Україна цими днями відзначає унікальне свято, яке поєднало давні слов'янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят - Трійцю.
Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 50 днів після Великодня, пише Фіртка з посиланням на BBC Україна.
Зелені свята починають відзначати за кілька днів до Трійці та вони тривають ще кілька днів після неї.
Цього року через карантин українські церкви офіційно перенесли поминальні дні з першої неділі після Великодня на так звану "Зелену суботу", або Троїцьку батьківську поминальну суботу.
Церква і лепеха
Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.
Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.
З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми. У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.
Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов'язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев - верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля - суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.
Зелені свята були тісно пов'язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві. Принесення зелені до хати часто пов'язують із закликанням урожаю та багатства.
З поширенням християнства з'явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.
Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.
Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.
Також є давня традиція українців вшановувати у цій дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю.
Особливо активно із Зеленими святами пов'язували вшанування загиблих у визвольних змаганнях 1917-1920 роках.
У міжвоєнній Польщі такі поминання за тиждень після Трійці були справжнім політичним актом українців. Українська громада Перемишля досі проводить після церковної служби марші до могил воїнів УНР та УПА.
Русалки та хліб
Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок.
У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям. Такі традиції найкраще збереглися на українській Волині та на Поліссі, а відгомін цього можна знайти у "Лісовій пісні" Лесі Українки.
Колись Зелені свята також називали "русальний тиждень". Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали "русальний Великдень".
Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.
Читайте також:
