Збірна України на Євро-2020: аналіз без емоцій

Менш ніж за добу, 11 липня, відбудеться фінал Чемпіонату Європи з футболу 2020, який проходить у 2021 році. Так, і таке буває. У фіналі зійдуться Італія та Англія. Хоча, на цьому турнірі більше цікавила наша збірна і те, як вона грала. 

Ми вийшли до 1/4 фіналу, де поступилися майбутнім фіналістам, збірній Англії із рахунком 4:0. І не можна сказати, що програш став несподіванкою. Вихід у чвертьфінал – чимале досягнення для нашого футболу! Але чи все було так добре? Оцінювати буду саме якість гри, а не збіг обставин, які допомогли збірній досягти найкращого результату за історію виступів на чемпіонатах Європи. 

Це був унікальний для нас турнір, коли збірна не просто приїхала “битися і грати гідно", а була у статусі цікавої команди з певним стилем гри.

Стиль цей ґрунтується на контролі м'яча, який може бути як і оборонним інструментом, так і атакуючим. Далі наведу статистичні дані, які демонструють, як грала наша команда. 

Порівнюючи середні показники за матч - збірна на 10-му місці серед 24 учасників за кількістю передач та 14-му місці за показником володіння м’ячем.

Якщо тренерський штаб будує гру навколо контролю м'яча, то чому лише 14-е місце? Хоча за кількістю передач ми майже на рівні із топовими командами.  І чому в матчах проти кращих команд континенту ми контролюємо м'яч менше 50% відсотків?

Основна причина - відсутність пресингу. А це, до речі, неймовірно важливий компонент для команд, які прагнуть грати в сучасний футбол. Вони одразу вступають в пресинг, щоб повернути м’яч при втраті. Україна взагалі нічого не може з цим зробити. Збірна не вступала в пресинг і не знала, що робити, коли її активно пресингували. Найкращий приклад - матч з австрійцями.

Українці не змогли нав'язати свою гру на Євро жодному із суперників. Те, що ми робили раніше в матчах із Сербією та Португалією - кудись ділося. Ось підтвердження: якщо підсумувати всі матчі – ми на 22-му місці серед усіх команд в такому компоненті як пресингуючі дії на чужій третині поля. Нижче тільки Угорщина і Фінляндія.

Але навіть в рамках того часу, що Україна  володіла м'ячем команда не реалізувала повною мірою той потенціал, що показувала в матчах Ліги Націй і відбору на Євро-2020. І тут справжні причини не такі очевидні.

У матчі зі шведами ми грали в боязливий футбол і вийшли на гру з відповідним складом. Але судячи з усього, в Андрія Шевченка було не так багато варіантів.

На Малиновському зав'язане просування м'яча в атаку, загострення атак та іноді вихід з-під пресингу. Однак, Руслан через проблеми з грижею не зміг проявити всі свої можливості. Зубков мав балансувати нашу атаку ривками за спину захисникам, але вже на перших хвилинах першого ж матчу отримав травму і на полі більше не з’явився. Через це, позицію закривав Зінченко, або Малиновський.

Степаненко, судячи з усього, взагалі не повинен був їхати на Євро через неповний процес відновлення після травми. Він - ключовий гравець, який тримає в збірній баланс при атаці та обороні. Замість нього більшість матчів грав Сидорчук, який не зовсім підходить до такої моделі гри. Якщо бути чесним, він поступається  Степаненку в багатьох компонентах.

Циганков і Марлос теж приїхали на Євро не в повній функціональній готовності.

Все це сильно впливало на гру в центрі поля. Названі втрати дуже сильно обмежили потенціал команди в стадії позиційних атак. Вони стали максимально стерильними та горизонтальними. Якщо брати середні показники за матч наша збірна: 

- 17-е місце – передачі на атаку;

- 20-е місце – передачі в штрафну;

- 6-е місце (поруч з фінами, шведами та бельгійцями) - торкання м’яча на своїй третині поля.

Говорячи про проблеми в центрі поля, торкнуся і кадрових проблем в лінії атаки. Ці речі безпосередньо пов'язані. При цьому найкращий польовий гравець нашої збірної - Роман Яремчук.

Він був прекрасний у відкриваннях, грі в підігруванні, веденні боротьби та реалізації моментів.

Ярмоленко, попри 4 результативні дії, ще раз показав свою обмеженість, але все це поєднується з високим класом того невеликого набору навиків, що є в його арсеналі. Коли суперник до нього не готується, прикладом є Нідерланди, то він взагалі топ. Але як тільки у суперника з'являється підстраховка й персональна опіка для Андрія, він перестає приносити користь команді. Прикладом є матчі з Англією та Австрією, де Ярмоленко просто губився на полі.

Продовжую далі йти по статистиці.

Удари за матч -  18-е місце; за спробами дриблінгу гравці збірної на  23 місці - випередивши за даним показником лише  Уельс.

До речі, відсутність спроб дриблінгу, це не тільки проблема Ярмоленка чи Малиновського. Важливо говорити  про ще одну важливу деталь.

Так, ми й правда вчимося грати в нормальний, сучасний футбол, але для такого футболу потрібні «правильні» гравці, в цьому компоненті - наша команда сира. 

В нас немає розуміння, коли гру можна загострити через той же дриблінг, індивідуальні якості гравців або через пас. Це стосується всіх фаз гри.

І під тиском збірних, що грали на Євро - це стало дуже помітним.

Головне враження від гри збірної України, якщо судити на холодну голову і без емоцій: "Намагаються грати з м'ячем, але не розуміють, що з ним робити".

Це не є катастрофічною проблемою. Просто потрібен час, і ми зможемо грати в цей футбол.

Все одно, хочеться лише подякувати збірній за емоції. Вважаю, що Андрія Шевченка залишать головним тренером, попри всі чутки, що він може піти в якийсь клуб після Євро-2020. Вихід у чвертьфінал - велике досягнення для нашого футболу. І саме він один із його творців. Також, не будемо забувати, що він робить унікальну річ - ставить такий стиль в рамках збірної, де майже немає гравців під цей стиль.


10.07.2021 Муканик Іван 17887
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

465
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2721
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1574
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2826
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1961
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1999

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

243

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

665

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

801

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2042
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29450
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11340 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5338
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1026
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1302
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23570
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1790
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

172
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1029
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1348
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2321