50 відтінків української літератури: книжковий огляд від Фіртки

Остап Микитюк

Не минуло й пів року як знову мій фокус змістився на сучасну вітчизняну літературу! А тут, ой-вей, скільки всього, що очі мимоволі починають розбігатися, бо не знаєш з чого почати. Та все ж, я взяв себе в руки і у сьогоднішній добірці ми з «Фірткою» розповімо вам про книжки українських авторів та авторок на яких вартує звернути увагу, якщо ви досі цього чомусь не зробили.


Налаштовуйтесь, ми починаємо:

Почну звісно з найновішої книжки гуру українських історичних детективів Юрія Винничука. Це роман «Вілла Деккера», що з’явився у видавництві «Фабула» буквально на тижні. Традиційно завдяки пану Юрію ми потрапляємо до Львова. На дворі серпень 1939 року. У місті за одну ніч сталося кілька кривавих подій. На одному з кінців міста було знайдено задушену, без очей та з цинамоновими опіками молоду танцівницю, а на іншому у згорілого у власному домі місцевого адвоката з коханкою. Між цими подіями на перший погляд немає нічого спільного. Та у вирі хитросплетінь та інтриг опиняються двоє друзів — репортер Марко Крилович  та комісар поліції Роман Обух.

Чоловіки починають розслідувати ці загадкові справи. В ході розслідування Марка спершу наймає місцевий контрабанист, потім віцеконсул совєтського консуляту, а тоді на «арені» з’являються справжні шпигуни й шпигунки. Усі мають на меті знайти загадкові плівки Деккера і його самого. Марко долею випадку зі звичайного репортера і бонвіана перетворюється у львівського Джеймса Бонда, метою якого не тільки розплутати ці справи, але й залишитись живим…


Продовжуючи тему не зміг не розповісти про психологічний трилер молодої української письменниці Поліни Кулакової«Дівчина, яку ми вбили», видавництво «Дім Химер». Це третя з чотирьох у її творчому доробку. І… це справді трилер від якого виступають сироти на шкірі. Після її попереднього роману «Корсо», який мені відверто здався слабкий після дебютного трилера «Я пам’ятатиму твоє обличчя» я вражений до глибини душі.

Історія починається в Івано-Франківську у 1998 році. Одного жаркого дня компанія друзів вирішила пострибати через багаття біля річки за містом, потім до них приєдналась, для якої усе закінчилось швидкою допомогою і моргом. Невинна забавка перетворилась у гнітючу смерть юною дівчинки Ліди. 17 років по тому до хлопців прийде розплата за скоєне. Усе почнеться з вилазки на риболовлю старих друзів, які встигли забути той жахливий день. Але забули не усі.

Згодом як у культовому романі Агати Крісті «І не лишилось жодного» (у народі «10 негренят») кожного з п’яти хлопців наздожене карма. Знімаю кашкет перед Поліною, вона зуміла створити не тільки цікаву локальну історію, не тільки смачний трилер, але й зачепила й розкрила у романі людські вади і слабкості, я часто ми не помічаємо у собі. Цю книжку потрібно читати залпом, адже крім цікавого заплутаного сюжету вона ще й доволі динамічна.


Наступною книжкою я обрав, стала книга з несподіваною назвою «Морг» авторства засновника і редактора всеукраїнського соціально медіа «Бабель» Євгена Спіріна, видавництво «Люта справа». Але, так було не завжди. У юності Євген Спірін жив у Луганську, в простій пролетарській сім’ї, його батько працював у морзі. За збігом обставин і життєвих примх Євгену також довелося попрацювати у такій «романтичній» обстановці.

Книга переносить нас у Луганськ за кілька років до подій 2014-го. І…автор відразу занурює нас у жорстоку реальність, яка панувала там до вторгнення російських військ — алкоголізм, наркоманія, безробіття, злидні й неможливість для молоді вивчитись і стати кимось. Ця книжка показує нам, що відбувається з людьми які стали заручниками обставин.

«Морг» Євгена Спіріна акцентує на його особистих переживаннях, дорослішанні, бажанні вирватись з цього уробороса. На сторінках цієї ексцентричної книжки змішані чорний гумор, лікарські байки, безглузді смерті й, на жаль, безглузде життя людини. А потім… у місто приходить війна.


А завершу добірку особливою для мене книжкою в доробку письменника Андрія Любки — збірка короткої прози «Кімната для печалі», видавництво «Meridian Czernowitz». Під аскетичною обкладинкою цієї книжки заховано 11 абсолютно не пов’язаних між собою оповідань. Андрій зумисне не сплітає їх у одне полотно, не дозволяє персонажам кочувати між ними, він заковує кожну історію  у свою досконалу рамку, зі своїм початком і кінцем, лаконічно й довершено.

Єдине, що поєднує усі ці 11 історій це голос автора і дух самотності. Герої книжки переживають сум’яття, жаль, біль, безвихідь, самотність, нерозуміння і змушені впускати у себе їх цілком і повністю. Ось ми спостерігаємо за малим Андрійком у школі, який мріє втекти світ за очі, ось ми бачимо як чоловік тікає від свого минулого у рятівне паломництво автостопом, помічаємо як хлопець з бургером запримітив дівчину у хіджабі навпроти біля фонтану у Варшаві й він ще не знає, що вона змінить його життя і розіб’є йому серце…І так далі, так далі, так далі…

Уперше я прочитав цю книжку в далекому 2015 році коли вона була ще рукописом, а мені пощасливилось стати бета-рідером Андрія. Я настільки був зачарований тією версією, що згодом як вона вийшла прочитав її знову. І відтоді хоча б раз в рік я витягую її з поміж інших книг і смакую якесь із оповідань. Якби мене попросили порівняти цю книгу з алкоголем, я б обрав добрий чорний ром, який потрібно насолоджуватись повільно і маленькими ковтками.


Доброї вам літератури друзі. Обирайте книжки серцем. І до нових зустрічей


11.04.2021 2762
Коментарі ()

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

402
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1624
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1393
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1308
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1228
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7351

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

392

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

516

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

751

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1784
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

159
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1227
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

722
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

168
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1394
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

986
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1540 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

349
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

446
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1192
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1483
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

980