На Рогатинщині занепадає садиба Рея (ФОТО/ВІДЕО)

На Рогатинщині понад десятиліття не можуть вирішити долю архітектурної пам’ятки національного значення кінця ХІХ століття – садиби Рея.

Палацова споруда в еклектичному стилі занепадає через відсутність фінансування, пише Фіртка з посиланням на Суспільне Карпати.

Десять років палац намагалася привести до ладу Українська православна церква Київського патріархату. Зрештою, у 2008-му році архітектурну пам’ятку національного значення продали з аукціону приватному підприємцю.

Станом на сьогодні, будівля, зведення якої завершили у 1882-му році, та прилеглі території занедбані та захаращені, а ставки висохли.

Споруду, яку звів львівський архітектор Юліан Захаревич, за часів радянської влади використовували як свинарник. У 1955-му році в будівлі розташувалася психіатрична лікарня. Згодом нею користувалися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу, потім там був жіночий монастир.

У 1996-му році палац передали у користування Православній церкві Київського патріархату, а у 2005-му – у його власність. За три роки його продали у приватні руки.

Володимир Марунчак народився і виріс у селі Приозерне (раніше – Псари). Змалку бігав у садибу на екскурсії. Пригадує, що на подвір’ї ріс старовинний платан. Дерева вже кілька років немає.

Володимир каже, у 2008-2009 роках до села приїжджав нащадок роду Реїв.

"Приїжджав сюди Марцель Рей – праправнук того Рея, що тут проживав. Він хотів тут зробити центр міжнародних зв’язків діаспори. Я вважаю, що то була б перспектива для всього району. Але з якихось певних причин не змогли віддати. Але й він не хотів, щоб віддали. Хотів спільно із сільською чи районною адміністрацією зробити такий центр міжнародних зв’язків", - розповідає голова Дегівської сільської ради Володимир Марунчак.

У 2010-му році в будівлі перекрили дах, який протікав. Не чіпали лише шпиль над вежею при парадному вході – там покрівля "рідна". Володимир каже, що серце болить дивитися на руйнацію такої величі. Чоловік обійшов державні установи з проханнями допомогти. Зрештою з’ясував, що будівлю викупив англієць, на ім'я Джеймс. З ним він і зустрівся у 2016-му.

"Він говорив, що до Євро-2012 хотів зробити тут готель міжнародного значення. Я його ще спитав: "Хто туди поїде, тут села?". А він пояснив, що в цьому місці, де сходяться Тернопільська, Івано-Франківська та Львівська області, якраз в центрі, то якщо буде нанесено на карті – то поїдуть. Я, в принципі, згідний з тим. Якщо зробити прекрасно та ще й в такому будинку, то поїдуть. Згодом він пояснював, що не встиг, бо в нього наче в п’яти країнах готельний бізнес. І він не встигав до Євро-2012, а потім закинув ту справу", - переповідає Володимир Марунчак.

Вціліла і в’їзна брама до маєтку нащадків Потоцьких. Щоправда, частина вежі вже завалилася. Решта приміщень теж руйнується. В’їзну арку замурували у 1970-му, адже планували встановити тут пам’ятник Леніну.

Начальник державного наукового-реставраційного управління області у 1993-2003 роках Василь Романець каже, що на початку незалежності домігся з колегами, аби будівлю залишила психіатрична лікарня. Були плани створити тут навчальний заклад. Зрештою, це рішення призвело до занепаду пам’ятки архітектури.

"На початку нашої незалежності ми, депутати обласної ради, радилися: "А давайте там для пластунів зробимо, щоб наше майбутнє там виховувати". Дуже страшно ми воювали. Мені доводилося навіть рахувати кількість психічних ліжок на область, і що вони не відповідають тим нормативам (як відомо, за Союзу їхню кількість перевищували). І таким чином, через сесію, ми добилися – лікарня звідти забралася. Це було великою моєю помилкою, бо поки була лікарня – хоч якось зберігалося", - пригадує Василь Романець.

Начальник обласного управління культури, національностей та релігій Володимир Федорак пояснює, що поки будівля у приватній власності, проводити будь-які роботи та втілювати проєкти влада не може. Пригадує, що ще у 2005-му році до управління культури і туризму зверталися жителі з проханням дозволити продаж будівлі. Область відмовила і направила лист до Мінкульту з проханням заборонити угоду. Будівлю все ж таки продали на аукціоні за 350 тисяч гривень, а власник і досі не підписав з управлінням необхідні документи.

"Станом на третє грудня 2020-го року до нас ніхто не звернувся з клопотанням укласти охоронний договір. А власник зобов’язаний це зробити відповідно до чинного законодавства. Ми давали відповіді-листи і в прокуратуру області. Ми давали відповідну інформацію в цьому році в Міністерство культури й інформаційної політики України. Позиція Івано-Франківської облдержадміністрації і фахівців охорони культурної спадщини – такі об’єкти треба рятувати. Але якщо він перебуває в приватній власності, а не у державній – цим мають займатися відповідні структури", - каже Федорак.

Виставити садибу Рея на аукціон зараз неможливо, тому що будівля перебуває в приватній власності фізичної особи. Водночас, голова благодійного фонду "Спадщина.UA" Ганна Гаврилів каже, що перемовини щодо продажу та облаштування будівлі й території тривають два місяці. Виникають складнощі через те, що теперішній власник будівлі перебуває за кордоном і не може зараз працювати в Україні з потенційними покупцями.

"Але власник згідний цей об’єкт продати комусь іншому, оскільки його плани, які він мав при купівлі, не справдилися. І зараз ми шукаємо покупця. Є потенційний – зараз ведуться переговори щодо ціни і обдумування, яким може бути застосування цього об’єкта, щоб він міг вижити і бути самоокупним", - розповідає Ганна Гаврилів.

За її словами, в України є два позитивні приклади, коли пам’ятки архітектури є приватною власністю. Це, зокрема, замок у Підгірцях (Стрийський район) та замок Радомисль на Київщині. Тут максимально зберегли вигляд споруд, які приносять зараз дохід.


Читайте також:

Зруйновані та оповиті легендами: як у Чернелиці дбають про костел та замок XVII століття (ФОТО/ВІДЕО)

Відновити і не нашкодити: прикарпатський реставратор розповів, як зберегти старовинні фасади


11.12.2020 2420
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3680
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2007
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2262
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5358
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21120
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3076

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

776

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

880

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1657

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1631
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15522
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8941
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4062
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

748
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

687
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4978
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4207
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4659 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

249
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

532
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1530
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1466