На вихідних, 19-21, серпня 2021 року на стадіонах "Гірка" та "Наука" міста Івано-Франківськ відбудуться матчі восьмого за ліком турніру з футболу "Меморіал Богдана Дебенка".
Про це інформує Фіртка з посиланням на Івано-Франківську обласну асоціацію футболу.
У цьогорічному турнірі візьмуть участь юні вихованці футбольної академії "Прикарпаття" Івано-Франківськ, "Вікторія-ліцей" Івано-Франківськ, СДЮСШОР "Прикарпаття-Збірна області", "Буковина" Чернівці, "Адреналін" Луцьк, ФК "Калуш", ФК "Минай", "Барса" Суми.
Вік учасників змагань 2008 року народження та молодші.
Урочисте відкриття змагань відбуватиметься 19 серпня о 14:00 годині на стадіоні "Гірка".
Пропонуємо вашій увазі календар турніру з футболу "Меморіал Богдана Дебенка-2021".
Додатково:
Богдан Федорович Дебенко народився 10 липня 1960 року в с.Вовчинець Івано-Франківської області.
Шанувальники футболу зі стажем добре пам’ятають талановитого нападника івано-франківського "Спартака", згодом "Прикарпаття". Свій шлях у великий футбол Богдан Дебенко розпочинав з івано-франківської ДЮСШ №2, де на нього звернув увагу тренер Д.Дзембрівський. З його допомогою форвард потрапив у Харківський спортінтернат.
Виступаючи в складі молодіжної збірної УРСР, Дебенко став бронзовим призером чемпіонату Центральної ради ДСТ "Спартак" 1977 року. В тому ж таки 1977 році молодого футболіста запросили грати за збірну області в товариській зустрічі з івано-франківським "Спартаком". Після цього й розпочався в кар’єрі форварда тривалий етап виступів за місцеву команду майстрів. "Здавалося моя мрія здійснилася", – зазначав Богдан в одному із інтерв’ю.
Але зміна тренерського складу, як це часто буває, нерідко змінює й життєві плани спортсменів. Провівши в "Спартаку" три сезони, Дебенко вступив до Тернопільського педінституту (факультет фізвиховання). Здобуваючи освіту, Богдан виступав за тернопільський "Буревісник". В його складі 1982 року став чемпіоном України серед вишів. Потім була армія, спортрота, звідки й знову потрапив до "Прикарпаття".
23-річний нападник практично одразу ж зайняв місце в основному складі команди, на довгих шість років закріпивши за собою улюблену "дев’ятку". У 1983-88 рр. Дебенко зіграв понад 160 матчів. Читачами обласної молодіжної газети він неодноразово визнавався гравцем місяця. Впродовж двох сезонів (1985-86 рр.) Богдан ставав найкращим бомбардиром команди - 14 і 10 голів відповідно.
У 1987-му здобув бронзові нагороди чемпіонату УРСР серед команд майстрів другої ліги. Загалом за час виступів у "Прикарпатті" Богдан Дебенко записав на свій рахунок 36 голів.
Впродовж усієї кар’єри футболісту пощастило працювати з багатьма талановитими тренерами. Залишивши "Прикарпаття" Дебенко хотів спробувати себе на тренерській роботі, застосувати на практиці знання, здобуті в педінституті, досвід, отриманий під час виступів на високому рівні.
Та вже незабаром Богдан Дебенко повернувся на футбольне поле. Після нетривалого перебування у одній з місцевих команд (до речі, форвард у 1979 та 1982 роках ставав чемпіоном області в складі івано-франківського "Локомотива") Юрій Дячук-Ставицький запросив гравця у щойно відроджені львівські "Карпати". Після сезону, проведеного у Львові, форвард за сімейними обставинами повернувся в рідний Івано-Франківськ. Сім’я, незважаючи на неймовірну любов до футболу, для гравця завжди була на першому місці. У 1989 році дружина подарувала йому другого сина. Виховувати двох малих дітей наодинці було неймовірно важко...
Він зайнявся тренерською діяльністю. Саме в цей час у ВПУ №21 створили футбольні спецгрупи, які згодом переросли в футбольний інтернат. З юнацькою командою "Автоливмаша" Богдан Дебенко неодноразово здобував звання чемпіона області. Свій високий фаховий рівень він підтвердив успішною роботою зі збірною командою Івано-Франківщини. Тренер дав дорогу у великий футбол багатьом відомим гравцям – І.Гогілю, О.Рипану, І.Зеленюку, Д.Гуменяку, В.Ларіну, Р.Шайбану.
Активні виступи у спорті, постійні фізичні навантаження не кращим чином відбились на здоров’ї спортсмена. Ще в Тернополі він травмував шийні хребці. Серйозного значення цьому, незважаючи на застереження, молодий, сповнений енергії спортсмен не надавав. Після нетривалого лікування він ще 12 років виступав на професійному рівні з властивою йому високою швидкістю та гольовим чуттям. Саме наслідки старої травми призвели до важкої хвороби, з якою ані вітчизняні, ані іноземні лікарі вдіяти нічого не змогли.
У 1997 році Богдан Дебенко залишив нас… Йому було лише 36. Здавалося б ще все життя попереду. Як, часто це буває, Господь забирає в нас найкраще. Для когось – кумира, для когось – батька, для когось – відданого друга, а для когось – просто хорошу людину, яка все життя віддала футболу. Богдан Дебенко запам’ятався шанувальникам футболу як непересічний форвард, що володів гольовим чуттям, точним ударом й майстерністю, яка не раз приносила перемогу команді та радість місцевим вболівальників.
"Не можу уявити собі, ким би я був поза футболом, – зізнався одного разу форвард, – мабуть, таки… футболістом".
Читайте також:
