, скільки отримали квартир наші народні обранці, а спробуємо подивитися, чим займаються представники Прикарпаття у теперішній Верховній Раді, де мешкають, яким побутом забезпечені, які справи державні вирішують і чи пам’ятають про нас, мешканців передгір’я Карпат, українців, старих і малих, бідних і трохи заможних, заробітчан і простих людей.

 

А ще "Фіртка" дізналася у новачків про їхні перші враження від роботи у ВРУ і навіть знає, хто з обранців позичав гроші на костюм, щоб пристойно виглядати поміж інших.

 

Олександр Шевченко, виборчий округ №83 (м. Івано-Франківськ)

У столиці мешкаю в готелі. На округ до виборців літаю літаком. Намагаюся максимально перебувати в Івано-Франківську, а у Києві вилітаю тільки тоді, коли є засідання ВРУ чи робоат у комітетах. Щодо компенсації у ВРУ - її не брав і брати не планую. Квитки оплачую за власний кошт. Жодних компенсацій на оздоровлення, на транспорт, на житло та інше - не беру принципово. Помічників-консультантів в минулій каденції загалом мав лише двох, хоча дозволено мати більше 30 (включно з тими, що на громадських засадах). В цій каденції, можливо, буде трохи більше.

 

 

 

 

Ігор Насалик, виборчий округ №84 (м. Калуш)

Живу вдома, з сім'єю. На роботу їжджу на власному автомобілі "Тойота", а на округ дістаюся літаком. працюю у комітеіт паливно-енергетичного комплексу - заступнки голови комітету. Щодо помічників, то в першу чергу, обираю людей, які розуміють справу.

Щодо нової ВРУ, то можу сказати, що там багато людей, як знаходяться ніби у фрустрації, і не розуміють, що Верховна Рада - це, перш за все, законодавчий орган. Але є надія, що вони перейдуть від формату ток-шоу до формату роботи.

 

 

Михайло Довбенко, виборчий округ №85 (м. Тисмениця)

У мене в Києві квартира, тому мешкаю на ній. По Києву їжджу автомобілем, а на округ добираюся поїздом. Компенсацію від ВРУ на переїзди не брав і не планую. Щодо зарплати депутата, то проживу на неї хоча б декілька місяців, то тоді скажу чи чи легко, чи важко. Щодо помічників, то думаю, що матиму їх стільки, скільки передбачено. Тим більше, що роботи багато.

Щодо самої роботи у ВРУ, то немає нічого надзвичайного. Я до цього вже не один раз був консультантом нардепів і трохи цю кухню знаю. Розумів, що роботи буде багато і ситуація сьогоднішня це підтверджує.

 

 

 

Анатолій Дирів, виборчий округ №86 (м. Долина)

Проживаю у готелі "Національний" - там, де жив у попередньому скликанні. Єдина пільга, якою користуюся: оплата за номер в готелі. Всі пільги вже скасовано. Але і в попередньому скликанні жодного разу не користався повітряним транспортом. Дуже дорого було.

По Києву пересуваюся на метро. До речі, дуже зручно. Іноді користуюся таксі. Жодного разу не замовляв безкоштовне авто з автопарку ВРУ. На округ їжджу потягом, або власним авто. 

Матиму 4 помічники, як і в минулому скликані.

Як на мене, то ще рано робити висновки щодо нової Верховної Ради. Це як новий механізм, що потребує притирання. Хочу вірити, що популізм, самопіар, бажання політреваншу відійдуть на другий план. Сьоме скликання було мегаважке і восьме, за всіма прогнозами, не легше. Але оптимізму і віри нам. Господь з Україною.

 

Юрій Дерев'янко, виборчий округ №87 (м. Надвірна)

У Києві мешкаю у власній квартирі. Гроші на переїзди у ВРУ не беру і на округ добираюсь власним авто. На зарплату яку отримують народні депутати у Києві прожити можна. Люди живуть за 3000 грн і хіба вони не виживають? Хіба вмирають? У Києві отримують по 3000-4000 грн зарплати, а нардепи отримують 6000 грн. 

Щодо роботи ВРУ нового скликання, то у старій Раді було чітко зрозуміло хто ворог. А у новій, якщо не брати до уваги Опозиційний блок, то невідомо хто із депутатів є прихильником старої системи, а хто - нової.

Ви ж бачили як голосували за керівників комітетів, де не з першого разу вдалось викинути тих депутатів, які за репресивні закони 16 січня голосували.

Так само депутати не захотіли голосувати за кожного міністра окремо, а робилось все по старій схемі і голосували пакетом.

Проте позитивним є те, що ми маємо сьогодні більше як 320 депутатів, які обрані від демократичного блоку. І маємо шанс на те, що ця верховна Рада буде більш спроможна творити реформи. 

Думаю, в цій Раді, як ніколи раніше, буде відбуватись боротьба інтересів великого капіталу (який привів до парламенту велику кількість депутатів) та інтересів звичайних українців. Ця боротьба буде досить складною.

 

Юрій Тимошенко, виборчий округ №88 (м. Коломия)

Живу у готелі Київ на 11 поверсі. Проживання у ньому проплачує Верховна Рада. По Києву пересуваюся на метро. На округ добираюся чим Бог пошле - коли поїздом, а коли з друзями автомобівлем. Свого авто у мене немає.

На зарплату депутата, наскільки мені відомо, прожити неможливо. 4600 грн. - це зарплата, з якої потрібно заплатити газ, світло, навчання дітей. І може навіть тисячі не залишиться. А у Києві, наприклад, у нашому готелі, одна тільки чашечка кави коштує 50 грн. І як мені, людині, яка немає ніякого бізнесу і жодних інших набутків прожити на ці гроші, я не уявляю. Я не буду вас лякати тими сумами, які я вже змушений був позичити для того, щоб обновити мінімально гардероб, щоб не соромно було зайти у ВРУ. Я ж не можу кожного дня ходии у військовій формі. Хоча і у формі ходитимемо, щоб людям нагадувати своїм виглядом, що у державі війна.

Щодо ВРУ, то робота нормальна. Правда, зсередини не так все просто, як виглядає ззовні.

 

Юрій Соловей, виборчий округ №89 (м. Верховина)

У Києві мешкаю у готелі "Україна". проживання в якому оплачує ВРУ. І по Києву, і на округ добираюся власним автомобілем. Щодо зарплатні, то її я ще не отримував, тому чи можна на неї прожити поки що сказати не можу. Матиму чотирьох помічників.

Шодо своїх вражень від ВРУ, то, чесно кажучи, мало чим відрізняється від міської (жартує - авт.) а якщо серйозно. то тішить, що прийшло багато нових, молодих депутатів, які мають бажання щось зробити. Думаю, що ці люди будуть в авангарді законотворчої діяльності ВРУ.

 

 

 

Дмитро Шлемко, ВО "Батьківщина"

Квартири у Києві не маю. Відповідно проживаю у готелі. На роботу йду пішки. По Києву пересуваюся на метро, або ж іншим наземним транспортом. Своєї машини у Києві немаю. В область тепер вже їду виключно поїздом, бо нам не компенсують витрати на літак, який дуже дорогий. Раніше було, що готель ми оплачували, а витрати нам компенсовували. А як буде тепер, то не знаю, бо немає ще бюджету. 

Щодо депутатської зарплати, то тим, хто у Києві живе, то сутужно, бо тарифи на усе не маленькі. Але прожити можна. Але для тих, хто їздить на округи, то це якраз вистачає на проїзд, щоб сходити у буфет у ВРУ.

Перше, що я побачив, то велику ейфорію у людей, які прийшли перший раз. Але це було у залі. А коли почали працювати комітети, то у багатьох вона починає пропадати. Виявляється, що треба знати закони, регламент, Конституцію, потрібно сідати і працвюати над усім цим. Це зовсім інакше, ніж виходити і говорити про щось, не завжди конкретно. Думаю. що ейфорія дуже швидко мене. Думаю, якщо усі ті, хто прийшли із Кембриджів і Оксфордів почнуть працювати на благо країни, то все буде нормально. Якщо ж ні, то і у цього парламенту будуть проблеми.

 

Володимир Шкварилюк, Народний Фронт

Пільгами ніякими не користуюся, бо їх у депутат нема. Живу у готелі "Національний" від ВРУ. Готель оплачує Верховна Рада, бо при зарплаті 5 тис.грн, ще оплачувати готель, то мені б вистачило їх на прожвиання фактично десь на тиждень.

Щодо того, чи можна прожити на 5 тисяч гривень депутату, то якось живу. Люди ж живуть на 5 тисячі і менше, але вони прив'язані до одного місця, коли вони вдома. Але коли мені постійно їздити, то це зовсім інше. Але у мене є свої задекларовані статки і я їджу за свої гроші і все решта, бо 5 тисяч гривень не вистачає.

Коли хороша погода, то в Івано-Франківськ приїжджаю власним авто, а коли погодні умови погрішуються чи взимку, то поїздом. По Києву ходжу пішки, бо усе близько - ВРУ, комітети, готель.

Матиму 4 офіційні помічники - два в Івано-Франківську, два в Києві.

Щодо ВРУ, то все змінилося. Ми маємо конституційну більшість, за винятком деяких казусів. Все повернулося у сторону народу.


29.12.2014 2693 3
Коментарі (3)

Роман Брудр 2015.01.11, 21:58
блаблабла, а віз і далі там. а от за які засоби облвоєнком іномарки купує? що з хлопцями з "прик. бальону"? як взагалі все з середини? нікого взагалі не турбує. справедливість гарна тільки на параді.
Сергій Чирва 2014.12.29, 15:39
І це інтересно знати :) Відразу видно, хто чого вартий ;) От, наприклад, Довбенко так собі СКРОМНО промовчав про особняк під Києвом на 674 м.кв на 12 араах... мабуть є що ховати у тому питанні ЗВІДКИ? ;) невже ПАРТИЙНЕ ЗОЛОТО КПУ+ВЛКСМ відкопано :)
Лю Ма 2015.01.08, 16:59
говорити можно різне... всі вони білі та пухнасті, добрі та порядні.. а перевірити, то виходить якось все не так красиво..
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1761
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

810
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1081
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1507
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

916

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

385

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5671
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5225
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10604 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1190
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

937
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1096
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

339
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1419
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1843
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743