На Болехівщину у відпустку приїхав солдат

 

 

26-річний боєць АТО Роман Квецко із села Підбереж Болехівської міської ради, який у складі 95-ї Аеромобільної бригади перебував у зоні АТО, себе героєм не вважає. Він безпосередньо воював за Слов’янськ, перебуваючи без ротації в зоні АТО майже пів року.

Голові благодійного Фонду «Бойківська бартка» Василю Бартківу, під час перебування в зоні АТО, вдалося домовитися із керівництвом бригади про 10-денну відпустку для прикарпатця. Під час відпустки ми поспілкуватися з Романом про його службу, ситуацію на сході, власні переживання, переживання рідних і бандерівський дух.

 

Романе, як ви потрапили у зону АТО?

У зону АТО попав «миттєво». Працював на городі, коли за мною приїхали із воєнкомату і вручили повістку. На повістці було написано, щоб негайно з’явитися у воєнкомат. Мав 15 хвилин на збори і поїхав. У той же день пройшов медкомісію в Івано-Франківську і вночі нас 34 хлопців відправили у Житомир. У Житомирі потрапили у розположення 95-ї аеромобільної бригади. Це було 27 березня. А вже 8 або 9 квітня ми виїхали у Херсонську область, село Партизанське. Потім переїхали Добропільський район. Як правило через три тижні ми змінювали місце дислокації. Були і біля гори Карачун. А після вже у Слов’янську. Ось так. Якби не Василь Павлович Бартків, я й не знаю чи потрапив би у відпустку. Ротації у нас практично немає, усі постійно на службі.

 

Як рідні сприйняли вашу мобілізацію?

Звичайно, що переживали. Усе відбулося дуже спонтанно. Мене забрали лише одного із села. Також був ще один доброволець і усе...

 

Напевно маєте якусь особливу спеціальність, що мобілізували саме вас?

Ні, за той рік, що служив свого часу в армії, то яка там може бути спеціальність. Служив я у Львові. Був водієм-гранатометником в інженерно-саперній роті в аеромобільних військах. Зараз я працюю на польовому вузлі зв’язку.

 

ЗМІ передають різнопланову інформацію із зони АТО. Що ж там насправді відбувається?

Після зачистки, людей практично не було. Де-не-де люди літнього віку. Зараз вже людей стає більше, вони вже із нами спілкуються.

 

Як до вас узагалі ставляться місцеві?

Спочатку нас боялися, боялися підходити, адже ми усі зі зброєю. А зараз уже ситуація покращується. З нами уже спілкуються. Розповідають про те, що населення повертається. У Слов'янську зараз так ніби війни і не було – спокійно. Звичайно, декуди ще лунають попереджувальні постріли. Є Нацгвардія. А місцеві чоловіки, які б мали захищати свої домівки, просто відпочивають, п’ють пиво...

Але агресії до нас немає. Підходять, вітаються. Напевно ,вони зрозуміли, що зробили помилку, коли пішли не за тими.

 

Хто вам там протистоїть: чеченці, росіяни, місцеве населення?

Більшість казали, що чеченці. Ті з місцевих, що кричали за Росію, зараз в Росії. Вони чекали допомоги звідти, але не дочекалися.

 

Як там наші солдати, офіцери, про що говорять? Яка атмосфера в бригаді?

Усі хочуть додому, але ніхто не відказується від виконання завдань. Ми для того там і є. До нас мало доходить інформації, але це, напевно, і добре. Всі ж телефони прослуховуються.

Ми всі люди прості. Атмосфера у нас дружня, дух бойовий. Якщо посилки приїжджають, то ділимося, бо незавжди усім передають.

 

Скільки у вашій частині є прикарпацтів? Якесь земляцтво між вами є?

Нас там 34, тобто ті, що нас разом відправили у Житомир тоді. Просто ми у різних підрозділах зараз. Зі мною є п'ятеро. Звичайно, що дружимо. Війна здружила усіх.

 

Можливо вас там вважають «окремою кастою»  бандерівців, з Західної України?. Якесь окреме ставлення до вас є?

Там усі одинакові. Зразу сміялися, жартували щодо «бандерівців». Звичайно, вони трохи більше російською розмовляють. Але ми українці усі і прекрасно розуміємо одні одних.

 

Вам доводилося стріляти в людей?

Ні. Зараз трохи інша війна, ніж в фільмах. Стріляють більше артилеристи, авіація, «гради», а ще – снайпери. А прямий контакт зараз рідко буває. Зараз «щось» прилетіти може зовсім неспордівано, навіть якщо здається, що ворог десь далеко. Я служу при штабі, але доводилося йти в розвідку, в секрети. Ночувати в секретах. Там бачили і ворога, танки поряд їздили, але наше завдання було - рзвідка, тобто себе проявляти не можна…

 

Як зараз у вас ситуація із матеріально-техінчним забезпеченням, харчуванням?

Коли їхали на схід, то було дуже складно. Машини не всі їхали, ремонтували. Люди по дорозі допомагали, давали гроші, викликали нам сервіс.

Зараз вже краще. Усі вже маємо бронежилети, кевларові каски, бо спочатку одягнули нас у старі рядянські каски.

Щодо харчування, то, наприклад, у Херсонській області багато допомагало місцеве населення: приносили картоплю ,закрутки. Дальше – чим раз, тим було гірше. Хоча можна і самих людей зрозуміти, вони зараз усе на армію віддають. Зараз привозять багато благодійники.

 

У вас є якась взаємодія із батальйьонами Нацгвардії?

Якщо вони недалеко, то звязуємося по рації.

 

Як провели відупстку?

Коли приїхав, то зібралися усі рідні, дружина, трирічна донечка. Донечка зараз від мене вже не відходить ні на крок. Їй зразу казали, що я на роботі. Зараз вона вже сама каже, що тата забрали «чужі вуйки», то ж я десь вихожу на вулицю – і вона за мною, боїться що тата знов заберуть…. Вона змалечку часто була зі мною, дружина їздила на сесії…

 

У вас закінчується відпустка, із яким настроєм повертаєтеся?

Повертатися потрібно. Варіантів інших немає. Звичайно, що побувавши вже вдома, важко залишити дружину, дитину, бо знаєш, куди йдеш. Але потрібно. Правда, трохи не справедливо , що західна і центральна Україна там воює, а місцевих дуже мало…

 


23.08.2014 1623 0
Коментарі (0)

25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

340
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

1653 3
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

1843 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

2670
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2395 2
15.05.2025
Вікторія Матіїв

Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.

7634

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

405

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1110

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1182

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1970
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

345
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

723
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

968
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43472
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3155
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1000
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

2015
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35218 1
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

343
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

557
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

697
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

1024