10 найважливіших фактів про геноцид вірмен

29 жовтня 2019 року Палата представників США прийняла резолюцію про геноцид вірмен в Османській імперії 1915–1923 років. Конгрес останній раз офіційно згадував про масове вбивство вірмен турками 1920 року, але без слова «геноцид» і резолюції були процедурними.

Тепер це офіційно, Сполучені Штати визнали геноцид вірмен, попри те, що Туреччина протестує проти такого визначення. WAS розповідає, що потрібно знати про різанину в Османській імперії, пише was.media.

1. Вірмени жили на території сучасної Туреччини майже всю свою історію. Держава Велика Вірменія охоплювала, в тому числі, Каппадокію, Кілікію та інші регіони на сході Туреччини. Пізніше в Кілікії існувала незалежна вірменська держава з 1080 по 1375 рік. Західна частина історичної Вірменії була спочатку частиною Візантійської імперії, потім Османської, зараз це частина Туреччини. Вірмен там вже майже немає.

Історична Вірменія згідно з Енциклопедією Британіка. Помаранчевим кольором виділена територія Великої Вірменії, зеленим — Візантійської Вірменії або Малої Вірменії, фіолетовим — Кілікійської Вірменії, жовтим — Республіки Вірменія. Джерело: Encyclopædia Britannica

2. Перша масова різанина вірмен сталася у 1894–1896 роках. Курдські вожді обклали вірмен даниною, на додачу до османських податків. Вірмени відмовилися платити всім і почали протестувати. На придушення протестів Стамбул кинув армію, до якої приєдналися цивільні мусульмани. Попри те, що серед вірмен були дашнаки, які намагалися відповідати силовими акціями, загинуло багато простих селян. Різні дослідники наводять цифри від 50 то 300 тисяч людей.

Ерзерум, Вірменське нагір'я в Східній Анатолії Поховання жертв вірменської різанини 30-го жовтня 1895 року під час правління султана Абдул-Гаміда II. Джерело: Informations and Dokumentationszentrum Armenien, Berlin AGBU, April 1999 року, p. 24 / Genocide Museum | The Armenian Genocide Museum-institute

3. В Османській імперії віросповідання означало куди більше, ніж походження. 1909 року султана Абдул-Гаміда II скинув рух «Єднання і прогрес» — турецькі націоналісти або молодотурки. Вірмени жили погано і за Османів, і за націоналістів. Перших вони не влаштовували тим, що були християнами, тому, за османськими законами, належали до категорії зіммі — не могли носити зброї та свідчити в суді, платили підвищені податки. Але після 1909 року стало ще гірше.

4. Друга хвиля вбивств вірмен почалася у квітні 1909 року й увійшла в історію як «Кілікійська різанина». Спочатку вірмени та багато інших національних меншин Османської імперії підтримали молодотурків і навіть взяли участь у їхній боротьбі з султаном. З прийняттям Конституції всі жителі імперії стали офіційно рівними. Вірмени отримали можливість носити зброю і створювати політичні партії. 13 жовтня 1909 року стався просултанський заколот, учасники якого не тільки виступили проти молодотурків, а й «під шумок» влаштували кілька вірменських погромів у Кілікії. Загинуло понад 2000 вірмен.

Понад три тисячі вірменських біженців шукають притулку в протестантській церкві Бахчіє (Кілікія). Джерело: Архів німецької асоціації сприяння Tessa Hofmann & Gerayer Koutcharian, Armenian Review, Spring / Summer, 1992, Vol. 45, No. 1-2 / 177-178, p. 82, Fig. 19 / Genocide Museum | The Armenian Genocide Museum-institute

5. Восени 1914 року Туреччина вступила у Першу світову. Через кілька днів для мобілізації населення влада офіційно оголосила «малий джихад». Молодотурки на той час уже поступово відмовлялися від ліберальної внутрішньої політики. Початок війни та активізація ісламістів погіршили становище вірмен — з них знову почали брати підвищений податок і переселяти подалі від лінії фронту. Аналогічну політику Російська імперія проводила стосовно мусульман на своїй території.

6. Понад 100 тисяч вірмен були призвані до турецької армії. Але після важкої поразки під Сарикамишем у січні 1915 року відношення влади до них різко змінилося. На стороні Російської імперії в тій битві воювали вірменські добровольці. Таким чином, вірмени виявилися по обидві лінії фронту. Енвер-паша, який командував розбитою армією, спочатку заявив, що йому врятував життя офіцер-вірменин і офіційно подякував усім вірменам імперії за мужність. Але вже через кілька днів звинуватив їх у зраді й наказав роззброїти вірменських солдатів й офіцерів.

7. 26 травня 1915 було ухвалено «Закон про депортацію». Вірмени потрапляли під його дію. Відповідно до закону, їх слід було розселити таким чином, щоб у кожному регіоні їх було не більше 10 % від мусульманського населення. Їм заборонялося мати власні школи й самовільно залишати нові місця проживання. Депортація супроводжувалася насильством, вбивствами та зіткненнями між турецькими солдатами та вірменами. Разом із вірменами постраждали ассирійці й понтійські греки.
 

8. Вірмени намагалися чинити опір. В історію увійшла оборона міста Ван, коли турецькі війська, відступаючи з Кавказу, почали громити вірменські поселення у передмісті, за кілька днів убивши до 55 тисяч вірмен. Але саме місто вірменське ополчення обороняло майже місяць, поки 16 травня 1915 року не підійшла армія Російської імперії з корпусом вірменських добровольців. Того ж року відбулася битва за гору Муса-Даг на березі Середземного моря. Близько 5 тисяч місцевих вірмен, дізнавшись про депортацію, пішли на вершину гори. 600 озброєних добровольців стримували наступ турків, поки до узбережжя не підійшли англійські та французькі військові кораблі.

Вірменам вдалося точково помститися організаторам геноциду. До 1924 року вірменські радикали-месники вбили кілька тисяч причетних до погромів, в тому числі Талаата-пашу та Джемаля-пашу — лідерів молодотурків.

Вірменські солдати на лінії оборони у фортечних стін Вана, травень 1915 року. Джерело: The Great War: The Standard History of the All Europe Conflict (volume four) edited by H. W. Wilson and J. A. Hammerton (Amalgamated Press, London 1915)
9. Протягом наступні трьох років у Туреччині загинуло до 1,5 мільйонів вірмен. Вони були вбиті під час погромів, розстріляні турецькою армією, загинули від голоду й спраги в концентраційних таборах або намагаючись втекти з країни. Над ними проводили медичні експерименти — відомі імена докторів Мехмета Решида та Алі Сейбома. Близько мільйона вірмен змогли покинути країну і розселилися по всьому світу. Близько 375 тисяч втекло в Російську імперію, до 45 тисяч — у США, до 50 тисяч — у Францію. Наприклад, відомий музикант Серж Танкян — нащадок тих, кому вдалося втекти від геноциду, всі його дідусі й бабусі зуміли вибратися з Туреччини й осісти в Лівані.
10. Фактично, першими геноцид вірмен визнали Велика Британія, Франція та Російська імперія ще в травні 1915 року, спільною декларацією про злочин проти людства. Безпосередньо геноцидом дії турецької влади першим визнав Уругвай 1965 року. Поступово до цього формулювання приєдналися: Міжнародний Гаазький трибунал, Європейський Союз, 49 штатів США на місцевому рівні та ще кілька десятків країн по всьому світу. Україна поки що офіційно не визнала геноцидом масові вбивства вірмен у Туреччині.
 
 


01.11.2019 3500
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1312
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1401
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1246
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3373
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2183
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3349

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

881

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1209

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1288

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2575
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

462
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6187
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6188
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

579
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

801
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1630
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1849
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16566
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

901
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1567
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1832
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2831