2004: «Помаранчева революція» як цивілізаційний вибір українців

 

Універсальною формулою зі старої радянської пісні «Є у революції початок — немає в революції кінця» можна коротко описати події в Україні, що вже отримали в новітній історії назву «помаранчева революція».

 

 

Старт Майдану має чітку дату — 22 листопада 2004 року, коли на наступний день після другого туру президентських виборів масово вийшли на центральну площу країни прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка, які були не згодні з наміром влади присудити перемогу своєму кандидату — прем’єру Віктору Януковичу (офіційне рішення про визначення його переможцем виборів Центрвиборчком прийняв вже 24 листопада). Але успіх «помаранчевої революції» згодом був розмитий, її наслідки ввиявилися неспівмірними із покладенними на неї сподіваннями, а фігура Ющенка стала поки основним політичним розчаруванням українців 21-го століття. Втім, головний здобуток Майдану — відчуття громадянами своєї свободи та воістину революційне бажання за неї боротися — заклало основу самовідчуття народу на роки та навряд чи може кудись швидко зникнути. З цим доводиться рахуватися навіть тим українським політикам, чий світоглядний ідеал — авторитарний режим і повна відсутність демократії. Як і з народним європейським вибором — цивілізаційним надбанням «помаранчевої революції».

 

Коли в липні 2004-го стартувала президентська виборча кампанія, ніхто не припускав, чим вона закінчиться, але більшість аналітиків відпочатку прогнозували жорстку боротьбу між двома таборами по лінії влада-опозиція. Дійсно, з 24 кандидатів, що висунулися в президенти (майже всі вони грали технічну роль або на користь влади, або опозиції), шанси перемогти мали тільки Ющенко і Янукович, які до дня голосування йшли ніс в ніс і значно відірвалися від переслідувачів. Що, в принципі, підтвердив перший тур виборів 31 жовтня: за даними ЦВК, першим до фінішу прийшов лідер опозиції Ющенко з результатом в 39,9% голосів, на другому місці майже з таким же показником (39,26%) розмістився прем’єр Янукович, ну а «бронзовим призером» з дуже скромними 5,8% виявився ще один опозиціонер Олександр Мороз (у другому турі глава СПУ підтримав Ющенка).

 

На боці керівника уряду були всі провладні сили на чолі з чинним президентом Леонідом Кучмою, який тільки на початку 2004-го відмовився від ідеї власного третього терміну, хоча таку можливість йому забезпечив своїм рішенням Конституційний суд. А офіційний штаб Януковича очолив колишній його конкурент в прем’єріаді-2002 «трудовик» Сергій Тігіпко. На підтримку ж лідера «Нашої України» була створена коаліція «Сила народу», куди крім «нашоукраїнців», перш за все, увійшов БЮТ, лідер якого Юлія Тимошенко відмовилася від президентських амбіцій на користь єдиного опозиційного кандидата Ющенка. Цією сенсацією події в таборі опозиції не обмежилися — головою центрального штабу став віце-спікер Олександр Зінченко, котрий голосно порвав з СДПУ(о).

 

Аж до вересня передвиборні перегони протікали рівно. Втім, кандидат від влади мав значну перевагу в мас-медіа — Ющенко міг розраховувати тільки на підтримку 5-го каналу, ТРК «Ера» та інших нечисленних ЗМІ, представлених, в основному, в Інтернеті. Значний вплив на хід кампанії зробила як одноразова доплата до пенсій, встановлена з 20 вересня (надбавки виплачувалися тільки два місяці, подальшу їх виплату держбюджет не передбачав), так і «яєчний інцидент», який стався з прем’єром під час його приїзду в Івано-Франківськ 24 вересня. Але найбільшого резонансу до листопадових подій на Майдані набуло поширення інформації про умисне отруєння опозиційного кандидата, яке справило на прихильників Ющенка мобілізаційний вплив. Так, найбільш масовою за всі роки незалежності акцією (знову ж до подальших подій на Майдані), став опозиційний мітинг перед будівлею ЦВК 23 жовтня, за тиждень до першого туру. Хоча за плечима опозиції були масові демонстрації і в рамках кампанії «Україна без Кучми» в 2000-2001 рр., і протесту «Повстань, Україно!» зразка 2002-го.

 

Головною мотивацією для старту «помаранчевої революції» після другого туру виборів став надмірний для країни рівень фальсифікацій на користь провладного кандидата — майже кожен виборець на власні очі зіткнувся не лише з тиском адмінресурсу, але і з масовими випадками «каруселей» (багаторазових голосувань за допомогою відкріпних талонів) і «печива» (технологія вкидання вже заповнених бюлетенів). Люди виходили на Майдан не стільки за Ющенка чи проти Януковича, скільки заради відстоювання свого права на вибір. Підтвердженням масштабів фальсифікацій спочатку слугувала величезна різниця між даними ЦВК (49,5% за Януковича і 46,6% за Ющенка) і результатами Національного екзит-полу (де Ющенко мав 54% проти 43% Януковича), а потім і рішення Верховного суду про скасування результатів другого туру і призначення переголосування на 26 грудня (у третьому турі Ющенко отримав 52% голосів, випередивши Януковича майже на 8%). Особливо дратівливим фактором стала технологія розколу країни, привнесена російськими політконсультантами кандидата від влади, що стала квінтесенцією «біло-блакитних» під час Сєверодонецького з’їзду 28 листопада. Тим паче, що крім демократії і європейського вибору центральною ідеологемою «помаранчевої революції» став україноцентризм.

 

І останнє. Скільки б конспірологи не намагалися довести, що Майдан заздалегідь було сплановано і проплачено західними спецслужбами, його масовість (в окремі дні в центрі Києва налічувалося до 1 млн. протестантів) можна пояснити тільки стихійністю та самоорганізацією учасників. Тим більше, що в протилежному таборі, який володів усіма державними ресурсами для цього, не змогли організувати щось подібне не лише в столиці, але навіть у своїх електоральних вотчинах (наприклад, у Харкові та Дніпропетровську «помаранчеві» мітинги чисельно переважали над «біло-блакитними» акціями). Єдиним центром антимайдану став Донецьк, де вперше пролунав найвідоміший за часів «помаранчевої революції» мем про «наколоті апельсини».

 

Що називають революцією

 

Спочатку термін «революція» в розумінні радикальної зміни та якісного стрибка в розвитку використовувався в астрології та алхімії, в XVI столітті в науковий світ його ввів польський астроном Микола Коперник. Вперше в політичному значенні це слово було вжито в 1660-му році щодо відновлення монархії в Англії після антимонархістської революції, тобто означало реставрацію колишньої влади. Але вже під час Великої французької революції подібний термін сприймався як стихійна сила, якій неможливо опиратися. До речі, події у Франції в кінці XVIII століття вважаються вченими-істориками прикладом революції в класичному її трактуванні. У науці існує чотири головні школи теорії революцій — біхевіористька (поведінкова), психологічна, структурна та політична. Втім, на думку багатьох істориків, від теорії революцій потрібно взагалі відмовитися. Наприклад, один з найвідоміших сучасних українських істориків Ярослав Грицак вважає, що теза про циклічність революцій розбивається об розуміння суцільної непередбачуваності революційних подій. В якості підтвердження свого висновку Грицак любить повторювати слова американського соціолога, політолога та історика Чарльза Тіллі про те, що революція схожа на банальні затори на дорогах, а подібні явища важко передбачити.

 

У XX столітті сталося 194 революції, і 20 років тому вважалося, що час революцій остаточно канув у Лету. Але в XXI столітті відбулися вже 24 революції, одна з яких була в Україні в 2004-му році. На думку того ж Грицака, революції за останні десять років були саме в тих країнах, де їх не спостерігалося в період між 1968 і 1989 роками. Теперішні революційні зміни зазвичай об’єднують терміном «кольорові революції» і називають подальшим розвитком «оксамитових революцій», що відбулися в країнах соціалістичного табору в кінці минулого століття. Низку революцій XXI століття (в тому числі й українську «помаранчеву революцію») дійсно об’єднує з «оксамитовими» їх мирний характер. Однак приклад «арабської весни» 2011-го року лише частково вписується в цю концепцію. І якщо в Тунісі та Єгипті все переважно базувалося на мирних протестних акціях, то в Лівії, а зараз і в Сирії, революційні виступи переродилися в повномасштабну громадянську війну, яку «оксамитовою» вже ніяк не назвеш. Разючими можуть бути і наслідки революцій. Повсюдно в їх основі — прагнення до політичної та економічної модернізації. Але результат може виявитися протилежним: або відбудуться дійсно системні зміни, як у випадку з Грузією та частково з Сербією, або через якийсь проміжок часу, як це сталося на прикладі Киргизії, ситуація повернеться фактично в дореволюційний стан. На жаль, Україна також є підтвердженням другого правила.

 

Київ - 22 листопада 2004 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото: АР, ПР

Текст: Олег Поліщук, Коментарі

 


22.11.2012 Олег Поліщук 6776 7
Коментарі (7)

Залізняк 2012.11.22, 12:06
Було таке в нашій багатостраждальній історії. Недаремно існує стійкий і правдивий вислів про те , що революцію задумують мрійники, реалізовують фанатики, а колистуються її плодами негідники. В Українському вимірі він спрацював на всі сто. Ці події породили українську псевломісію Ющенка , який своєю манією величі возобновив собі, що мільйони "маленьких українців" вийшли на холодні майдани і вулиці в листопаді 2004 року за нього. Він помилився. Люди йшли за себе, за своє право на краще життя. Але були цинічно обмануті цим продажним юдою. Дуже шкода , що багато правди про цього псевдомесію стало доступно широкому загалу тільки тепер. Насправді це самозакоханий злодій і хабарник, якого судити треба. А за зраду виборців Бог йому суддя.
Мешканець 2012.11.23, 08:26
С У М Н А І С Т О Р І Я Козацтво. Гордість. Віра. Честь. Звитяга батька й сина. Була такою Україна. Брехня. Жадоба .Підлість. Зрада. Чорна днина. Це вік сімнадцятий - це Україна. Земля. Пшениця. Пісня. Хліб .Мала дитина. Була такою Україна, Злидні. Холод. Голод. Смерть. Лиха година. Рік тридцять третій. Україна. . Село. Хати. Поля. Сади. Цвіте калина. Була такою Україна Чортополох. Полин. Будяк. Пустир. Страшна руїна. Рік сорок сьомий. Україна. Сум .Печаль. Журба. Душевна мука. Прощання. Стогін. Лемент. Плач. Розпука. Вокзал. Перон. Вагон. Колеса стука. Сибір. Мордва. ГУЛАГ. Важка розлука. Безбожництво. Падіння. Гріх. Людська провина. Була й такою Україна. Чорнобиль. Атом. Смерть. І чорна знов руїна. Це вік двадцятий. Україна. Майдан. Згуртованість. Вогонь в очах . Людська лавина. Була й такою Україна. І знов Брехня. Жадоба. Підлість. Зрада. Чорна днина. Вік двадцять перший. Україна.
до заліза...... 2012.11.23, 13:50
що ти мелеш залізяче,та Ющ ще якраз і поважав і поважає тих маленьких українців,якби істинні українці зрозуміли,що не треба аби ....... робила із себе Терезу-мученицю,і при правильному рішенні Ющ послухав Порошенка і випуляв ........ ще з перших днів,то було б все по іншому.Ця інтриганка,яка працювала на москву ще з часів Кучми,мала вже давно сидіти і багато років.Хто сказав Кучмі,щоб її випустити,ось вона і відробляла свої борги.Це тепер ви робите з неї месію,бо осліпли і оглухли.Ти залізняче мудрий чоловік і пишеш хороші речі але сядь і подумай,чи зле так було при Ющенку,чи можна було б вилізти з того болота,чи може ти віриш в опозицію з турчиновим?Боляче за наш народ,звичайно Ющ був занадто добрий і лояльний,але біля нього стояли великі патріоти,тлумилися біля нього,дурили і крали,а тепер його і обсирають.При Ющенку була УКРАЇНА і потрошки розправляла свої крила,тепер нову слухаємо юльку,турчинова і сидимо в ж................пі.час покаже і розставить все на свої місця,а нашому народу треба здобувати освіту і мислити своїми мозгами,а не юлькіними і її жужі з турчиновим .При Ющенку ми були вільні і в страшному сні не могли собі уявити,що будемо боротися за мову,за Бандеру,Шухевича,Коновальця ,так тільки за те,що ми могли гордитися своїми героями,треба дякувати Ющу,а ви...........
Tlumachanyn 2012.11.23, 17:15
На жаль, ми виявились не гідними Ющенка. А сьогоднішні так звані "лідери ОО" - лише слабка тінь цього Великого чоловіка
нло 2012.11.23, 22:53
залізняк правий на 100%
нло 2012.11.24, 10:16
залізняк правий на 100%
магелан 2012.11.26, 15:00
"залізняк" 100 % ПРАВИЙ !
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині починалися ще з кінця 60-х років. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла рішення про створення музею в місті. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою краєзнавчого музею "Бойківщина" Тетяни і Омеляна Антоновичів Ксенею Циганюк. 

1225 9
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

9768 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

10777 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

4871
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

2649
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2150

31% території країни під ризиком екологічного знищення через російське вторгнення, а понад 20 тисяч км² українських земель майже повністю знищені війною.

69

Останнім часом в соцмережах посилилась пропаганда трампістів, які звинувачують Байдена і Зеленського в тому, що ті нібито відмовляються від таких форм допомоги, як ленд-ліз і PDA.    

184

За час існування людства відбувалася величезна кількість збройних конфліктів, які переростали у війни. З різноманітних причин: територіальні претензії, сфери впливу та навіть релігійні війни. Під релігійними гаслами можна як розпочинати війну, так і фанатично самовіддано воювати.

555

Огляд світових ЗМІ у контексті того, що може чекати українців у випадку перемоги на виборах в США Дональда Трампа.

954
26.02.2024

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

151
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1156
15.02.2024

В Івано-Франківській області продовжуватимуть втілювати реформу шкільного харчування в освітніх закладах, адже діти мають споживати якісну та смачну їжу, приготовлену у добрих умовах.  

648
26.02.2024

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2425
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1632
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

611
10.02.2024

Захист Батьківщини випливає із четвертої Божої Заповіді, яка трактується: "Шануй батька і матір". А Батьківщина — це наша друга матір, тому добрі діти, звичайно, свою маму захищатимуть.  

1032
23.02.2024

На чисельні прохання в Івано-Франківську відбудеться концерт рок-кумира, українського музиканта-мультиінструменталіста, вокаліста, композитора Олега Скрипки та гурту Воплі Відоплясова. Подія відбудеться 3 березня 18:00 - Івано-Франківськ, Panorama PUB,

266
25.02.2024

Водночас президент упевнений, що союзники із Заходу не підтримують цей фейк.

267
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

713 2
15.02.2024

Станом на лютий 2024 року Головнокомандувачу Збройних сил Олександру Сирському висловили довіру 40% українців, найвищу довіру зберігає колишній Головнокомандувач Валерій Залужний — 94%.  

1346 1
11.02.2024

Президент Володимир Зеленський вніс нові зміни у керівництво Збройних сил України, зокрема замінивши командувачів Об’єднаних сил та Десантно-штурмових військ.  

930 1