24 липня 1972 року з івано-франківського вокзалу вирушив у путь перший дизель-поїзд «Червона рута»

 

/data/blog/112442/70619b3621c5095573ab6e7dffbf3817.jpg

 

24 липня 1972 року з івано-франківського вокзалу вирушив у путь перший дизель-поїзд, який у народі назвали «Червоною рутою» через відповідний колір вагонів і за аналогією з надзвичайно популярною піснею Володимира Івасюка.
 

Комфортабельні потяги розпочали курсувати між Івано-Франківськом і Коломиєю  з одного боку, і Болеховом –   з іншого, пише ЗК.

 

Серія дизель-поїздів Д1 складалася угорським заводом Ганц-МАВАГ  у Будапешті на замовлення Міністерства шляхів сполучення та залізниць СРСР. Вони були покликані замінити потяги на паровій тязі у приміському сполученні на ділянках, де не планувалася електрифікація.



Перші «дизелі» надійшли до СРСР у 1964 році і були скеровані у Прибалтику. На Івано-Франківщині вони з’явилися вісім років по тому. Потяг складався з чотирьох вагонів – двох моторних і двох причіпних.

 

В моторному вагоні передбачалося 72 місця для сидіння, у причіпному – 128. Таким чином загальна кількість місць сягала 400. Втім, у пікові моменти в потяг втискувалося, як мінімум, удвічі більше пасажирів.

 

Нові поїзди трудилися цілодобово. Пасажирські лінії були продовжені за межі області – до Стрия і Ходорова на Львівщині, а також до Ясині на Закарпатті.

 

З розвитком Хриплинського промвузла став курсувати «робітничий» поїзд до однойменного приміського села. Він перебував у дорозі менше десяти хвилин! Втім, все це в минулому…

 

Чотири десятиліття по тому «Червоні рути», хоч і не без втрат, продовжують курсувати коліями нашого краю. Щоправда, від їх кур’єрської швидкості (120 км/год.) нині не залишилося й сліду.

 

Дається взнаки вік і стан дорожнього полотна. Після чергового капремонту «дизелі» змінили свій колір на блакитний. Однак ми й далі за звичкою називаємо їх «червоними».

 

Нині в розкладі руху приміських потягів зі станції Івано-Франківськ передбачено чотири рейси денно на Коломию, по три – на Стрий і Ходорів, два – до Яремчого і один – до Рахова.


29.07.2016 6250 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1684
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

694
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1022
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1451
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2667 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3760

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

829

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

453

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

356

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1015
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5168
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10548 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9022
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7548
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

849
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1036
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1319
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15801
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

244
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1364
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1773
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1679