2004: «Помаранчева революція» як цивілізаційний вибір українців

 

Універсальною формулою зі старої радянської пісні «Є у революції початок — немає в революції кінця» можна коротко описати події в Україні, що вже отримали в новітній історії назву «помаранчева революція».

 

 

Старт Майдану має чітку дату — 22 листопада 2004 року, коли на наступний день після другого туру президентських виборів масово вийшли на центральну площу країни прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка, які були не згодні з наміром влади присудити перемогу своєму кандидату — прем’єру Віктору Януковичу (офіційне рішення про визначення його переможцем виборів Центрвиборчком прийняв вже 24 листопада). Але успіх «помаранчевої революції» згодом був розмитий, її наслідки ввиявилися неспівмірними із покладенними на неї сподіваннями, а фігура Ющенка стала поки основним політичним розчаруванням українців 21-го століття. Втім, головний здобуток Майдану — відчуття громадянами своєї свободи та воістину революційне бажання за неї боротися — заклало основу самовідчуття народу на роки та навряд чи може кудись швидко зникнути. З цим доводиться рахуватися навіть тим українським політикам, чий світоглядний ідеал — авторитарний режим і повна відсутність демократії. Як і з народним європейським вибором — цивілізаційним надбанням «помаранчевої революції».

 

Коли в липні 2004-го стартувала президентська виборча кампанія, ніхто не припускав, чим вона закінчиться, але більшість аналітиків відпочатку прогнозували жорстку боротьбу між двома таборами по лінії влада-опозиція. Дійсно, з 24 кандидатів, що висунулися в президенти (майже всі вони грали технічну роль або на користь влади, або опозиції), шанси перемогти мали тільки Ющенко і Янукович, які до дня голосування йшли ніс в ніс і значно відірвалися від переслідувачів. Що, в принципі, підтвердив перший тур виборів 31 жовтня: за даними ЦВК, першим до фінішу прийшов лідер опозиції Ющенко з результатом в 39,9% голосів, на другому місці майже з таким же показником (39,26%) розмістився прем’єр Янукович, ну а «бронзовим призером» з дуже скромними 5,8% виявився ще один опозиціонер Олександр Мороз (у другому турі глава СПУ підтримав Ющенка).

 

На боці керівника уряду були всі провладні сили на чолі з чинним президентом Леонідом Кучмою, який тільки на початку 2004-го відмовився від ідеї власного третього терміну, хоча таку можливість йому забезпечив своїм рішенням Конституційний суд. А офіційний штаб Януковича очолив колишній його конкурент в прем’єріаді-2002 «трудовик» Сергій Тігіпко. На підтримку ж лідера «Нашої України» була створена коаліція «Сила народу», куди крім «нашоукраїнців», перш за все, увійшов БЮТ, лідер якого Юлія Тимошенко відмовилася від президентських амбіцій на користь єдиного опозиційного кандидата Ющенка. Цією сенсацією події в таборі опозиції не обмежилися — головою центрального штабу став віце-спікер Олександр Зінченко, котрий голосно порвав з СДПУ(о).

 

Аж до вересня передвиборні перегони протікали рівно. Втім, кандидат від влади мав значну перевагу в мас-медіа — Ющенко міг розраховувати тільки на підтримку 5-го каналу, ТРК «Ера» та інших нечисленних ЗМІ, представлених, в основному, в Інтернеті. Значний вплив на хід кампанії зробила як одноразова доплата до пенсій, встановлена з 20 вересня (надбавки виплачувалися тільки два місяці, подальшу їх виплату держбюджет не передбачав), так і «яєчний інцидент», який стався з прем’єром під час його приїзду в Івано-Франківськ 24 вересня. Але найбільшого резонансу до листопадових подій на Майдані набуло поширення інформації про умисне отруєння опозиційного кандидата, яке справило на прихильників Ющенка мобілізаційний вплив. Так, найбільш масовою за всі роки незалежності акцією (знову ж до подальших подій на Майдані), став опозиційний мітинг перед будівлею ЦВК 23 жовтня, за тиждень до першого туру. Хоча за плечима опозиції були масові демонстрації і в рамках кампанії «Україна без Кучми» в 2000-2001 рр., і протесту «Повстань, Україно!» зразка 2002-го.

 

Головною мотивацією для старту «помаранчевої революції» після другого туру виборів став надмірний для країни рівень фальсифікацій на користь провладного кандидата — майже кожен виборець на власні очі зіткнувся не лише з тиском адмінресурсу, але і з масовими випадками «каруселей» (багаторазових голосувань за допомогою відкріпних талонів) і «печива» (технологія вкидання вже заповнених бюлетенів). Люди виходили на Майдан не стільки за Ющенка чи проти Януковича, скільки заради відстоювання свого права на вибір. Підтвердженням масштабів фальсифікацій спочатку слугувала величезна різниця між даними ЦВК (49,5% за Януковича і 46,6% за Ющенка) і результатами Національного екзит-полу (де Ющенко мав 54% проти 43% Януковича), а потім і рішення Верховного суду про скасування результатів другого туру і призначення переголосування на 26 грудня (у третьому турі Ющенко отримав 52% голосів, випередивши Януковича майже на 8%). Особливо дратівливим фактором стала технологія розколу країни, привнесена російськими політконсультантами кандидата від влади, що стала квінтесенцією «біло-блакитних» під час Сєверодонецького з’їзду 28 листопада. Тим паче, що крім демократії і європейського вибору центральною ідеологемою «помаранчевої революції» став україноцентризм.

 

І останнє. Скільки б конспірологи не намагалися довести, що Майдан заздалегідь було сплановано і проплачено західними спецслужбами, його масовість (в окремі дні в центрі Києва налічувалося до 1 млн. протестантів) можна пояснити тільки стихійністю та самоорганізацією учасників. Тим більше, що в протилежному таборі, який володів усіма державними ресурсами для цього, не змогли організувати щось подібне не лише в столиці, але навіть у своїх електоральних вотчинах (наприклад, у Харкові та Дніпропетровську «помаранчеві» мітинги чисельно переважали над «біло-блакитними» акціями). Єдиним центром антимайдану став Донецьк, де вперше пролунав найвідоміший за часів «помаранчевої революції» мем про «наколоті апельсини».

 

Що називають революцією

 

Спочатку термін «революція» в розумінні радикальної зміни та якісного стрибка в розвитку використовувався в астрології та алхімії, в XVI столітті в науковий світ його ввів польський астроном Микола Коперник. Вперше в політичному значенні це слово було вжито в 1660-му році щодо відновлення монархії в Англії після антимонархістської революції, тобто означало реставрацію колишньої влади. Але вже під час Великої французької революції подібний термін сприймався як стихійна сила, якій неможливо опиратися. До речі, події у Франції в кінці XVIII століття вважаються вченими-істориками прикладом революції в класичному її трактуванні. У науці існує чотири головні школи теорії революцій — біхевіористька (поведінкова), психологічна, структурна та політична. Втім, на думку багатьох істориків, від теорії революцій потрібно взагалі відмовитися. Наприклад, один з найвідоміших сучасних українських істориків Ярослав Грицак вважає, що теза про циклічність революцій розбивається об розуміння суцільної непередбачуваності революційних подій. В якості підтвердження свого висновку Грицак любить повторювати слова американського соціолога, політолога та історика Чарльза Тіллі про те, що революція схожа на банальні затори на дорогах, а подібні явища важко передбачити.

 

У XX столітті сталося 194 революції, і 20 років тому вважалося, що час революцій остаточно канув у Лету. Але в XXI столітті відбулися вже 24 революції, одна з яких була в Україні в 2004-му році. На думку того ж Грицака, революції за останні десять років були саме в тих країнах, де їх не спостерігалося в період між 1968 і 1989 роками. Теперішні революційні зміни зазвичай об’єднують терміном «кольорові революції» і називають подальшим розвитком «оксамитових революцій», що відбулися в країнах соціалістичного табору в кінці минулого століття. Низку революцій XXI століття (в тому числі й українську «помаранчеву революцію») дійсно об’єднує з «оксамитовими» їх мирний характер. Однак приклад «арабської весни» 2011-го року лише частково вписується в цю концепцію. І якщо в Тунісі та Єгипті все переважно базувалося на мирних протестних акціях, то в Лівії, а зараз і в Сирії, революційні виступи переродилися в повномасштабну громадянську війну, яку «оксамитовою» вже ніяк не назвеш. Разючими можуть бути і наслідки революцій. Повсюдно в їх основі — прагнення до політичної та економічної модернізації. Але результат може виявитися протилежним: або відбудуться дійсно системні зміни, як у випадку з Грузією та частково з Сербією, або через якийсь проміжок часу, як це сталося на прикладі Киргизії, ситуація повернеться фактично в дореволюційний стан. На жаль, Україна також є підтвердженням другого правила.

 

Київ - 22 листопада 2004 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото: АР, ПР

Текст: Олег Поліщук, Коментарі

 


22.11.2012 Олег Поліщук 7800 7
Коментарі (7)

Залізняк 2012.11.22, 12:06
Було таке в нашій багатостраждальній історії. Недаремно існує стійкий і правдивий вислів про те , що революцію задумують мрійники, реалізовують фанатики, а колистуються її плодами негідники. В Українському вимірі він спрацював на всі сто. Ці події породили українську псевломісію Ющенка , який своєю манією величі возобновив собі, що мільйони "маленьких українців" вийшли на холодні майдани і вулиці в листопаді 2004 року за нього. Він помилився. Люди йшли за себе, за своє право на краще життя. Але були цинічно обмануті цим продажним юдою. Дуже шкода , що багато правди про цього псевдомесію стало доступно широкому загалу тільки тепер. Насправді це самозакоханий злодій і хабарник, якого судити треба. А за зраду виборців Бог йому суддя.
Мешканець 2012.11.23, 08:26
С У М Н А І С Т О Р І Я Козацтво. Гордість. Віра. Честь. Звитяга батька й сина. Була такою Україна. Брехня. Жадоба .Підлість. Зрада. Чорна днина. Це вік сімнадцятий - це Україна. Земля. Пшениця. Пісня. Хліб .Мала дитина. Була такою Україна, Злидні. Холод. Голод. Смерть. Лиха година. Рік тридцять третій. Україна. . Село. Хати. Поля. Сади. Цвіте калина. Була такою Україна Чортополох. Полин. Будяк. Пустир. Страшна руїна. Рік сорок сьомий. Україна. Сум .Печаль. Журба. Душевна мука. Прощання. Стогін. Лемент. Плач. Розпука. Вокзал. Перон. Вагон. Колеса стука. Сибір. Мордва. ГУЛАГ. Важка розлука. Безбожництво. Падіння. Гріх. Людська провина. Була й такою Україна. Чорнобиль. Атом. Смерть. І чорна знов руїна. Це вік двадцятий. Україна. Майдан. Згуртованість. Вогонь в очах . Людська лавина. Була й такою Україна. І знов Брехня. Жадоба. Підлість. Зрада. Чорна днина. Вік двадцять перший. Україна.
до заліза...... 2012.11.23, 13:50
що ти мелеш залізяче,та Ющ ще якраз і поважав і поважає тих маленьких українців,якби істинні українці зрозуміли,що не треба аби ....... робила із себе Терезу-мученицю,і при правильному рішенні Ющ послухав Порошенка і випуляв ........ ще з перших днів,то було б все по іншому.Ця інтриганка,яка працювала на москву ще з часів Кучми,мала вже давно сидіти і багато років.Хто сказав Кучмі,щоб її випустити,ось вона і відробляла свої борги.Це тепер ви робите з неї месію,бо осліпли і оглухли.Ти залізняче мудрий чоловік і пишеш хороші речі але сядь і подумай,чи зле так було при Ющенку,чи можна було б вилізти з того болота,чи може ти віриш в опозицію з турчиновим?Боляче за наш народ,звичайно Ющ був занадто добрий і лояльний,але біля нього стояли великі патріоти,тлумилися біля нього,дурили і крали,а тепер його і обсирають.При Ющенку була УКРАЇНА і потрошки розправляла свої крила,тепер нову слухаємо юльку,турчинова і сидимо в ж................пі.час покаже і розставить все на свої місця,а нашому народу треба здобувати освіту і мислити своїми мозгами,а не юлькіними і її жужі з турчиновим .При Ющенку ми були вільні і в страшному сні не могли собі уявити,що будемо боротися за мову,за Бандеру,Шухевича,Коновальця ,так тільки за те,що ми могли гордитися своїми героями,треба дякувати Ющу,а ви...........
Tlumachanyn 2012.11.23, 17:15
На жаль, ми виявились не гідними Ющенка. А сьогоднішні так звані "лідери ОО" - лише слабка тінь цього Великого чоловіка
нло 2012.11.23, 22:53
залізняк правий на 100%
нло 2012.11.24, 10:16
залізняк правий на 100%
магелан 2012.11.26, 15:00
"залізняк" 100 % ПРАВИЙ !
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

937
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2740
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

948
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1015
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1014 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3037 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

861

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

752

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

368

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1072
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

106
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2304
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1130
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

430
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15046
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7359
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

797
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

357
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

270
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

360
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

635
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1092