Зразки порід з усіх куточків світу: що цікавого можна побачити у франківському геологічному музеї (фото)

7 квітня - Всесвітній день геолога. В івано-франківському Національному технічному університеті нафти і газу є одним з найстаріших в Україні геологічний музей. Збірню визнано однією з кращих в Європі.

Про це пише у соцмережі Фейсбук журналістка Сабіна Ружицька.

Жінка завітала у музей, аби подивитися на дорогоцінні дивовижі із надр планети. Музей знаходиться на другому поверсі у центральному корпусі університету. Одразу зайти туди не вдалося, бо там проводили екскурсію для працівників одного з підприємств області.

“Тут щодня по кілька груп екскурсантів приходить”, - кажуть з усмішкою студенти, які очікують на чергове заняття у збірні.

Довкола—великі скляні шафи. Згодом дізнаюся що їх аж 100, кожна 1,7 метра заввишки, 1,1 завдовжки і 0,6 метра завширшки. В одній шафі є 40-50 експонатів. Ближче біля дверей шафа з дорогоцінними та напівдорогоцінними каміннями, різноманітні прикраси.

“Музей заснував у 1873 році геолог Юліан Медведецький при кафедрі мінералогії Львівської Технічної академії" - розповідає Валерій Омельченко, кандидат геологічних наук, директор інституту природничих наук і туризму технічного університету. - У 1963 році музей перевезли до Івано-Франківська, бо тут відкрили інститут нафти й газу, що спочатку був філією Львівської політехніки (колишньої технічної академії), а згодом став самостійним закладом вищої освіти. Отож нашому музею 146 років. Збірня —одна з найстаріших та найцінніших в державі. Із 2007-ого мінералогічна колекція має статус національного надбання України”.

Площа музею 550 квадратних метрів. Збірня чітко розділена. При вході—колекція мінералів з різних родовищ світу, далі—гірські породи, багато з яких є корисними копалинами. Наступна частина музею—корисні копалини України. Тут можна побачити різні види вугілля, гранітів, кварцитів, лабрадоритів, топазів, поліметалічні руди, гіпси, сірку. У розділі історична геологія є доісторичні каміння з п’яти доісторичних ер.

Найстаріший - шматочок граніту докембрійського періоду, приблизний вік якого, лише уявіть собі, - понад 40 мільйонів (!) років. І в останній частині музею представлені скам’янілі відбитки доісторичних молюсків і риб, які жили на нашій планеті у праісторичні часи. Ще тут є кістки печерного ведмедя та бивні мамонта.

“Зразки порід нам привозять з усіх куточків світу наші студенти, викладачі, дарують представники різних університетів, геологи і небайдужі колекціонери, - продовжує Омельченко. - Так маємо зразок керн — зразок породи, який видобули із глибини 12 600 метрів, зі свердловини, що на Кольському півострові; найдальшою місциною Землі, звідкіля привезли нам зразок породи гульдернбергіт, є Антарктида".

Найважчим експонатом є 75-кілограмовий кристал кварцу, найлегшими є 2-3 грами річкового мулу та піску. А ще в музеї є космічні “гості”—уламок метеоритного заліза. Україна також дуже багата на різноманітні цінні мінерали та корисні копалини.

“На Рівненщині є багато бурштину, який на жаль, видобувають часто несанкціоновано, додає Тетяна Максимів, провідна інженерка геологічного музею. У Житомирській області видобувають топази, які є еталонами цього каміння у світі. А ще в надрах України є кварци, граніти, лабрадорити, андезити, каоліни, кіновар, гіпси, сірка, озокерити, вугілля, калійні солі, нафта, газ".

"На Прикарпатті багатими на корисні копалини є Калуський, Надвірнянський, Долинський, Косівський та Верховинський райони. В останніх двох є цінні породи, які можуть використовувати ювеліри. Щоправда, розголошувати, де саме є ці поклади науковці не захотіли. Адже туди можуть наїхати різні люди та розпочати щось подібне як з бурштином на Рівненщині. Загалом в області ще дуже багато нерозвіданого. До речі, один з експонатів має свою цікаву історію. Це так званий кварц позитиву. Це великий кристал кварцу, який привезли ще в часи Союзу з Уралу. Він випромінює тепло, забирає погані думки та налаштовує відвідувачів збірні на позитив. Це перевірили на собі тисячі людей. Наукового пояснення позитиву і тепла кварцу науковці наразі не подають", - додає Сабіна Ружицька.

У музеї щодня відбувається 5 і більше екскурсій. Приїжджають в основному учні та студенти з Івано-Франківщини.

Також тут навчаються студенти технічного університету, працюють науковці. Музей добре охороняється і працює з понеділка до п’ятниці з 8.00 до 16.30.

Фотогалерея


07.04.2019 1972
Коментарі ()

15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

577
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

896
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3038
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1867
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3064
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2233

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

576

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

929

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1012

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2308
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5938
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29654
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11548 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1335
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1566
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23789
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

2023
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43910 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

567
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1279
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1563
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2562