2015 рік. В Україні Президент очолює і прикриває головні корупційні схеми. Всім відомо, хто в державі має абсолютний вплив на СБУ, прокуратуру, суди та інші силові структури. Саме цей «слуга нороду» два роки вже має всі повноваження, щоб займатися боротьбою з корупцією. Проте замість того, щоб боротися з корупцією, він фактично її очолює.
2015 рік. Івано-Франківськ. Псевдо-патріоти, а фактично націонал-комуністи з корупційним ухилом, формують в Івано-Франківській міськраді більшість із БПП, цим самим демонструючи нехтування державними інтересами і підіграючи цинічним і жадібним узурпаторам.
Теза 1. Мер Марцінків і «Свобода» зробили стратегічну помилку, об’єднавшись з БПП. В «УКРОПу» немає варіантів політичної поведінки: ми – опоненти як міському голові, так і ситуативній більшості в міськраді (ВО «Свобода»-БПП «Солідарність»-«Батьківщина»). Політика – це мистецтво можливого. Був варіант розвитку подій, за яким «УКРОП» не йшов би в опозицію, навіть усвідомлюючи ідеологічну несумісність з націонал-комуністичною «Свободою», але усвідомлюючи необхідність спільної боротьби з більшим злом – цинічними і жадібними узурпаторами з БПП.
Першим «дзвіночком» недемократичності ситуативної більшості міськради стала узурпація виконавчої влади в місті Івано-Франківську – до складу міського виконавчого комітету з 15 осіб не ввійшло (навіть не розглядалося!) жодного представника від трьох фракцій, які не ввійшли до складу цієї ситуативної більшості.
Вже на другій сесії ситуативна більшість в міській раді позбавила депутатів від фракцій «УКРОП», «Самопомочі» та УНП можливості увійти до складу ключових депутатських комісій з питань бюджету та з питань земельних відносин.
Це означає, що ключові, найважливіші для громади питання надходжень та видатків міського бюджету залишились мало не під грифом «цілком таємно».
Теза 2. Мер Марцінків і більшість в міськраді десятки мільйонів гривень й далі будуть спрямовувати на підозрілі оборудки під виглядом поповнення статутних фондів неефективних і ненажерливих ЄРЦ чи Муніципальних дорожніх компаній. Замість того щоби встановлювати муніципальні надбавки вчителям, забезпечувати харчування дітей у школах, створити сприятливі умови для інвестування у робочі місця чи у туристичні проекти, як це робиться в інших містах, наша влада збирається знову фінансувати обплутані кумівством та «відкатами» безконтрольні комунальні підприємства-монополісти.
10 березня – 100 днів «нових-старих господарів», а запитань до мера вже маса. Загалом позитивним є те, що тепер в Івано-Франківську влада фактично сконцентрована в руках однієї політичної сили – ВО «Свобода». І тепер цій політичній силі і її мерові вже не вдасться перекласти відповідальність за стан справ у місті на когось. Щоправда, як видається, цього ще не зрозуміли ні Руслан Марцінків, ні свободівці загалом.
Головна проблема мера та «свободівської» влади в тому, що їм добре вдаються опозиційні ролі. А роль відповідальної влади, яка повинна єднати всіх франківців і працювати на благо міста, – поки що надто складна.
Володимир Олійник,
голова фракції УКРОПу в Івано-Франківській міськраді,
