Зіновія Андрійовича у Надвірній знають багато років. Номер його мобільного — ніколи не був для мешканців загадкою, а двері його кабінету може вільно відчинити чи стурбована побутовою проблемою бабуся, чи впертий до нових звитяг молодий спортсмен, студент чи підприємець.
Всі знають ЗЕника. І це додає легкості і в роботі, і в досягненні спільних цілей.
Зіновія Андрійовича у Надвірній знають, як чоловіка ґаздівського, що не боїться взяти лопати до рук, і може засмагнути швидше біля асфальтоукладника, ніж під жагучим морським сонцем.
О 6-ій ранку він уже оглядає двори й вулиці міста, а через дві години на ранковій оперативці або хвалить, або ганить - тут уже кожен сам собі режисер. Можливо, тому й мер ЗЕник — бо мерзенно наполегливий до роботи? Чи не такого українці прагнуть в депутати? Що прославиться в раді дієвим законодавством, а не кнопкодавством. Думайте! А поки кілька цікавих фактів із життя надвірнянців. Як-то кажуть, “до і після”.
ПРО РЕАЛЬНІ ЦИФРИ
Вперше Надвірнянську міську раду Зіновій Андрійович очолив 2006 року, у жовтні 2010-го був переобраний міським головою, і втретє — в 2015-му, здобув один з найвищих рівнів довіри в Україні (за нього проголосувало 5960 виборців, а це 89,14%). Звісно ж - це результат багаторічної клопіткої і головне — командної праці.
ПРО РЕАЛЬНІ СПРАВИ
Надвірна, 2005-ий: підприємство, яке відповідає за надання послуг з водопостачання та водовідведення в місті — збиткове. Воду, очищену рідким хлором, подають лише 2-3 години на добу. Заборгованість за електропостачання складає 320 тис. грн.
Сьогодні: надвірнянці отримують цілодобове й безперебійне постачання питної екологічно чистої води, яка проходить через новітню установку американських ультрафіолетових ламп. Бюджет міської ради — профіцитний.
Надвірна, 2005-ий: сміття з житлового фонду вивозять двічі на тиждень, а з приватного сектору не вивозять взагалі.
Сьогодні: ТПВ вивозять регулярно. По місту встановлені сміттєві баки та урни. Кожен власник приватного домоволодіння може укласти договір з комунальним підприємством на вивіз і утилізацію ТПВ та отримати безкоштовно сміттєвий контейнер.
Надвірна, 2005-ий: в місті немає дитячих і спортивних майданчиків, освітлюють тільки центральні вулиці.
Сьогодні: парк ім.І.Франка перетворюється в спортивний центр просто неба. Місто багате на чемпіонів, а отже - на тренажерні зали, спортивні школи, дитячі відпочинкові локації. Алеї вистелені бруківкою, в громадських місцях встановлене відеоспостереження.
Надвірна, 2005-ий рік: в місті діє генеральний план, затверджений далекого совєтського 1975 року.
Сьогодні: місто отримало довгострокову стратегію, завдяки новому генплану (2018 р.), котрий дає відповіді на сучасні виклики та завдання.
В такому ж дусі можна продовжувати ще довго, бо чого тільки не прийшлося вирішувати його команді (повені 2008-го та 2010-го чого лише варті). Але не хочеться втомлювати тебе, дорогий читачу.
Хочеться, аби ти розумів — нині країна знов перед вибором. О! Так! Це саме той вислів, який ти так не любиш, який цілодобово гримить з радіоприймачів і телеекранів. Тому лише тобі вирішувати: обирати вкотре пусті популістські слова, а чи простого газдівського ЗЕника і новітнє бачення розвитку держави.
Перехожі часто запитують Зіновія Андрійовича, чому ж він балотується у депутати, на кого залишає Надвірну? Не залишає, бо тут живуть його рідні (щаслива у шлюбі дружина Іванна і студент медичного університету син Максим), саме тут і далі працюватимуть ті, що всі ці роки йшли пліч-о-пліч до спільної мети.
“Депутат Верховної Ради - це не крісло, це не мандат. Для мене це інструмент відстоювання інтересів кожного з вас, всього прикарпатського краю та України загалом”, - переконує кандидат у народні депутати. І саме цей інструмент зможе дати значно більше можливостей не лише надвірнянцям, а й усім мешканцям багатьох довколишніх сіл, селищ і містечок Надвірнянського, Богородчанського і Коломийського районів, Яремча і Отинії. Головне — робити це разом! І починати варто вже зараз!
Детальніше знайомтеся з програмою кандидата в народні депутати України Зіновія Андрійовича тут.
