Донбас і "Нація". Понад бар'єрами

 

 

 

На тлі невщухаючої "антифашистської" істерії й під акомпанемент сезонного загострення історичних дискусій (які в наших умовах незмінно доходять до питання: хто ж і кому стріляв у спину в карпатських лісах?) у Донецьку показали "Націю". Це спектакль Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І.Франка на основі трьох історій Марії Матіос.

 

Скандалу або провокації не сталося. Видалися цілком успішні гастролі з переповненим залом на тисячу місць і оваціями. І з Людмилою Янукович як почесним глядачем.

 

Артисти з Івано-Франківська на чолі з режисером Ростиславом Держипільським і письменницею Марією Матіос, схоже, саме до такого мирного результату виявилися найменше готові.

 

Судячи з їхніх облич, вони очікували чого завгодно. "Антифашистів" у спортивних костюмах. Пікетів та скандування під приміщенням театру. Свисту й криків. Порожнього залу.

 

Та не очікували овацій. Тому по закінченні спектаклю, крім радості, ні-ні та й прозирала перелякана недовіра:
невже це правда? Невже це Донецьк?

 

Хочеться сподіватися, що після візиту західноукраїнського колективу в Донбас, горезвісний український "розкол" став трохи меншим. Просто тому, що тепер менше людей вірять у його існування.

 

Історія появи трупи з Івано-Франківська в Донецьку має доволі потішний сюжет. Усі знають, куди інколи веде дорога благих намірів. Але мало хто замислюється над тим, що чимало добрих починань народжуються не завжди з найкращих спонукань — страхів, гордині, лихослів'я.

 

В інтерв'ю "УП", опублікованому 28 березня, Марія Матіос заявила: "Театральних постановок за моїми книжками вже два роки не пускають у Донецьк! У Польщі були, в Америці й Канаді були, в інших містах України були, а в Донецьку, бачте, всі театральні майданчики ангажовані й викуплені на два роки наперед... Це ж не культури стосується, правда, це негласна заборона на приїзд театру?"

 

Її слова, схоже, зачепили "регіональний патріотизм" нардепа Миколи Левченка, який має скандальну славу. Донецьких у чому тільки не обвинувачували. Але в такому — ніколи! 

 

Отже, два депутати — Марія Матіос і Микола Левченко — зустрілися в кулуарах Ради. Очевидно, для з'ясування стосунків. Залишається тільки здогадуватися, який діалог відбувся між ними.

 

Та це виявився той рідкісний випадок, коли в суперечці народилася істина. Ба більше, це одна з небагатьох парламентських дискусій, за підсумками якої прийнято хоч якесь конструктивне рішення.

 

Учасники зустрічі знайшли тільки один спосіб дізнатися, чи варто в Донецьку показувати "Націю", — показати її.

 

Треба сказати, обидві сторони до болючої теми підійшли серйозно. Матіос заздалегідь попередила: трупа їде в Донецьк, мовляв, коли що, знайте, де нас шукати".

 

Левченко ж закликав на допомогу земляків. Через невтрачені зв'язки в міській раді Донецька вийшов на кількох великих операторів зовнішньої реклами, які погодилися допомогти з розкручуванням спектаклю. 

 

Чи була в тому потреба, питання відкрите. Спектакль і так викликав інтерес. Аншлаг у залі чудово це довів.

 

Інтерес, звісно ж, викликало не тільки бажання подивитися резонансну постановку. Багатьом важливо було дізнатися, чи можна в Донецьку показувати "Націю" як твір полемічний, повний болючої, не всіма зрозумілої й прийнятої тематики.

 

Практика показала — можна. Історична правда, передана мовою мистецтва, а не політичних гасел, відторгнення не викликає. Здебільшого тому, що аудиторія цих двох мов — різна й майже не перетинається. 

 

Люди, які вірять вигадкам про "бандерівців, що стріляли в спину дідам", у театри не ходять. Як і в музеї з бібліотеками.

 

Люди, які пудрять іншим мізки страшилками про тих-таки демонізованих "бандеровців", в установах культури теж гості рідкісні.

 

І навпаки — відкриті для сприйняття різних думок, суджень та поглядів не схильні сліпо вірити агітаційним формулам. Не схильні вважати свій світогляд єдино правильним.

 

Луганський ветеран НКВС, зірка Youtube, що досі з гордістю згадує, як він та його товариші по службі в Західній Україні "ловили, садили у вагон і всіх їх, негідників, — у Сибір!", у театр на такий спектакль просто не пішов би. Навряд чи він потребує співучасті, по яку приходять інші глядачі.

 

Особливість книжок Матіос — у тому, що зображена нею післявоєнна Західна Україна — не дуальна, плоска й двовимірна. У трьох історіях "Нації" немає термінатора, що розмежовує хороших своїх і поганих чужих. Там є живі люди. Різні, але однаково втомлені від нескінченного кровопролиття.

 

Герої картаються сумнівами. Вони мусять вибирати між гідністю і виживанням. Між вірністю присязі та голосом крові. Між покірністю і смертю.

 

Режисер Ростислав Держипільський переконливо втілив цю тему на сцені. Його постановка разюче відрізняється від того, що пропонують публіці деякі місцеві трупи. Відмінність у підходах, мисленні, режисурі була помітна не тільки тонкому цінителеві, а й звичайному глядачеві.

 

Але ця "різниця" дивним чином підкреслювала єдність. 

 

"Націю" прийняли в Донецьку прихильно, бо це не політичний маніфест. Це розповідь про людей, зрозуміла іншим людям, здатним співпереживати. 

 

Взагалі, артисти з Івано-Франківська дарма остерігалися їхати в Донецьк. Невже забули, хто дав їхній "Нації" чи не найбільш утішливу публічну оцінку?

 

Якщо забули, нагадаємо. Це був донецький балетмейстер Вадим Писарєв. Під час гастролей у Західній Україні (в рамках проекту "Схід—Захід" за підтримки Людмили Янукович) артисти його театру не тільки виступили перед тамтешньою публікою з балетами "Пер Гюнт" та "Тисяча й одна ніч", а й подивилися спектаклі колег.

 

В Івано-Франківську наші артисти дивилися саме "Націю". І саме Писарєв першим відкрито заявив, що ця робота заслуговує Шевченківської премії. "Я вважаю, що це — успішний національний проект, який заслуговує нагороди — там є щирий національний дух. Наприклад, наші артисти балету були на цьому спектаклі. І, уявіть, вони плакали! Вийшли після перегляду всі в сльозах. А це не мелодрама! І щоб артиста балету в такий спосіб "розбудити", треба бути по-справжньому талановитим і професійним", — досвідчений художній керівник Донецького театру опери і балету не скупився на компліменти.

 

Із такими рекомендаціями можна було сміливо їхати в Донецьк, де авторитет Писарєва бездоганний не тільки серед затятих театралів. 

 

Проте візиту у відповідь артистів із Заходу довелося чекати довго. Три роки знадобилося, щоб культурним мостом між Сходом і Заходом почався двосторонній рух. 

 

Кожен, хто мріє про громадянську єдність, може тепер самостійно розрахувати, скільки часу знадобиться, аби знайшли спільну мову представники значно більш відсталих соціальних груп. Але головне — є наочне свідчення того, що питання подолання взаємного неприйняття лежить не в площині політики, економіки, мови. Це виключно справа часу.

 

І коли він настане, багато хто радо зробить для себе таке ж відкриття, яке зробили ввечері 22 травня Марія Матіос, Ростислав Держипільський і актори Івано-Франківського театру.

 

Це нове знання з влучністю, достойною майстра слова, висловила Матіос: "У нас сьогодні свято. Ми подолали бар'єр, якого, як з'ясувалося, не було".

 

Євген ШИБАЛОВ,

Дзеркало тижня. Україна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Людмила Янукович відвідала виставу про "бандерівців" Івано-Франківського облмуздрамтеатру (фото)


29.05.2013 Євген ШИБАЛОВ 1376 0
Коментарі (0)

21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

485
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1075
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1216
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5007
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1965
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11121

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19225

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1187

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1452

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1198
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1671
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6572 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32144 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1335
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8459
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1432
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1896
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

982
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1178
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4880
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1398