Напередодні свята Богоявлення, яке за старим стилем відзначається 19 січня, християни східного обряду святкують Надвечір’я Богоявлення, яке у народі ще зветься Другий святвечір, Водохресний вечір, або ж Голодна Кутя.
У Різдвяний святвечір кутю називають «Багатою», а ось 18 січня – «Голодною», у деяких регіонах є ще «Щедра кутя» (у Надвечір’я обрізання Господнього 13 січня).
Так само, як і в Різдвяний святвечір, у цей день слід було дотримуватися суворого посту, а увечері християнські родини збираються за святковим столом, де подаються пісні страви.
У цей день у храмах також здійснюється велике освячення води, яку слід першою спожити під час Святої вечері. Вважається, що вода, освячена в надвечір’я Богоявлення, ще святіша, ніж з Водохрестя, і вона не псується.
Окрім того, як повідомляє «Український просвітницький інститут», у надвечір’я Богоявлення намагалися зібрати снігу, адже гадалищедрий , що тільки цей сніг здатний вибілити будь-яку тканину. Ним лікували також хворі ноги, памороки, судороги. У деяких регіонах у Другий Святвечір ходять щедрувати.
Взагалі на «Голодну кутю» виконуються ті ж самі обряди, що й на «Багату», але вже не так урочисто.
У народі кажуть: якщо в переддень Водохрестя на деревах багато інею – рік буде врожайним, якщо в Богоявленську ніч небо чисте – буде багато гороху, на «Голодну кутю» був сніг – буде й гречка.
