Збірна України на Євро-2020: аналіз без емоцій

Менш ніж за добу, 11 липня, відбудеться фінал Чемпіонату Європи з футболу 2020, який проходить у 2021 році. Так, і таке буває. У фіналі зійдуться Італія та Англія. Хоча, на цьому турнірі більше цікавила наша збірна і те, як вона грала. 

Ми вийшли до 1/4 фіналу, де поступилися майбутнім фіналістам, збірній Англії із рахунком 4:0. І не можна сказати, що програш став несподіванкою. Вихід у чвертьфінал – чимале досягнення для нашого футболу! Але чи все було так добре? Оцінювати буду саме якість гри, а не збіг обставин, які допомогли збірній досягти найкращого результату за історію виступів на чемпіонатах Європи. 

Це був унікальний для нас турнір, коли збірна не просто приїхала “битися і грати гідно", а була у статусі цікавої команди з певним стилем гри.

Стиль цей ґрунтується на контролі м'яча, який може бути як і оборонним інструментом, так і атакуючим. Далі наведу статистичні дані, які демонструють, як грала наша команда. 

Порівнюючи середні показники за матч - збірна на 10-му місці серед 24 учасників за кількістю передач та 14-му місці за показником володіння м’ячем.

Якщо тренерський штаб будує гру навколо контролю м'яча, то чому лише 14-е місце? Хоча за кількістю передач ми майже на рівні із топовими командами.  І чому в матчах проти кращих команд континенту ми контролюємо м'яч менше 50% відсотків?

Основна причина - відсутність пресингу. А це, до речі, неймовірно важливий компонент для команд, які прагнуть грати в сучасний футбол. Вони одразу вступають в пресинг, щоб повернути м’яч при втраті. Україна взагалі нічого не може з цим зробити. Збірна не вступала в пресинг і не знала, що робити, коли її активно пресингували. Найкращий приклад - матч з австрійцями.

Українці не змогли нав'язати свою гру на Євро жодному із суперників. Те, що ми робили раніше в матчах із Сербією та Португалією - кудись ділося. Ось підтвердження: якщо підсумувати всі матчі – ми на 22-му місці серед усіх команд в такому компоненті як пресингуючі дії на чужій третині поля. Нижче тільки Угорщина і Фінляндія.

Але навіть в рамках того часу, що Україна  володіла м'ячем команда не реалізувала повною мірою той потенціал, що показувала в матчах Ліги Націй і відбору на Євро-2020. І тут справжні причини не такі очевидні.

У матчі зі шведами ми грали в боязливий футбол і вийшли на гру з відповідним складом. Але судячи з усього, в Андрія Шевченка було не так багато варіантів.

На Малиновському зав'язане просування м'яча в атаку, загострення атак та іноді вихід з-під пресингу. Однак, Руслан через проблеми з грижею не зміг проявити всі свої можливості. Зубков мав балансувати нашу атаку ривками за спину захисникам, але вже на перших хвилинах першого ж матчу отримав травму і на полі більше не з’явився. Через це, позицію закривав Зінченко, або Малиновський.

Степаненко, судячи з усього, взагалі не повинен був їхати на Євро через неповний процес відновлення після травми. Він - ключовий гравець, який тримає в збірній баланс при атаці та обороні. Замість нього більшість матчів грав Сидорчук, який не зовсім підходить до такої моделі гри. Якщо бути чесним, він поступається  Степаненку в багатьох компонентах.

Циганков і Марлос теж приїхали на Євро не в повній функціональній готовності.

Все це сильно впливало на гру в центрі поля. Названі втрати дуже сильно обмежили потенціал команди в стадії позиційних атак. Вони стали максимально стерильними та горизонтальними. Якщо брати середні показники за матч наша збірна: 

- 17-е місце – передачі на атаку;

- 20-е місце – передачі в штрафну;

- 6-е місце (поруч з фінами, шведами та бельгійцями) - торкання м’яча на своїй третині поля.

Говорячи про проблеми в центрі поля, торкнуся і кадрових проблем в лінії атаки. Ці речі безпосередньо пов'язані. При цьому найкращий польовий гравець нашої збірної - Роман Яремчук.

Він був прекрасний у відкриваннях, грі в підігруванні, веденні боротьби та реалізації моментів.

Ярмоленко, попри 4 результативні дії, ще раз показав свою обмеженість, але все це поєднується з високим класом того невеликого набору навиків, що є в його арсеналі. Коли суперник до нього не готується, прикладом є Нідерланди, то він взагалі топ. Але як тільки у суперника з'являється підстраховка й персональна опіка для Андрія, він перестає приносити користь команді. Прикладом є матчі з Англією та Австрією, де Ярмоленко просто губився на полі.

Продовжую далі йти по статистиці.

Удари за матч -  18-е місце; за спробами дриблінгу гравці збірної на  23 місці - випередивши за даним показником лише  Уельс.

До речі, відсутність спроб дриблінгу, це не тільки проблема Ярмоленка чи Малиновського. Важливо говорити  про ще одну важливу деталь.

Так, ми й правда вчимося грати в нормальний, сучасний футбол, але для такого футболу потрібні «правильні» гравці, в цьому компоненті - наша команда сира. 

В нас немає розуміння, коли гру можна загострити через той же дриблінг, індивідуальні якості гравців або через пас. Це стосується всіх фаз гри.

І під тиском збірних, що грали на Євро - це стало дуже помітним.

Головне враження від гри збірної України, якщо судити на холодну голову і без емоцій: "Намагаються грати з м'ячем, але не розуміють, що з ним робити".

Це не є катастрофічною проблемою. Просто потрібен час, і ми зможемо грати в цей футбол.

Все одно, хочеться лише подякувати збірній за емоції. Вважаю, що Андрія Шевченка залишать головним тренером, попри всі чутки, що він може піти в якийсь клуб після Євро-2020. Вихід у чвертьфінал - велике досягнення для нашого футболу. І саме він один із його творців. Також, не будемо забувати, що він робить унікальну річ - ставить такий стиль в рамках збірної, де майже немає гравців під цей стиль.


10.07.2021 Муканик Іван 16519
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1237
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1864 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1142
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3733
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3419 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2774 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

374

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

483

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1026

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1596
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1093
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1119
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

812
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6635
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

763
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44100
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3407
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35749 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

278
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

416
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

696
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

773