З’їзд «гайдамаків» на саме Різдво

Станиславів (тепер Івано-Франківськ) на початку січня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.

 

На саме Різдво 1908 року в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) зібрався велелюдний з’їзд Русько-Української радикальної партії, яких у той час поляки обзивали «гайдамаками» через виразне обстоювання інтересів українського селянства. Як повідомляв Kurjer Stanisławowski, у залі місцевого ресторатора Седельмайєра (містився на території зруйнованої 10 років тому пивоварні на теперішній вулиці Новгородській) упродовж двох днів відбувалися збори, до яких долучилося близько 700 учасників, «серед яких переважали руські [себто, українські. – Z] селяни».

 

Броварня Седельмаєра

 

Треба зауважити, що перші установчі збори українських радикалів у червні 1892 року також відбувались у Станиславові. Спершу засновники партії Іван Франко та Михайло Павлик також планували провести їх у ресторації згаданого Седельмайєра, але через заборону міської влади їм довелося перенести зібрання до лазні на вулиці Фердинанда (тепер вулиця Низова). До речі, в цьому приміщенні донині діє єдина в Івано-Франківську громадська лазня, щоправда, жодні політики там уже не збираються – принаймні публічно.

 

 

У 1908 році з’їзд радикалів минувся без жодних ексцесів. Як інформувала газета, на зборах були присутні: посол до австрійського парламенту Левко Бачинський, який розповідав про суть виборчої реформи 1907 року, засновник галицьких «Січей» Кирило Трильовський, який відзвітувався про свою парламентську діяльність, і «січовик» Яремко, бесідник з аграрного питання.

 

 

«Почесним головою з’їзду вибрано одного з найстаріших українських радикалів Михайла Павлика. А до президії увійшли доктор Данилович, доктор Макух, кошовий «Січі» із Жабйого [тепер селище Верховина на Івано-Франківщині. – Z] Соловійчук і селянин Сандуляк», – повідомляв Kurjer Stanisławowski.

 

Іван Макух у похилому віці

 

Активний на з’їзді доктор Іван Макух на той час провідив власну адвокатську контору у Товмачі (тепер – місто Тлумач на Івано-Франківщині) та мав намір того ж року балотуватися до Галицького сейму. Цей правник був уже доволі досвідченим політиком. Ще під час навчання у Львівському університеті він завдяки особистому знайомству з Іваном Франком і Михайлом Павликом перейнявся радикальними ідеями та деякий час видавав газету РУРП «Громадський голос».

 

Однак, попри тодішні депутатські амбіції, перемогти на виборах до галицького кураєвого парламенту Іванові Макуху вдалося щойно у 1913 році. А вже наступного року, одразу після початку Першої світової війни він був мобілізований до австрійської армії і став учасником бою з росіянами під Солотвином, звідки австріякам довелося відступити аж під Сіґет (на Закарпатті).

 

Одразу після листопадового зриву 1918 року Івана Макуха обрали головою Національної ради Товмацького повіту. До речі, саме за його порадою у грудні того ж року уряд ЗУНР перенесли до Станиславова (після відступу українців зі Львова). У січні 1919-го він фактично став прем’єр-міністром нової держави, очоливши Народний секретаріат ЗУНР. Щоправда, коли влітку Євгена Петрушевича під тиском обставин  проголосили диктатором і він перебрав на себе всі урядові повноваження, Макух відмовився від посади в уряді і повернуся до свого Товмача.

 

У повоєнні роки він очолив Українську Соціал-Радикальну партію, а його заступником став Левко Бачинський – той самий, що його в січні 1908-го на згаданому станиславовському з’їзді радикали вже обирали своїм чільником. Як повідомляв Kurjer Stanisławowski, Бачинського тоді обрали головою через його «гайдамацький виступ у парламенті».

 

Окрім здвигу українських радикалів, у ті новорічно-різдвяні дні в Станиславові відбувались і світські розваги (як без них?). Польська громада, зокрема, гучно відзначила «Сильвестрову ніч», тобто, прихід Нового року.

 

 

 «Одні забавляються вдома в колі сім’ї та приятелів, при келішкові чекаючи полуночі, вітаючи прихід Нового року віватами та побажаннями щастя. Неодружені та самотні йдуть до своїх генделиків і буфетів, до своїх друзів, з якими звикли збавляти час і які теж хочуть відсвяткувати щедрий вечір. Тож повно людей було скрізь», - описував новорічну забаву в місті Kurjer Stanisławowski.

 

 

За повідомленням газети, у залі міського касино в новорічну ніч кружляло у танці 40 пар, у театральній залі забавлялися на своєму «корпоративі» соціалісти, та найвеселіше було у місцевих кав’ярнях. 

 

 

А поки українці зустрічали своє Різдво, у тому ж таки залі міського касино польська громада відзначала Свято Трьох Царів (Święto Trzech Króli; іншому словами Богоявлення, Objawienie Pańskie). Як повідомляла газета, на святковому вечорі була запланована «добірна програма: і сольний спів, і гра на фортепіано, і виступи хорів, і монологи й інші приємності». Вхід на цей захід із танцями був доволі дешевим – 1 корона та 20 сотиків (тобто, вартість 6 примірників газети).  

 

За спогадами старожилів, такі святкування у середовищі польської громади навмисне відбувалися доволі гучно – лише заради того, щоби порушити тихий і благоговійний спокій, який супроводжував святкування українського Різдва.

 

До речі, у Станиславові того року вирішили провести ще одну новорічну забаву, яку ніби зумисно організовували в час так званого «другого Свят-Вечора», 18 січня. Свято назвали «академічним вечором», і запрошення на нього розсилали заздалегідь. «Якби хтось помилково не отримав запрошення, може зголоситися між 2. та 5. годинами в канцелярію доктора Юркевича», - повідомляв в оголошенні до газети якийсь Божидар Кулічковський.

  

 

Останньою з імпрез зимового карнавалу мав стати так званий «бал залізничників», призначений на перші дні лютого. Під час цього свята планували спільний виїзд у Карпати – до Ворохти, яка на той час уже перемінялася на доволі знаний курорт.

 

Щоправда, саме в околицях цього туристичного містечка у різдвяні дні трапився нещасний випадок, детально описаний газетою Kurjer Stanisławowski.

 

Ворохта

 

«Пасажири, які їхали потягом від угорського кордону до Станиславова, стали свідками вражаючого випадку. Тим потягом разом зі своїм шваґром їхала пані Горнікова, вдова  торгівця збіжжям Йосипа Горніка, який помер у Луссін-Пікколо в Далмації [тепер курорт Малий Лошинь у Хорватії. – Z]. Відразу за станцією Ворохта пані Горнікова вистрибнула у вікно та впала у глибоке в тім місці провалля», - переповідали трагічну подію газетярі.

 

 

Потяг проїхав ще понад два кілометри, поки машиністам повідомили про нещастя. Щоби врятувати бідолашну жінку, локомотив заднім ходом повернувся до місця, де сталася пригода, а директор Позичкового банку пан Пранговський, який повертався цим потягом із лижного походу, надав потерпілій першу допомогу. Уже в Делятині до потягу підсів залізничний лікар пан Богданський, який супроводжував самогубцю у дуже важкому стані до Станиславова. За припущенням газети, причиною такого вчинку жінки стала розпука за чоловіком, який передчасно помер, осиротивши при цьому п’ятьох неповнолітніх дітей.

 

Ще одна прикра пригода з жінкою сталася тими ж днями у лісі біля приміського села Вовчинці.

 

 

«Минулого тижня у Вовчинецькому лісі під час полювання виявили жінку, в якої були погризені лисами рука та голова. Біля неї знайшли торбинку, в якій було сховано 520 корон», – повідомив Kurjer Stanisławowski (середня місячна зарплата чиновника у той час становила 100 корон).

 

Згодом знайшовся власник грошей – залізничний кондуктор, який заявив, що їх викрала у нього коханка, яка втекла до найближчого лісу і померла там через сильний мороз…

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


11.01.2018 Богдан Скаврон 3254 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1079
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1712 2
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1097
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3648
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3386 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2731 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

327

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

451

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

975

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1560
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1057
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1089
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

779
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6544
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

719
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44045
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3393
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35714 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

387
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

663
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

743
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

953