Як відомо, Великдень накопичив багато традицій, деякі з яких не мають нічого спільного з християнством, а походять із народних звичаїв.
Молодь з різних куточків Прикарпаття розповіла Фіртці, яких незвичних традицій святкування Пасхи вони дотримуються.
Христина П’ятнюк, з Верховини
Я відвідую православну церкву, однак деякі традиції, яких я дотримуюсь, можуть видатися язичницькими. Наприклад, у Верховині досить популярною є традиція “Гріти діда”. У Страсну середу діти ходять під будинки та тричі кажуть “Гріти діда”, а їм за це дають солодощі.
У Велику п’ятницю ж заведено закривати всі дзеркала у домі аж до неділі, поки не принесуть освячену їжу. До речі, першим до хати після освячення кошика має зайти чоловік, адже він, як заведено вважати, основоположник життя.
А перед тим, як щось з'їсти з кошика, потрібно нагодувати усіх свійських тварин. Не менш цікавим фактом є те, що сім’ї, де більше ніж троє дітей, мають випікати пасочки самостійно. Згодом же паски мають стояти на столі до 40 днів.
Саша (Elsi Кобзар), з Калуша
Буду відверта, не всіх традицій дотримується наша сім‘я. Ми вважаємо, найважливіше, щоб діти знали про Бога, щиро молилася і дотримувалась того, що пише у писанні. Перед кожним церковним святом ми читаємо дочці Біблію із відповідним місцем писання. Таким чином пояснюємо, чому святкують те чи інше свято.
Наша молода сім'я відвідує харизматичну християнську церкву. Тому наше бачення щодо традиційного святкування трохи інше. Підготовка до Пасхи для нас це не тільки наповнення кошика та розпис яєць, а насамперед усвідомлення того, що наші гріхи прощені.
Час від часу ми із родиною відвідуємо греко-католицьку церкву, дотримуючись усіх традицій. Ближче до Пасхальної неділі починаємо готувати кошик. Обираємо, що покласти в нього, декоруємо пасхальні яйця. Аби доньці було цікаво, ми вибираємо кілька методів декорування писанок. Наприклад, виварюємо яйця у чаї каркаде чи розмальовуємо фарбами у різний спосіб, за допомогою сухих серветок чи навіть рису.
Якщо є можливість випікаємо пасочку, якщо ні - то купуємо. У переддень Великодня ми складаємо всі продукти в кошик, а вже зранку йдемо до церкви цілою родиною. Після служби в церкві ми проводимо час разом - йдемо або в ресторан, або додому, і нарешті їмо посвячені продукти з кошика.
Юлія Мельничук, з Івано-Франківська
У моєму ранньому дитинстві ми з сім’єю мали доволі звичне святкування: ходили в церкву в суботу ввечері, зранку до нас приходили родичі й ми разом снідали свяченою їжею, а у понеділок їздили на кладовище. Ніхто з моїх родичів не розумів значення цієї події.
Це була можливість черговий раз зібратись разом з рідними та смачно поїсти, але після 17 років Великдень набув для мене важливого значення. Тепер для мене Пасха — це Ісус, який пішов заради мене на хрест, що є найбільшим проявом любові у світі.
Якщо говорити про традиції, то тиждень перед Воскресінням я роздумую над останніми главами Євангелій, бо саме там описано події того часу. Також щороку я читаю книгу Макса Лукадо «Він вибрав цвяхи», щоб більше сконцентрувати увагу над подією, яка вплинула на все людство.
Я йду в церкву у неділю зранку, там ми з друзями читаємо Біблію, молимось та прославляємо Бога піснями, наприклад, піснею "Це наш Бог" Room For More, а потім збираємось у когось за обідом. Я думаю, Великдень завжди був нашою надією, а зараз так тим більше.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Церковне свято 25 квітня: прикмети погоди і головні заборони
На Прикарпатті долучилися до всеєвропейської молитви за жертви війни та пандемії (ФОТО/ВІДЕО)
Молитовний павільйон хочуть збудувати в Крилосі
Івано-Франківська міська рада закликала парафіян Московського патріархату до єднання з ПЦУ
Працюють на старовинних верстатах: на Гуцульщині виготовляють основи під маскувальні сітки (ФОТО)
