В останні дні український сегмент інтернету заполонили меми та коментарі щодо кримінальної відповідальності «за зберігання дров», нібито згідно нещодавно прийнятого Верховною Радою України Закону (№9665) щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини.
З цього приводу Фіртка звернулася за коментарем до народного депутата від 84-го виборчого округу Ігоря Фріса.
фото: Facebook/Ігор Фріс
«Кілька тижнів тому була істерія, що українцям заборонили збирати ягоди та гриби. Минуло… Не зайшло… Тепер пішла тема дров.
До мене звертаються навіть фахові юристи — що це ви за такий закон прийняли «про дрова», як таке можливе? Питаю — ви читали закон? Кажуть – ні, але ж в Телеграмі все написано!
Всі коментують, навіть ті, хто ніколи в житті не палив дровами і не буде цього робити. Коментують навіть не дивлячись на те, що аналогічна норма в Кримінальному Кодексі існує з 2017-го року (до речі, норма про «ягоди і гриби» — також не нова, вона і раніше була в нашому законодавстві).
Чинна стаття 246 КК ще з 2017-го року встановлює кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Такі дії вже зараз можуть каратися від штрафу до позбавлення волі», — розповідає Ігор Фріс.
Довідково.
Термін «істотна шкода». Згідно ст. 364 Кримінального кодексу України шкода визнається істотною за умови, що вона в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку.
Таким чином у 2024 році розмір податкової соціальної пільги становить 1 514 гривень.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум становить 1 514 гривень. В інших випадках неоподаткований мінімум становить 17 гривень.
Ігор Фріс продовжує:
«Пиляють ліс без документів. Ночами возять фурами. Склади забиті деревиною без документів. Всі кажуть — захищайте ліси від незаконних вирубок! Приймаємо закон — є ліс без документів, — кримінал. Мільйон постів, що «хочуть нас всіх «за дрова» посадити в тюрму!». В законі навіть немає визначення — що таке деревина, що таке дрова, чагарники чи інше.
Прийнятий Верховною Радою закон — про тих, хто лісовозами незаконно вирубаний ліс везуть, зберігають, продають. Але комусь головне вміти змінити акценти, — щоб «лісовози» не постраждали і пиляти далі?
Кому вигідно розхитувати і переключати увагу із тих, хто незаконно вирубує ліси та реалізує деревину, на тих, хто опалює помешкання дровами? В першу чергу якраз тим, хто незаконно і вирубує ліси.
Але тему підхоплюють і певні «опозиційні» політичні сили, які мають відповідні ресурси, які вміють професійно маніпулювати суспільною думкою. Вони підхоплюють тему, щоб ще більше збурити суспільство, придумують історії про те, що от бабця, яка має на подвір’ї зрубану на дрова стару грушку, «піде в тюрму на сім років».
Нічого цього в законопроєкті немає! Більше того, закон від 2017 року має аналогічне застосування, вже зараз встановлює відповідальність, адміністративну чи кримінальну, за незаконно зрубане навіть одне дерево, але ніхто ж не сидить в тюрмі «за дрова»?
Ще одне. В середньому домогосподарство використовує для опалення до 10 кубометрів дров. Зараз в лісгоспах ціна за кубометр складає 1 000 гривень, тобто навіть простий розрахунок демонструє, що жодних ризиків для домогосподарств закон не несе, оскільки жодної мови про якусь відповідальність в законі немає », — міркує Ігор Фріс.
Нардеп переконаний, що цей закон скерований не на домогосподарства, а саме на тих, хто під виглядом «дров» без документів продає ділову деревину в великих об’ємах, хто незаконно вирубує наші ліси.
«Але дехто вміє все перекрутити і поставити з ніг на голову, керуючись своїми «економічними» (тобто кримінальними) або «політичними» цілями.
І мова йде навіть не про неправильне трактування закону, а про відверту неправду і маніпуляцію, яку легко підхоплює суспільство», — резюмує Фріс.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також: