Збірна України на Євро-2020: аналіз без емоцій

Менш ніж за добу, 11 липня, відбудеться фінал Чемпіонату Європи з футболу 2020, який проходить у 2021 році. Так, і таке буває. У фіналі зійдуться Італія та Англія. Хоча, на цьому турнірі більше цікавила наша збірна і те, як вона грала. 

Ми вийшли до 1/4 фіналу, де поступилися майбутнім фіналістам, збірній Англії із рахунком 4:0. І не можна сказати, що програш став несподіванкою. Вихід у чвертьфінал – чимале досягнення для нашого футболу! Але чи все було так добре? Оцінювати буду саме якість гри, а не збіг обставин, які допомогли збірній досягти найкращого результату за історію виступів на чемпіонатах Європи. 

Це був унікальний для нас турнір, коли збірна не просто приїхала “битися і грати гідно", а була у статусі цікавої команди з певним стилем гри.

Стиль цей ґрунтується на контролі м'яча, який може бути як і оборонним інструментом, так і атакуючим. Далі наведу статистичні дані, які демонструють, як грала наша команда. 

Порівнюючи середні показники за матч - збірна на 10-му місці серед 24 учасників за кількістю передач та 14-му місці за показником володіння м’ячем.

Якщо тренерський штаб будує гру навколо контролю м'яча, то чому лише 14-е місце? Хоча за кількістю передач ми майже на рівні із топовими командами.  І чому в матчах проти кращих команд континенту ми контролюємо м'яч менше 50% відсотків?

Основна причина - відсутність пресингу. А це, до речі, неймовірно важливий компонент для команд, які прагнуть грати в сучасний футбол. Вони одразу вступають в пресинг, щоб повернути м’яч при втраті. Україна взагалі нічого не може з цим зробити. Збірна не вступала в пресинг і не знала, що робити, коли її активно пресингували. Найкращий приклад - матч з австрійцями.

Українці не змогли нав'язати свою гру на Євро жодному із суперників. Те, що ми робили раніше в матчах із Сербією та Португалією - кудись ділося. Ось підтвердження: якщо підсумувати всі матчі – ми на 22-му місці серед усіх команд в такому компоненті як пресингуючі дії на чужій третині поля. Нижче тільки Угорщина і Фінляндія.

Але навіть в рамках того часу, що Україна  володіла м'ячем команда не реалізувала повною мірою той потенціал, що показувала в матчах Ліги Націй і відбору на Євро-2020. І тут справжні причини не такі очевидні.

У матчі зі шведами ми грали в боязливий футбол і вийшли на гру з відповідним складом. Але судячи з усього, в Андрія Шевченка було не так багато варіантів.

На Малиновському зав'язане просування м'яча в атаку, загострення атак та іноді вихід з-під пресингу. Однак, Руслан через проблеми з грижею не зміг проявити всі свої можливості. Зубков мав балансувати нашу атаку ривками за спину захисникам, але вже на перших хвилинах першого ж матчу отримав травму і на полі більше не з’явився. Через це, позицію закривав Зінченко, або Малиновський.

Степаненко, судячи з усього, взагалі не повинен був їхати на Євро через неповний процес відновлення після травми. Він - ключовий гравець, який тримає в збірній баланс при атаці та обороні. Замість нього більшість матчів грав Сидорчук, який не зовсім підходить до такої моделі гри. Якщо бути чесним, він поступається  Степаненку в багатьох компонентах.

Циганков і Марлос теж приїхали на Євро не в повній функціональній готовності.

Все це сильно впливало на гру в центрі поля. Названі втрати дуже сильно обмежили потенціал команди в стадії позиційних атак. Вони стали максимально стерильними та горизонтальними. Якщо брати середні показники за матч наша збірна: 

- 17-е місце – передачі на атаку;

- 20-е місце – передачі в штрафну;

- 6-е місце (поруч з фінами, шведами та бельгійцями) - торкання м’яча на своїй третині поля.

Говорячи про проблеми в центрі поля, торкнуся і кадрових проблем в лінії атаки. Ці речі безпосередньо пов'язані. При цьому найкращий польовий гравець нашої збірної - Роман Яремчук.

Він був прекрасний у відкриваннях, грі в підігруванні, веденні боротьби та реалізації моментів.

Ярмоленко, попри 4 результативні дії, ще раз показав свою обмеженість, але все це поєднується з високим класом того невеликого набору навиків, що є в його арсеналі. Коли суперник до нього не готується, прикладом є Нідерланди, то він взагалі топ. Але як тільки у суперника з'являється підстраховка й персональна опіка для Андрія, він перестає приносити користь команді. Прикладом є матчі з Англією та Австрією, де Ярмоленко просто губився на полі.

Продовжую далі йти по статистиці.

Удари за матч -  18-е місце; за спробами дриблінгу гравці збірної на  23 місці - випередивши за даним показником лише  Уельс.

До речі, відсутність спроб дриблінгу, це не тільки проблема Ярмоленка чи Малиновського. Важливо говорити  про ще одну важливу деталь.

Так, ми й правда вчимося грати в нормальний, сучасний футбол, але для такого футболу потрібні «правильні» гравці, в цьому компоненті - наша команда сира. 

В нас немає розуміння, коли гру можна загострити через той же дриблінг, індивідуальні якості гравців або через пас. Це стосується всіх фаз гри.

І під тиском збірних, що грали на Євро - це стало дуже помітним.

Головне враження від гри збірної України, якщо судити на холодну голову і без емоцій: "Намагаються грати з м'ячем, але не розуміють, що з ним робити".

Це не є катастрофічною проблемою. Просто потрібен час, і ми зможемо грати в цей футбол.

Все одно, хочеться лише подякувати збірній за емоції. Вважаю, що Андрія Шевченка залишать головним тренером, попри всі чутки, що він може піти в якийсь клуб після Євро-2020. Вихід у чвертьфінал - велике досягнення для нашого футболу. І саме він один із його творців. Також, не будемо забувати, що він робить унікальну річ - ставить такий стиль в рамках збірної, де майже немає гравців під цей стиль.


10.07.2021 Муканик Іван 17810
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1704
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

720
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1034
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1462
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2680 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3776

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

850

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

470

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

360

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1025
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5179
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10560 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9037
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7554
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

867
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1050
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1331
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15810
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

261
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1375
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1789
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1691