Вчора, 19 жовтня, депутати Івано-Франківської обласної ради провели виїзне засідання у Коломийському районі. Цього разу воно стосувалось освіти. Спочатку обранці оглянули освітні заклади району.
Першою зупинкою став Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій. Депутатам розповіли про роботу закладу та показали оновлені кабінети, зокрема три електромонтажні майстерні. Сучасне оснащення дає можливість ліцеїстам адаптовуватися до умов роботи на виробництві.
Директор закладу Петро Іванків зазначив, що у ліцеї вивчають енергетичні технології. Тут готують спеціалістів-енергетиків, газозварювальників, а також кухарів.
Далі прикарпатські депутати відвідали Нижньовербізьку загальноосвітнью школу I-III ступенів. Депутатам показали оновленні перші класи, які облаштовані за стандартами Нової української школи. Першачки влаштували у класах благодійний ярмарок солодощів. Дехто з обранців вирішив «поярмаркувати», придбавши яблуко за 200 гривень.
Загалом у цьому закладі навчаються 380 дітей, школа налічує 19 класів.
Директор школи Лариса Стефурак наголосила на першочергових потребах. За словами жінки, будівля була довгобудом протягом 25 років. Відтак, тут необхідні зміни: заміна перекриття даху, ремонт фасаду та спортзалу.
Останнім закладом для відвідин стала Печеніжинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат. Тут навчається майже сотня дітей з інтелектуальними вадами. Діти вивчають традиційні освітні предмети максимум до програми 7 класу. Натомість акцент в інтернаті ставлять на чотирьох авторських професійних програмах, щоб вихованці набули практичних навичок та вміннь, які знадобляться в подальшому житті та дадуть можливість заробляти власною працею.
Зокрема, учнів навчають килимарства, столярства, будівельної справи, а також взуттєвої та швейної справи. Усе, що учні шиють на уроці - носові хустинки, піжами, халати, фартухи вони використовують самі. Дівчата власноруч шиють собі випускні сукні, а хлопці – штани та жилетки.
Також у закладі функціонує майстерня взуттєвої справи, де учнів навчають ремонтувати власне взуття.
Другу половину дня вихованці, згідно з авторською методикою директора та вчителів, вчаться прати особисті речі, доглядати за житлом та територією закладу. Директор закладу Жанна Ковалюк, наголошує, головне завдання школи-інтернату – соціалізація, підготовка учнів до самостійного життя.
«Ми робимо все для себе, а не так, щоб побавитися», – каже Жанна Ковалюк.
Після об'їздів голова обласної ради Олександр Сич поділився з журналістами враженнями від побаченого. За його словами, окрім хороших моментів є те, на що потрібно звертати увагу саме депутатам.
«Щодо Отинійського ліцею, то зразу видно, на якому високому професійному рівні організовано навчання. Цей заклад один із кращих в Україні. Цінним є перебування на території Нижньовербізької школи. З одного боку ми побачили, як проводиться концепція Нової української школи: який клас, як дітки сидять, які меблі. Вже видно, що все не так тоталізовано, дисципліновано, як це було у радянські часи. Діти більш вільно себе почувають, сидять не рядочком, а окремими групками. Одночасно ми побачили нашу реальну Нову українську школу – велике приміщення, збудоване за дуже навороченим проектом. Не пройшло й 15 років, а фасад та дах вже не у дуже доброму стані», - відмітив очільник облради.
За словами Олександра Сича Печеніжинська спеціалізована школа-інтернат - один з кращих закладів в області, а тому їй намагатимуться «зберегти життя» якомога довше. В концепції реформування інтернатних закладів цю школу реформуватимуть в останню чергу.
«Тут видно, як дітей готують до життя, адже це діти з інтелектуальними вадами. Їх вчать не стільки читати та писати, але й давати собі раду у житті – як зашити одяг, як ремонтувати взуття, як змайструвати щось з дерева, зробити лавочку, виткати килимок. Це реальна підготовка до життя тих дітей, які, на жаль, зазнали кривди від природи, від суспільства», - відмітив Олександр Сич.
Після перерви депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спершу підтримали звернення обласної ради щодо невідкладного розгляду питання про прийняття до громадянства України бійця-добровольця антитерористичної операції Мераба Концелідзе. Нагадаємо, чоловік живе на Калущині понад 10 років, три з них намагається отримати громадянство, проте з розв'язанням цього питання затягують.
Далі обранці заслухали низку освітніх питань. Традиційно обговорили наболілу тему виплати заробітної плати бюджетникам. Зокрема, щоб уникнути кредиторської заборгованості та зростання соціальної напруги підтримали звернення облради про виділення додаткових 290,6 мільйона з держбюджету.
Як йдеться у рішенні найбільше потерпають заклади Богородчанського, Верховинського, Косівського, Тлумацького, Рогатинського, Коломийського районів, де за рахунок вересневих призначень частково погашено заробітну плату за червень-липень 2018 року.
Ще 300 мільйонів обранці вирішили попросити на проекти прикордонного співробітництва.
Зрештою обговорили впровадження концепції Нової української школи на Прикарпатті та заслухали інформацію про функціонування загальної середньої освіти області.
Зокрема, директор Департаменту освіти Віктор Кімакович відмітив значне зменшення кількості учнів, тоді як кількість педагогів фактично не змінилась.
Як проблемне питання відзначили функціонування малокомплектних шкіл у селах. Головний освітянин області зазначив, за 18 років кількість учнів зменшилась приблизно на 70 тисяч (понад 222 тисячі у 2000 році проти 156 тисяч у 2018). При цьому, кількість вчителів у 2000-ому налічувала понад 19 тисяч, а тепер - 18 тис. 600.
За його словами, це велике фінансове навантаження на районні та місцеві бюджети. Адже, виплачувати комусь зарплату лише за те, що він сидить на посаді - неправильно.
Проте чиновники констатували, що ця проблема не тільки обласна, а й всеукраїнська.
Також обранці обговорили тему реформування інтернатів. За словами Віктора Кімаковича, на Івано-Франківщині функціонують 18 інтернатних закладів обласного підпорядкування, в яких навчаються 2179 учнів. Втім за концепцією Міністерства освіти більшість з цих дітей невдовзі підуть у загальноосвітні школи. А тому вже зараз необхідно думати, як підготувати до цього дітей, навчальні заклади, та самих педагогів.
Крім цього депутати розглянули питання щодо передачі у користування земельних ділянок з метою геологічного вивчення та з подальшим видобуванням компаніям "ДІСАНС" та "Кердін Груп", а також акціонерному товариству "Укргазвидобування". Останнє отримало дозвіл прикарпатських обранців, а іншим двом відмовили.
Нагадаємо, голова облради Олександр Сич ще на президії заявив, що складається враження, наче хтось в області спеціально підказує, в який час варто надсилати звернення щодо надр. Мовляв, це робиться спеціально, підганяючи під законні акти, таким чином, щоб наступала мовчазна згода.
Згідно з постановою Кабміну Державна служба геології та надр України, яка надсилає в регіони подання про погодження спеціальних дозволів на користування надрами, тепер може самостійно надати такий дозвіл, якщо до встановленого нею терміну (45 днів) відповідна обласна рада не прийняла іншого рішення.
На сесії очільник облради доручив Управлінню екології розробити звернення до Кабміну щодо протизаконності цієї постанови.
"Я вважаю, таке внесення змін до підзаконного акту незаконним. Не можуть вони нас зобов’язати проводити сесії кожні 45 днів чи ще частіше. Це намагання усунути облради від прийняття рішень. Мені здається, що в області сидить "розвідник" Держгеонадр і доповідає, коли відбулася сесія, тоді вони наступного дня присилають подання на дозвіл", - зазначив Олександр Сич.
Якщо ж реакції Кабміну не дочекаються - в Івано-Франківській облраді готові судитися.
