Я не знаю про що цей допис…

Ми живемо у часи, коли всім і завжди катастрофічно бракує часу – від студента у велошоломі, який привіз замовлену піцу, до майновитого хлопаки зі спорткару. Бо хворіємо на однакове захворювання – не встигаю! На світі все менше людей, яким щастить виконати все, що розпланували. У потоках з недоробленого і недовиконаного нам так ніколи виринути, щоби поспілкуватися з рідними чи близькими, що настає момент, коли ми ту можливість втрачаємо назавжди.

Як правило, ми мчимо, поки не наступає, як кажуть психоаналітики, «ситуація гострого горя» - раптова смерть близької або рідної людини. Тільки це примушує зупинитися або хоч перевести подих.

Приятель розповів, що після смерті матері видалив з записника у мобільному  понад сотню нагадувань  на різні теми, на які планував порозмовляти з мамою. Інший товариш, відомий лікар-фахівець, зізнався, що після смерті батька півтора року плакав, що так і не знайшов часу заїхати до тата, поки він лежав хворий. Він забезпечував батьків, піклувався про них, але запланував приїхати до тата, коли він одужає. Відома співачка якось зізналася, що після смерті хресної у неї дуже часті напади суму, бо не може пробачити, що не відвідала її, поки та ще жила..

Важливо зазначити, що згадані випадки окреслюють не статистичний тиждень чи місяць. Йдеться про довгі роки. Зрештою, що там роки? Ми все життя кудись поспішаємо. То наш природній стан. Звикле середовище. А потім наступає вже згадана «ситуація гострого горя», коли приходить усвідомлення, як багато було не зроблено для людини, яка відійшла. І найбільше образа душить від того, що зробити було зовсім неважко.

Кілька років тому до мене серед ночі зателефонував товариш і спитав, чи можу я забрати його з Борисполя. Забезпечена людина, з бізнесом нехай не гігантським, але на трьох континентах. Що ж могло трапитися, що ця вічно зайнята людина, спілкуватися з якою можна виключно через мессенджери, бо він відповідає, коли звільнюється, і раптом у Борисполі, і серед ночі, а це значить, що вилітати мусів  раптово, інакше підібрав би собі зручніший рейс, та ще і просить привезти його.

Вже у Києві на квартирі розповів свою історію. Для мами у Львові він влаштував повний пансіон. З ремонтом квартири на її смак, з окремою кімнатою для гувернантки, у якій вона мешкала, щоби ближче до мами, з іншою кімнатою, де зібране медичне обладнання, яке потрібне для моніторингу та підтримування маминого здоров’я. Мама для нього була святою, тому для неї не шкодував нічого. Напередодні того приїзду йому приснилося, що до кабінету його офісу у Новому Йорку залетів лютий тато, який помер дуже давно, вирвав у нього з рук лептоп, кинув його на підлогу і почав кричати:

- Йоб твою мать, поки ти тут цокаєш, мама плаче, переживає, думає про тебе. А тобі ніколи не приходило у голові, що ти так вкорочуєш їй життя?

- Що я маю зробити? – Спитався він у тата.

Але тато крикнув, що довше йому тут бути не можна, а, коли почав на очах розчинятися, то знову крикнув:

- Думай, як маєш голову!

Я дуже довго не розумів смислу його сну. Поки не пережив власну «ситуацію гострого горя». Коли зателефонував до своєї мамулі. Я завжди набирав її мінімум три рази на день. Кілька коротких фраз - мамуля так просила. Телефонував, щоби не давати підстав її фантазіям вимальовувати різні апокаліптичні картини, що зі мною трапилося.

Того дня мамулька, як завжди, жартувала, розповіла, що готується сідати їсти. Потім, щоби уникнути корків, я пірнув у метро і, коли мчав на заплановану зустріч, до мене зателефонував брат, що мами більше немає. Почала їсти, відкинула голову назад і все. З того часу дуже шкодую, що так і не навчив мамулю користуватися планшетом. Вона переживала, що не буде вміти, а я не проявив впертість.

Між іншим, подорож згаданого вище товариша теж не дала результатів. Він побув біля мами майже місяць. Змінив на нову техніку, відвіз маму до Варшави на обстеження, а потім пояснив, що не може кинути працю і запропонував переїхати у будь-яку з його квартир у Новому Йорку, Сіднею або у Ризі. Мама відмовилася і через певну кількість років померла у своїй квартирі у Львові.

Я не знаю про що цей допис.

Розповім про все по порядку аби було зрозуміліше.

У ще доковідні часи я почав роботу над документальним фільмом про Марка Паславського. То був унікальний патріот з енциклопедичними знаннями, економіст від Бога і фаховий військовий, який закінчивши Вест Пойнт, будучи офіцером елітних військ США, пішов воювати за Україну рядовим і там загинув. Передбачається зйомка у трьох штатах Америки, де ріс, вчився і служив Марко. І возити знімальну групу мав мій майже однокусник Юрко, який давно кинув якір в Америці і непогано там прилаштувався. Майже, бо він був на курс молодший. Під час студентства ми жили душа в душу – могли однією килькою пляшку горілки закусити.

Але Ковід змінив всі плани. А після Ковіду у тих, хто готовий був профінсувати цей фільм, погіршали фінансові можливості. Зйомки відкладалися. А ми з Юрком стільки напланували. Щоби хоч якось втішити наші старечі душі, Юрко у Штатах придбав дві пляшки бурбону. Одну залишив у себе, а другу переслав мені. У якийсь момент мало відбутися застілля тисячоліття через Вайбер. Він мав наливати у Детройті, а я у Києві або Івано-Франківську. Але за рік, від коли у мене ця пляшка, ми так і не знайшли можливості зістикуватися. Чесно кажучи, ми того зістикування і не шукали, бо страшенно хотіли зустрітися наживо. А все інше – забавки дорослих вуйків, коли у них є час.

А зранку у неділю, що минула, до мене зателефонував зі Львова товариш і притишеним голосом спитав:

- А, що було в Юрка, що він помер?

Я кілька разів перепитував, про якого Юрка йдеться. Мені страшенно не хотілося вірити, що це саме про нього. Мені легше було припустити, що реальністю стала якась фантастика, але не вкладалося у голові, що помер саме той Юрко.

Але він таки помер…

Я неодмінно розкоркую цю пляшку з прекрасним бурбоном і наллю… щоби випити за упокій душі Юрка.

Люди, не шкодуйте часу на рідних і близьких – всієї роботи все одно не переробите, всіх грошей не заробите, а ми на цім світі не вічні.


09.11.2021 Ущенко Олег 11630
Коментарі ()

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2008
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

818
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

869
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

861 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2655 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1428

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

591

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

326

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

982

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1088
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1628
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1048
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

764
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

173
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14943
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7249
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

684
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

227
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

142
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

253
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

544
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

997