У березні 1907 року поблизу села Старуня на Івано-Франківщині, що має одне з найбільших у світі родовищ озокериту, сталася чи не найцікавіша подія в історії вивчення природи нашої планети.
Із шахти витягли велетенського волохатого носорога — цілісінького, зі шкірою і ста кілограмами трави у шлунку. Він затонув у давньому озокеритовому озері 24 тисячі років тому, коли територією нинішнього Прикарпаття проходив край материкового льодовика, і забальзамувався у просочених нафтою породах.
Це була сенсація світового масштабу, зафіксована на численних фотознімках.
Ні до того, ні після в жодній країні таких знахідок не було.
Потім ще знаходили рештки кількох мамонтів, доісторичного коня і оленя, які зберігаються в музеї Ягеллонського університету в Кракові.
Кажуть, що й раніше старунські гірники разом з озокеритом піднімали на поверхню дивовижних викопних тварин, із задубілої шкіри яких шили постоли.
До 110-річчя унікальної старунської знахідки науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу запропонували власний інвестиційний екотуристичний проект «Парк льодовикового періоду».
Геологи, геофізики, геохіміки, екологи університету вивчають об’єкти Старуні ще з 1974 року. Завдяки їм Старуню було затверджено як геологічну пам’ятку загальнодержавного значення.
— Туристи, серед них іноземні, в нас мало не щодня, — розповідає Старунський сільський голова Іван Мосюк. — Ідуть одразу в сільраду, просять показати їм місця, про які читали в книжках та інтернеті. Часто мені самому доводиться проводити ознайомчі екскурсії.
Приїжджих цікавлять дивовижні палеонтологічні знахідки Старуні, стоянки первісних людей, давні нафтові свердловини, криниця 20 метрів завглибшки, наповнена 70-відсотковим розчином солі, заховані десь тут опришками Олекси Довбуша скарби Богородчанського замку. А ще — єдиний у світі грязьовий вулкан, який прокидається за день-два до землетрусу, що має статися в регіоні від Карпат до Кавказу.
Тому і в Старуні, і в Івано-Франківську підтримують ідею викладача Івано-Франківського університету нафти і газу академіка Олега Адаменка відкрити на території Старунського геодинамічного полігона Міжнародний центр екологічного туризму.
— Ідеться про туристично-рекреаційний комплекс, який дасть змогу гостям краю поєднувати приємне з корисним: пізнавати, відпочивати й оздоровлюватись. Адже колись на мінеральних грязях і водах Старуні позбувалися хвороб опорно-рухового апарату, — зазначає Олег Максимович. — Комплекс стане базою для подальшого вивчення старунськогоо феномену з його унікальними розрізами четвертинних відкладів, за якими як за відкритою книгою можна вивчати зміни клімату на планеті, еволюцію флори і фауни, закономірності формування корисних копалин. І навіть прогнозувати землетруси.
Доцент кафедри екології Денис Зорін розробив тривимірну ландшафтно-архітектурну модель майбутнього міжнародного туристичного центру.
А поки що в геологічному музеї університету відкривають інтерактивну експозицію, присвячену феномену унікального прикарпатського села.
До речі. Саме зі старунського озокериту виготовлено матеріал цизерин, яким ізолювали перший трансатлантичний телефонний кабель, що через океанське дно з’єднав Європу з Америкою.
за матеріалами Урядового кур'єру
