Абсурд і Надія

 

/data/blog/57898/52c411fcd08584034cadbe1201e976db.jpg

 

До ув'язненої Надії Савченко не пропускають передачу з книжками українською мовою. Цей черговий абсурд російської тюремної системи мотивовано тим, що вони, росіяни, не в змозі зрозуміти, про що в тих книжках ідеться. А раптом вони екстремістського змісту?

 

Росії дедалі частіше доводиться мотивувати абсурд – за всієї абсурдності такого завдання. Наприклад, заборона мереживної білизни мотивується цілим рядом медико-гігієнічних викладок, центральним поняттям яких є чарівний термін "гігроскопічність". Абсурдна недовантаженість, а подекуди й відверта порожнеча російських "гуманітарних камазів" мотивується тим, що в них, мовляв, далека дорога, тож машини можуть ламатися. Відмова кримським татарам у масовому вшануванні жертв сталінізму мотивується винятково складними погодними умовами, а точніше спекою, на якій не одному з мітингувальників може стати зле.
 

Загалом будь-яке рішення російських властей нині є або цілком, або принаймні частково абсурдним. Росія й сама не зауважує, якою жалюгідно смішною вона стає. Дуже небезпечна і водночас жалюгідно смішна – чи можна побажати якійсь країні гіршого поєднання?

 

Отак і у випадку з книжками для Надії Савченко. Ясно ж як Божий день, що російські тюремники не вірять і самі в якийсь там "екстремістський зміст". Тут головне – чергова "подляна", черговий прояв системної в'язкості, непробивності та незговірливості. Іншими словами – підкреслена й очевидна відмова поводитися по-людському хоча б у дрібницях. Імперія зла є імперією зла – і крапка. Зла досконалого і всеохопного. І в той же час аж ніяк не нового, а навпаки – старого, як сама Росія.

 

Українська література як злочин? Що ж, бувало й таке. Власне кажучи, з Шевченка почалося. Екстремізм його творчості свого часу гідно оцінив сам особисто імператор Ніколай Перший. І пішло-поїхало: арешти, обшуки, вистежування, доноси, чорні списки, цензура. Російська, а відтак і радянська імперія, українській літературі ненастанно присвячували свою невсипущо-пильну й агресивну увагу і в ХІХ, і у ХХ сторіччях. Вона, українська література, завжди була для російської державної машини, можна сказати, "сферой особого внимания".

 

Випадок із книжками для Надії Савченко показує, що ХХІ сторіччя в Росії так і не почалося. Це архаїчне державне утворення продовжує з усіх своїх поліційних сил чинити перешкоди вільному поширенню думки, слова, тексту. Книжки? Що може бути страшніше? Поезії Василя Стуса? Де ще ви знайдете аж стільки запеклого екстремізму?

 

Зрештою, цілком невипадково російська влада саме в наші дні ліквідовує меморіалівський музей ГУЛАГу, розташований на території тієї ж зони у Пермській області, де Василя Стуса було знищено. Та й не тільки Стуса, звичайно. Однак саме його ім'я фігурує серед перелічених у "мотиваційній частині" рішення про "реформування" зони-музею: експозиція, мовляв, покликана була відбілювати злочинну діяльність українських буржуазних націоналістів Стуса, Лук'яненка та ін. Тобто правильно вони насправді сиділи й заслужено, всі ці злочинці, фашисти, предтечі "Правого сектора" тощо!

 

І якщо воронезьке тюремне начальство (а я чомусь підозрюю, що сидить воно насправді десь у Кремлі) навіть надумає передати книжки, зібрані для Надії Савченко, на якусь свою абсурдну експертизу (літературознавців у цивільному в Росії, мабуть, і досі цілком вистачає), не дивуймося дуже можливому експертному вердикту про вкрай небезпечне змістове наповнення Стусових поетичних рядків. А отже й остаточній забороні на передачу.

 

Особисто для мене в усій цій історії є ще один досить показовий аспект. Протягом десятиліть ми чуємо з боку "просвещенных россиян" приблизно одне й те ж: "Там же ничего нет!" Йдеться, зрозуміла річ, про українську літературу. Вона, виявляється, вкрай нечитабельна і просто-таки нічого собою не являє. У валуєвському циркулярі це було сформульовано як (дослівно) "не было, нет и быть не может". Чи можна собі уявити аналогічну офіційно-державну позицію в поляків, австрійців, німців – та в кого завгодно ще? Ні, лише в росіян. Причому в них і уявляти не треба – вона "имеет место быть" та й усе.

 

І тут запитання. Відповіді на нього я не чекаю, бо й не потребую, але запитання поставлю. Ну якщо воно справді так, якщо і справді "ничего там нет", то якого ж ви біса так їх боїтеся, цих українських письменників та їхніх книжок? Чого стількох із них понищили своїми цензурами, арештами й таборами? Самих лише розстріляних сотні, а що вже казати про закатованих, зниклих безвісти чи якось по-іншому розчавлених?

 

І якщо таки справді "не было, нет и быть не может", то перестаньте істерити, не будьте врешті шпаною і віддайте Надії Савченко зібрані для неї книжки.

 

Юрій Андрухович івано-франківський письменник, tsn.ua


25.08.2014 Юрій Андрухович 1285 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

591
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

465
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1745
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1449
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1409 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1280

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

526

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

555

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

798

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1866
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

233
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1278
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

762
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

224
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1448
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1032
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1603 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

412
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

600
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1235
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1549
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1040