Лише 11% українців ностальгують за розпадом СРСР, що є найнижчим показником за всю історію спостережень.
Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг», передає Фіртка.
Не жалкує за ним абсолютна більшість. Зокрема, 87% опитаних українців.
Водночас на Заході за розпадом СРСР ностальгують 4%. Не жалкують за ним 94% мешканців західних регіонів.
Так, повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією.
Наприкінці лютого 2022 року відбувся різкий перелом в ідеологічних поглядах українського суспільства щодо будь-яких маркерів пов’язаних із країною агресором. Відбулася «декомунізація» та «дерусифікація» суспільної думки.
Для порівняння: у росії за останні десять років зросла ностальгія за СРСР (з 2010 року з 55% до 63%). В Україні цей показник значно знизився (з 2010 року із 46% до 11%).
)/%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D1%96/%D0%A8%D0%90%D0%A0%D0%86%D0%9A%20-__-/image_2022-05-05_134107026.png)
Так, суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України: 81% підтримують, лише 10% — проти. З 2010 року показник підтримки зріс у 4 рази, з 2015 — вдвічі.
Богдан Хмельницький та Михайло Грушевський — українські історичні постаті, які однозначно позитивно (понад 90%) сприймаються в суспільстві.
Водночас за останні роки ставлення змінилось і до українських історичних постатей, навколо яких ще десятиліття тому точилися гострі дискусії в суспільстві.
Зокрема поступово покращувалося ставлення до Івана Мазепи (у 2012 — 44%, у 2022 — 76%), Симона Петлюри (у 2012 — 26%, у 2022 — 49%) та Степана Бандери (у 2012 — 22%, у 2022 — 74%).
Соціологи зазначають, що позитивне ставлення до ідеолога українського націоналізму переважає сьогодні й в південно-східних регіонах та серед тих, хто в побуті спілкується винятково російською мовою.
Довідково: опитування провели 27 квітня 2022 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
У ньому взяли участь 1 000 респондентів.
Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18+) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання.
У дослідженні не брали участі мешканці тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.
Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,1%.
Що було раніше?
24 лютого російський президент оголосив про початок операції проти України. О п'ятій годині ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України. Крім цього, відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій лінії кордону з росією та Білоруссю.
Відтак, в Україні після нападу російської федерації та обстрілів у регіонах ввели воєнний стан. Президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат.
До слова, цивільне населення закликають до організованого опору на тлі повідомлень про надходження колон російсько-окупаційних військ із півночі України.
Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Винен не лише путін. 84% українців звинувачують «простих росіян» у війні
День перемоги 9 травня для 44% мешканців західних областей є пережитком минулого
Більшість мешканців західних областей не готові віддавати Крим та Донбас
