Податки, які збирають у громадах, а їх в Україні налічується близько півтори тисячі, є гарним індикатором розвитку та добробуту їхніх мешканців.
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка — 18%).
Понад 60% зібраних коштів від його адміністрування направляються в кошторис відповідної територіальної одиниці, а решта — в обласний та державний. Однак, не лише ПДФО наповнює місцеві бюджети. Їх також формують акцизи та десятки інших фіскальних зборів.
Аналіз ЕП доходів громад України показує, як війна змінила фінансову карту країни, пише Фіртка.
Як зазначають, порівняння рівня розвитку та добробуту з довоєнним 2021 роком стикається з кількома викликами. Передусім — у 2022-2023 роках спостерігалися значні викривлення в податкових надходженнях. Різке зростання ПДФО відбулося через збільшення чисельності військовослужбовців та підвищення їхнього матеріального забезпечення.
Утім, це зростання було нерівномірним: лише окремі громади, де розташовані військові частини, відчули збільшення бюджетних доходів, оскільки ПДФО сплачується за місцем реєстрації роботодавця, а не працівника. Це призвело до того, що кошториси деяких громад зросли у два-п'ять разів, і вони не завжди знали, як ефективно використати ці надлишкові кошти.
У четвертому кварталі 2023 року Верховна Рада забрала надлишковий "військовий" ПДФО в громад, спрямовуючи ці кошти безпосередньо до державного бюджету.
Другою проблемою для порівняння є інфляція та детінізація зарплат. Роботодавці збільшують зарплати вслід за зростанням цін, яке за цей час сягнуло 50%, а також, імовірно, частково детінізують зарплати через вимоги до бронювання працівників. Як відомо, умовами для цього є офіційне працевлаштування і мінімальна місячна зарплата від 20 тисяч грн.
.jpg)
Таким чином, сума податків громад в Івано-Франківській області за перші 3 квартали 2024 року складає 6,88 млрд грн. Той самий показник за 2021 рік складає 4,63 млрд грн.
Аналіз показує, що доходи більшості громад, розташованих недалеко від лінії фронту, не дуже відрізняються від решти країни. Наприклад, доходи Новопавлівської та Новомихайлівської громад, які межують з Донеччиною, зросли на понад 100%.
Основна причина — внутрішньо переміщені особи (ВПО). ПДФО, акцизи з пального та алкоголю є хорошим індикатором чисельності населення.
За розрахунками ЕП, до війни цей показник корелював з кількістю населення в громадах на 94%. Іншими словами, чим більші ці податкові надходження, тим більше населення, і чим більше населення, тим більше податків воно сплачує.
Таким чином, значне зростання податків, найімовірніше, свідчить про збільшення (або принаймні не зменшення) населення цих громад.
Частково це підтверджують у Міжнародній організації з міграції (МОМ). За її даними, з початку великої війни й до серпня 2024 року Дніпропетровська область втратила 144 тисяч осіб, проте прийняла 455 тисяч ВПО. Цей регіон приймає найбільшу кількість переселенців з Донеччини.
.jpg)
На більше, ніж 100% зросла Переріслянська громада — 381%, Дзвиняцька — 138%, Угринівська — 123%, Старобогородчанська — 112%.
На понад 50%: Яблунівська — 97%, Дубовецька — 94%, Поляницька — 94%, Обертинська — 88%, Верхнянська — 87%, Єзупільська — 86%, Отинійська — 84%, Кутська — 83%, Рожнвська — 82%, Букачівська — 80%, Ланчинська — 78%, Більшівцівська — 76%, Заболотівська — 74%, Новицька — 73%, Гвіздецька — 73%, Спаська — 71%, Матеївецька — 67%, Печеніжинська — 66%, Пʼядицька — 66%, Городенківська — 65%, Пасічнянська — 65%, Войнилівська — 64%, Зеленська — 64%, Тисменицька — 64%, Перегінська — 62%, Дубівська — 62%, Коршівська — 62%, Білоберізька — 60%, Олешанська — 60%, Солотвинська — 59%, Ямницька — 58%, Брошнів-Осадська — 58%, Рогатинська — 57%, Витвицька — 56%, Косівська — 53%, Івано-Франківська — 52%, Богородчанська — 52%, Надвірнянська — 51%, Верховинська — 50%.
На менш, ніж 50% зросли: Загвіздянська — 49%, Нижньовербізька — 49%, Тлумацька — 48%, Ворохтянська — 48%, Долинська — 48%, Тлумацька — 48%, Снятинська — 46%, Підгайчиківська — 45%, Галицька — 44%, Яремчанська — 44%, Космацька — 41%, Вигодська — 40%, Делятинська — 35%, Лисецька — 34%, Рожнятівська — 32%, Коломийська — 26%, Болехівська — 24%, Бурштинська — 17%, Калуська — 12%.
Так, більшість громад Івано-Франківщини збільшила кількість податкових доходів на понад 50 відсотків.
Хоча зростання або зменшення власних податкових надходжень є гарним показником економічної активності і населеності громад, це не завжди корелює з реальними фінансовими спроможностями.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
Відомо, скільки керівників прокуратур Івано-Франківської області отримують пенсії за інвалідністю
