ЖИТТЯ В ЧАСІ ВІЙНИ. Тиждень другий…

Життя в часі війни – це думати по-новому, розмовляти по-новому, займатися справами з новими пріоритетами, це посвячувати час на інші справи, на які, можливо, в звичайний час і не зверталося великої уваги.

Життя в часі війни – це особливий час, який всі люди переживають по-різному: одні кажуть, що їх «не береться ніяка робота» і вони сидять по своїх домівках, стривожені і перелякані; інші кажуть, що вони би «гори перевертали» і таким чином, беруть участь у різних волонтерських акціях, заходах і хочуть допомогти державі, військовим захисникам тим способом, яким вміють і можуть.

Одні посвячують достатньо часу для молитви, інші визнають, що і молитися їм важко, що краще для них щось робити фізично, бути чимось зайнятими.

Як священник, я також поводжусь по-новому – більше часу для молитви і більше часу для розмов з людьми, більше часу для заспокоєння потребуючих і більше часу для приділення уваги людям, які в даний час потребують твоєї уваги, твого часу, твого погляду, твого слова, твоїх обіймів… і це є особлива ділянка, якій ми покликані посвячуватися.

І так хотілося на початку, щоб та жахлива диявольська війна закінчилася якнайшвидше і щоб майбутні історики писали, що ця московсько-українська війна 2022 року тривала один тиждень чи кілька днів, однак минає другий тиждень, а кінця краю не видно, це жахіття продовжується.


СУМНО І БОЛЯЧЕ

СУМНО, бо помирають військові і мирні люди, і їх дійсно багато.

Помирають військові росіяни, бо ж вони або ж з власної волі, ідеологічно спотворені і в цьому переконані, чи зі злочинного наказу їхнього керівництва, будучи підневільними рабами свого, так званого «демократичного» суспільства, прийшли загарбати нашу землю і вести кровопролитну війну. Їх вже понад 12 тисяч чоловік, померлих і смертельно ранених.

Помирають військові наші українські хлопці, чоловіки і жінки, які на своїй рідній, Богом даній землі, встали захищати нашу Батьківщину, залишивши своїх рідних, свої сім’ї і в зимово-весняному (лютий-березень) холоді, заради свобідного і щасливого майбутнього своїх рідних, часто віддають своє життя, помираючи від ворожої кулі.

Помирають мирні люди, мирне населення – діти, жінки, чоловіки, молоді і літні люди: це ті, які померли від бандитських обстрілів. Є багато людей, чиї будинки зруйновані через бомбардування і вони залишилися просто під відкритим небом.

Є люди, які не витримують цього тиску війни, цього стресу і помирають, такі особи не будуть залічені до жодної статистики, вони померли, бо просто не витримали…

читайте також: Як світові зірки підтримують Україну не лише словом, а й ділом 

БОЛЯЧЕ, бо ця кровопролитна і брехлива війна, проходить у 2022 році, у ХХІ столітті, в часі розвитку технологій і шаленого прогресу всього людства.

Боляче, бо брехню і зокрема брехню про цю жорстоку війну в Україні представляють як правду і багато людей цього світу, як впливових світових політиків, так і звичайних простих людей в це вірять або ж просто зі страху мовчать, не реагують і живуть «своєю правдою».

Боляче, бо є журналісти, які покликані говорити правду, а вони відверто брешуть на замовлення і так формують фальшиву думку слухачів і глядачів: вони з такою інтенсивністю обманюють, що і самі вже починають в це вірити. Обманюють і роблять це агресивно і без журналістської етики.

Боляче, бо є люди, які схвалюють війну, аргументують і оправдують її необхідність, закривають очі і неправдиво свідчать, що мирне населення не помирає. Про ці речі виходить багато відео сюжетів в Росії і це поширюється на світ. І тут згадуються моменти з об’явлення Богородиці у Фатімі у 1917 році, коли Діва Марія казала:

«Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та закінчення війни» (13.05.1917), а також просила молитися за навернення Росії, щоб її помилки не поширювалися по всьому світі.

Боляче, бо є люди-зрадники, які за «тридцять срібняків» зраджують загально-людські та християнські цінності, прикриваючись своєю агресивною поведінкою, декларуючи себе «істинно православними» чи просто заробляють копійку, ставлячи мітки для ворога-агресора. Це так звані формальні співпрацівники агресора, а відповідно і співвідповідальні.

Боляче, бо багато людей є байдужих: як в Україні з думкою аби «мене це минуло», «головне, щоб я і мої близькі не постраждали» і «треба то перечекати», так і за кордоном, думаючи що та війна «десь там далеко, в Україні», а насправді це є війна всієї Європи, всього правдиво християнського континенту, та й цілого людства загалом – війна-боротьба за правдиві європейські цінності – ці, які пов’язані з Божими і загальнолюдськими законами, такими як гідність людини, цінність людського життя від зачаття аж до природної смерті, недоторканість людського життя, повага і пошана до інших народів та їхніх земель.

Це боротьба проти диявола, ворога людини, це війна проти зла і проти впливу сил зла на цілий світ і на кожну людину зокрема. Християнин не може бути байдужим…

Це боротьба правди проти брехні, батьком якої є диявол і про це чітко читаємо в Євангелії і саме ці слова Ісуса Христа відображають внутрішню суть цієї війни, яка викликана гордістю, брехнею, насиллям, хитрістю і зневагою:

«Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі. Мені ж, що правду вам каже, ви не вірите. Хто з вас може довести гріх мені? То чого, коли я правду кажу, ви мені не вірите? 47 Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви ж тому й не слухаєте, бо ви не від Бога» (Ів 8,44-47).  

Війна – це нові виклики для Церкви і для нас священників, семінаристів, монахів і монахинь, вірних і активних членів Церкви і для всіх християн.

Що ж я можу зробити для моєї землі в такий непростий час воєнного стану?

Це запитання, яке кожен українець і кожна українка повинні собі ставити, бо дуже часто ставлять питання навпаки: що мені дала наша держава?

Війна – це нагода для утвердження нашого народу у його самобутності, особливості, у рідній культурі і традиціях, це тест на любов до Батьківщини, тобто на патріотизм, це тест на національній ідеї, любові до своєї землі і своєї нації – українців; це тест на любов до рідної мови, хоча ми всі усвідомлюємо, що є частина наших українців російськомовні; це тест на культуру життя, поведінки, ставлення одні до одних, готовності згуртуватися і допомогти.

Саме війна показала, як велика частина наших людей піднялися, зорганізувалися і виявили готовність конкретно допомогти одні одним.

читайте також: Що корисно знати вимушеним українським переселенцям?


МОЛИТОВНЕ СТОЯННЯ

Ми у нашій парафії перейшли на новий графік богослужінь. Попри великопосні богослужіння, в нас триває щоденне молитовне стояння від 15 години до 20 години, і ця молитва включає читання Псалтиря, молитву на Вервиці, Божественну Літургія і Літургію напередосвячених дарів, Хресну Дорогу та інші молитовні практики.

Це головний і святий обов’язок духовенства, воїнів Христових, які покликані воювати духовним способом – посвячувати багато часу на молитву, молитися невтомно і організовувати різні нагоди для молитви для своїх вірних.

Також транслюємо всі ці молитви, богослужіння як і щоденне відео-звернення нашого Блаженнішого Святослава з нагоди війни через онлайн засоби (соціальні мережі та YouTube).

Саме молитва є підтримкою і розрадою для наших воїнів захисників та захисниць. Саме молитва є засобом заспокоєння та врівноваженого сприйняття реальності, в якій ми опинилися (в стані війни).

Всі, хто моляться – поручають Богові своїх рідних, близьких, свою державу і її провідників, свою Церкву та її провідників. Так як воїни мають святий обов’язок захищати свою землю від агресора, так і духовенство має святий обов’язок не втікати, а бути на передовій свого народу, своїх громад – супроводжувати у молитві своїх братів і сестер.


ПОХОРОНИ ВІЙСЬКОВИХ

Ще один виклик війни – це поминальні богослужіння та захоронення полеглих у війні.

За цей короткий час, за останній тиждень, я відправляв один похорон покійного воїна Валерія, полеглого в Одесі від ворожої кулі і якого ми захоронили на івано-франківському міському кладовищі на «Алеї Слави» та один парастас за покійного родича нашої парафіянки – воїна Сергія, який загинув у Чернігові від кулі ворожої і тіло якого важко забрати і ми збиралися на поминальну молитву без присутності тіла у нашому храмі.

Попри похоронні богослужіння, важливим елементом є духовна праця з родичами полеглих, які стали захисниками і віддали своє життя за спільне добро. Тут є біль втрати рідної людини, але тут є і радість, що наша земля має таких сміливих захисників, які йдуть воювати і помирають за те, що не бояться захищати незалежність і недоторканість нашої Батьківщини, виявляючи таким чином свою любов до цієї землі.

Тут пригадуються мені слова Ісуса Христа:

«Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів 15,13).

Ці люди віддали своє життя за Батьківщину і вони заслуговують на гідне і достойне поховання, і в цьому лежить велика відповідальність на керівниках держави всіх рівнів і на нас, священниках.

Дивно звичайно є чути, коли керівництво нашої держави просить країну агресора забрати своїх померлих військових, а вони цим нехтують і залишають тіла на полях бою.

Це, дорогі браття і сестри, ХХІ століття. Якщо ми, українці, хоронимо наших захисників зі священником, молитвою, то в країні агресора померлих стараються не помічати, їхню наявність заперечувати.

Боляче, бо ці померлі також люди, сотворені на образ і подобу Божу і мають безсмертну душу, за спасіння якої треба молитися.

читайте також: Медичний Центр святого Луки продовжує надавати безкоштовні послуги (ФОТО)


БУТИ «ГОЛОСОМ» ПРАВДИ ПРО ВІЙНУ У СВІТІ

Сьогоднішній світ наповнений незрозумілими і дивними речами, які, інколи, не підлягають раціональному поясненню. Тому християни, саме зараз у 2022 році, мають особливе покликання – бути «голосом правди» у пустелі сучасного самовпевненого і брехливого світу.

Цей голос можуть слухати або ж не слухати, чути або ж не чути, однак християни мають цей голос піднімати і не мовчати, ані на зло, ані на брехню, ані на злобу і ненависть, якими заполонюють наші загарбники вуха і серця слухачів, котрі нездатні аналізувати, читати, перевіряти інформацію.

Сьогодні, кожен християнин, де би він не проживав – чи в Україні чи в іншій країні світу, ким би він не був – чи українцем по крові чи іноземцем, який має якесь відношення до нашої держави, повинен бути «ГОЛОСОМ» у пустині сучасного світу.

Кожен має святий обов’язок виступити за правду і захищати її. Кожен має обов’язок захищати життя людини, від її зачаття і до природної смерті, кожен має захищати людське життя, як цінність, даровану нам від самого Господа, кожен має захищати правду, а вона є одна, а не як ми звикли казати «в своїй хаті своя правда».

Правда є Божа, одна і незмінна, і ніхто не може назвати себе християнином «істінним», якщо не захищає правду Божу, а толерує зло і гріх, ніхто не може назвати себе учнем Ісуса Христа і благословляти вбивство чи мовчати на вбивство, бо прийде час, коли кожен отримає заплату за свої вчинки, чи в цьому житті чи у вічності.

Сьогодні кожна здорово мисляча людина повинна підняти свій «голос» і сказати тим способом, яким може і тим людям, кого знає, що в Україні йде велика кровопролитна війна і на це християни не можуть мовчати.

Якщо наші українці, брати і сестри рідні по крові, розсіяні по цілому світі, то вони покликанні говорити на мовах тих країн, у яких живуть, що в Україні помирають українці і що на це світ ХХІ століття не може мовчати.

Бо мовчанка на зло і байдужість до біди нашого ближнього робить мене «формальним співпрацівником», а, отже, і співвідповідальним за вчинене зло. Будьте всі здорові, цінуйте життя, кожну людину і не мовчіть на зло. Помоліться за нас, українців, щоб ми чинили Божу волю у цьому житті…

З нами Бог, бо ми на своїй землі і хочемо жити мирно на своїй рідній, Богом благословенній  і багато страждальній землі… Дякую всім, хто за нас молиться і нам допомагає вистояти у цій боротьбі. Божого Вам благословення і після війни чекаю Вас в гості.

о. Йосафат Бойко, ВС

Священник з країни, в якій йде велика війна…


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"Люди для України": онлайн платформа для оперативної допомоги ЗСУ

Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни?

Репортаж з оточеного Херсону: окупанти планують криваві провокації та зміну влади

ЖИТТЯ В ЧАСІ ВІЙНИ. Тиждень перший…

Дерматолог розповіла про вплив коронавірусу на стан шкіри 


Коментарі ()

16.09.2023
Тіна Любчик

Головні туристичні пам’ятки Вінниці очолює музей-садиба Миколи Пирогова. На запитання: «Що подивитися в першу чергу у Вінниці?» кожен місцевий житель впевнено назве це культове місце.  

757
11.09.2023
Тіна Любчик

З журналісткою Фіртки своєю історією поділився 42-річний Роман Примич, військовослужбовець з Івано-Франківська, який отримав поранення на фронті та зараз перебуває на лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.  

6107 9
07.09.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які зміни запланували та як це вплине на темпи мобілізації.

2174
23.08.2023
Тетяна Дармограй

Щоб актуалізувати дані щодо мобілізаційного потенціалу країни, Міністерство оборони України запустило інформаційну кампанію під назвою "Оновлюй дані у ТЦК".  

2140
16.08.2023
Тіна Любчик

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України медики  активно допомагають нашим захисникам відновити здоров’я після поранень на фронті. Так, цього разу журналістка Фіртки відвідала медичний заклад і поспілкувалася з фахівцями та військовими пацієнтами про роботу відділення травматології.

2417
05.08.2023
Павліна Мушинська

Чи насправді все так погано, адже з усіх сторін нам розповідають, як добре у світі ставляться до українців, особливо у країні-сусідці Польщі?Фіртка пропонує ознайомитися з невигаданими історіями українок, з їхніх власних вуст.

3010

Усім нам добре знайома старозавітна історія про битву Давида та Голіафа, як протистояння сильному, могутньому загарбнику в рази меншого, але безстрашного молодого та винахідливого Давида.

264

Намагаючись ототожнити історію Русі з історією Московії, нащадки угро-фінів твердять, нібито столиця Русі у 1157 році була перенесена з Києва у Володимир Андрієм Боголюбським. Це відверта брехня. Він зробив Володимир своєю резиденцією, але це не означає, що переніс столицю, бо Боголюбський тоді у Києві не княжив. Київська держава – Русь існувала впродовж IX—XIII століть.

534

Невже ми єдині розумні істоти на весь всесвіт? Ці питання давно хвилюють людство та науковців.

702

Річки у селах — це природні багатства і можливості для туризму. Дізнайтеся, як зберегти та використати річки для розвитку сільського життя.

424
21.09.2023

Лікарі порекомендували робити останній прийом їжі не пізніше ніж за дві-три години до сну.

97
16.09.2023

У селі Братківці комунальне підприємство «Франківськ-Агро» вже вдруге збирає гречку, яку висіяли на цьому полі.  

297
12.09.2023

Майже у всіх їдальнях міста запровадили нововведення — безготівковий рахунок за їжу.

388
16.09.2023

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

243
10.09.2023

У церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж Коломийського району вперше відзначили храмове свято за новоюліанським календарем. Раніше святкування припадало на 21 вересня.

409
08.09.2023

Священник каже: «стосовно заповіді «не вбий» — якби ми читали Святе письмо мовою оригіналу — староєврейською — то там «не вбий» означає «не вбий з корисливих мотивів».

562
04.09.2023

Віра має бути спрямована на Бога і відповідати моральним та духовним нормам, а не базуватися на забобонах  

446
21.09.2023

Головні туристичні пам’ятки Вінниці очолює музей-садиба Миколи Пирогова. На запитання: «Що подивитися в першу чергу у Вінниці?» кожен місцевий житель впевнено назве це культове місце. Музейно-садибний комплекс ім. Пирогова присвяче

99
20.09.2023

Кажуть: така ініціатива уряду — ламає напрацьований механізм швидкої допомоги військовим та соціальної підтримки мешканців громад.   

160
15.09.2023

За матеріалами СБУ підозру у державній зраді отримав народний депутат Нестор Шуфрич.  

851
10.09.2023

Україна отримала під час війни нового міністра оборони. Ним став кримський татарин Рустем Умєров. Він не має стосунку до військової справи, але відомий як вправний перемовник.  

472 1
08.09.2023

Наразі обмеження на виїзд з України діє щодо чоловіків призовного віку, а також окремих посад держслужби та визначених посадових осіб. Інформації про зміни з 1 жовтня щодо обмеження виїзду для жінок на військовому обліку прикордонники не мають.  

533